[
Справа №2-2-18/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2009 року Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Костенко В.В.,
при секретарі
за участі:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
та представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»на стороні відповідача, про перерахунок про розміру втраченого заробітку та розміру сум страхових виплат відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду 17.11.2005 року з позовом про перерахунок розміру сум страхових виплат відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження його здоров'я на виробництві., яким
В обґрунтування свого позову вказав, що працював у шкідливих підземних умовах заступником начальника АДРЕСА_1, правонаступником якої є АДРЕСА_2 (далі по тексту - Підприємство), на якому 25.03.1961 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він отримав сторонній предмет усередині правого ока, вторинну глаукому й помутніння роговиці очей.
15.03.1983 року при обстеженні у Дніпропетровському обласному бюро судово-медичних експертиз йому вперше встановлено 100% втрати професійної працездатності. При подальшому обстеженні висновком ВТЕК йому підтверджено 60 % втрати професійної працездатності з 10.08.1963 року. З 21.10.1967 року встановлено 60 % втрати професійної працездатності безстроковою. У зв'язку з втратою професійної працездатності підприємство відшкодовувало йому заподіяну шкоду, виплачуючи щомісячні суми у відшкодування шкоди здоров'ю.
На початку 2005 року він випадково дізнався про те що, підприємство, на якому він отримав професійне захворювання, допускало порушення законодавства при обчислені належних йому виплат, а саме: застосовувало незаконно заниженні коефіцієнти фактичного зросту тарифних ставок (окладів), а іноді і зовсім їх не застосовувало, у результаті чого неправильно призначало та виплачувало йому щомісячні виплати відшкодування шкоди з 01.01.1996 року до 01.04.2001 року.
З 01.04.2001 року заподіяну йому на виробництві шкоду почав відшкодовувати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дніпропетровській області (далі по
1
тексту - Фонд), але відшкодовував і відшкодовує її і по теперішній час теж у заниженому розмірі, оскільки продовжив відшкодування шкоди з розміру, який надано довідкою Підприємство про розмір втраченого заробітку, в якій сума відшкодування втраченого заробітку позивача станом на 01.04.2001 року є не правильною та не відповідає дійсності.
У своєму позові від 17.11.2005 року (л.с. 2-6) позивач просив стягнути з Підприємства недораховані суми відшкодування шкоди за період з 01.01.1996 року по 01.04.2001 року у розмірі 10163,15 грн., а з Фонду за період з 01.04.2004 року по 01.09.2005 року - 20837,57 грн., та стягувати з Фонду щомісячні страхові суми з
01.09.2005 року у розмірі 829,93 грн.
В процесі судового розгляду позивач змінював свої позовні вимоги (л.с. 176-180), та просив суд стягнути з Підприємства недораховані суми відшкодування шкоди за період з 01.01.1996 року по 01.04.2001 року у розмірі 10163,15 грн., а з Фонду за період з 01.04.2004 року по 01.08.2007 року суму 27931,50 грн., та стягувати з Фонду щомісячні страхові суми з 01.08.2007 року у розмірі 998,41 грн..
Також позивач подав до суду заяву від 01.10.2007 року (л.с. 184) про відмову від позовних вимог щодо стягнення з Підприємства недорахованих сум відшкодування шкоди за період з 01.01.1996 року по 01.04.2001 року у розмірі 10163,15 грн., та про відмову щодо стягнення з Фонду недорахованих страхових виплат за період з 01.04.2004 року по 01.03.2003 року у сумі 7586,51 грн.. Разом з цим просив суд стягнути з Фонду недораховані страхові суми за період з 01.03.2003 року по 01.08.2007 року у розмірі 20350,99 грн. та зобов'язати Фонд сплачувати на його користь щомісячні страхові виплати з 01.08.2007 року у сумі 1181,12 грн.
20.07.2009 року від позивача надійшла позовна заява з уточненнями, в якій він просив суд раніше видану довідку підприємства до Фонду про розмір його втраченого заробітку, в якій сума відшкодування втраченого заробітку станом на 01.04.2001 року складає 139,36 грн. - визнати такою, що не відповідає дійсності; встановити йому станом на 01.04.2001 року щомісячну страхову виплату у сумі 430,58 грн. із відкоригованого середньомісячного заробітку в розмірі 717,64 грн.; та зобов'язати підприємство надати до Фонду нову довідку про розмір його втраченого заробітку, в якій вказати, що сума відшкодування втраченого заробітку станом на 01.04.2001 року складає 430,58 грн..
31.07.2009 року від позивача надійшла позовна заява з уточненнями, в якій він просить суд стягнути з Фонду на його користь недоплату по щомісячним страховим виплатам відшкодування шкоди за період з 01.08.2006 року по 01.08.2009 у сумі 31457 гривень 52 копійок, а також стягувати з Фонду щомісяця, починаючи з 01.06.2008 року страхові виплати у сумі 1473 гривні 72 копійок.
У судовому засіданні позивач просив залишити без розгляду раніше, до 31.07.2009 року, подані до суду його позовні вимоги, про що судом постановлена ухвала.
Остаточно, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з Фонду на його користь недоплату по щомісячним страховим виплатам відшкодування шкоди за період з
01.08.2006 року по 01.08.2009 у сумі 31457 гривень 52 копійок, а також стягувати з Фонду
щомісяця, починаючи з 01.06.2008 року страхові виплати у сумі 1473 гривні 72 копійок до
зміни обставин, що тягнуть перерахунок розміру страхових виплат, або їх припинення
згідно діючому законодавству України.
У судовому засіданні позивач та його представник позов від 31.07.2008 року підтримали, просили суд захистити законне право позивача на відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням його здоров'я на виробництві та задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що Фонд відшкодовує шкоду позивачу по теперішній час згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», вини Фонду в недоплаті позивачу сум відшкодування шкоди немає, оскільки свої зобов'язання перед позивачем він виконує, а перерахування призначених підприємством страхових
?
виплат не входить до обов'язків Фонду, до того ж вважає, що підприємство правильно проводило розрахунки з позивачем, тому просила у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи позов не підтримав, пояснив, що всі розрахунки сум відшкодування шкоди, які були призначені та виплачені позивачу, у період з 01.01.1996 року по 01.04.2001 рік, проводились згідно Правилам відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, Постановам Кабінету Міністрів України, галузевим угодам, спільним постановам адміністрації і профкому підприємства та наказам підприємства. Представник третьої особи вважає, що не має підстав для перерахунку сум відшкодування шкоди та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач працював з 1957 працював на шахті АДРЕСА_1, правонаступником якої є АДРЕСА_2 (далі по тексту -Підприємство).
Під час праці у шкідливих умовах на шахті АДРЕСА_1 25.03.1961 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він отримав сторонній предмет усередині правого ока, вторинну глаукому й помутніння роговиці очей, в результаті чого, при обстеженні у Дніпропетровському обласному бюро судово-медичних експертиз йому вперше встановлено 100% втрати професійної працездатності. При подальшому обстеженні висновком ВТЕК йому підтверджено 60 % втрати професійної працездатності з 10.08.1963 року. З 21.10.1967 року встановлено 60 % втрати професійної працездатності безстроковою.
Суд дослідив та встановив, що наказом шахтоуправлінню АДРЕСА_2 НОМЕР_1 від 15.04.1992 року (л.с. 17), до складу якого входить шахта АДРЕСА_1, позивачу встановлено розмір виплати у відшкодування шкоди здоров'ю у сумі 4844 крб. із розрахунку базового середньомісячного заробітку заступника начальника підземної дільниці, взятого за січень-квітень 1992 року у розмірі 8073 крб.. З врахуванням призначеної пенсії позивача в сумі 1774 крб., йому підлягала до виплати сума із розрахунку: 4844 крб.- 1774 крб. = 3070 крб..
Як вбачається із Таблиці коефіцієнтів для розрахунку відшкодування шкоди здоров'ю по ш/у АДРЕСА_1 за період з 01.07.1992 року по 01.05.2000 рік (л.с. ), для перерахування та підвищення розміру відшкодування шкоди постраждалим на підприємстві були застосовані наступні коефіцієнти підвищення тарифних ставок та окладів, а саме: 2.55 х 1.95 х 1.0 х 2.0 х 2.898 х 2.1 х 3.0 х 2.0 х 3.0 х 1.25 х 1.15 х 1.1 х 1.193. До того-ж, постановою адміністрації та комітетів галузевого і незалежного профспілки ш/у АДРЕСА_2 від 05.05.1995 року було затверджено додаткові коефіцієнти підвищення сум відшкодування шкоди здоров'ю з 01.05.1995 року, зокрема суми відшкодування шкоди за професією заступника начальника дільниці з 01.05.1995 року підвищено на коефіцієнт 1.4.
Позивач не оскаржує нараховані та сплачені суми відшкодування шкоди здоров'ю, що проводились йому підприємством до 01.01.1996 року.
Суд дослідив та встановив, що з 01.01.1996 року до 01.04.2001 року Підприємство виплачувало позивачу занижені щомісячні суми відшкодування шкоди та не надавало йому накази про призначення цих виплат.
Разом з тим, як свідчать накази підприємства, Галузеві угоди та Спільні постанови адміністрації та профспілкових комітетів комбінату про підвищення тарифів (окладів) працівникам Підприємство і виплат у відшкодування шкоди здоров'ю постраждалим на виробництві - у період з 01.01.1996 по 01.05.2000 роки Підприємство не застосовувало
фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (окладів) для підвищення розміру відшкодування шкоди позивачу, а саме: коефіцієнт 2.5 - з січня 1996 року; 1.25 - з червня 1997 року; 1.3 - з січня 1998 року; 1.265 - з липня 1999 року; 1.226 -з січня 2000 року та 1.217 - з травня 2000 року, тобто у порушення абзацу першого та абзацу п'ятого пункту 28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року за N 472 (далі по тексту - «Правила відшкодування шкоди»), якими зазначено, що перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку) проводиться у разі підвищення тарифних ставок, посадових окладів працівників підприємства, де працював потерпілий до моменту ушкодження здоров'я, разом з його коригуванням у відповідності до встановленого МСЕК ступеня втрати професійної працездатності.
З 01.01.1996 року позивачу розмір відшкодування шкоди підвищено в 1,25 рази. Але, як встановлено у судовому засіданні, на підставі п.1.1. Спільної постанови адміністрації і профспілкових комітетів АДРЕСА_2 № 1/6 від 26.01.1996 року (а.с. ) з 01.01.1996 року на підприємстві підвищено в 2.5 рази тарифні ставки та посадові оклади всім трудящим АДРЕСА_2 в порівнянні з діючими тарифами, а відповідно п.1.3. - суми встановлених доплат та надбавок збільшено пропорційно збільшенню тарифних ставок (окладів). Таким чином, підприємство повинно було підвищити з 01.01.1996 року позивачу суму відшкодування шкоди не в 1.25 рази, а в 2.5 рази.
З 01.06.1997 року підприємство повинно підвищити позивачу суму відшкодування шкоди в 1.25 рази, тому що на підставі п.1.1. та п.2 Спільної постанови адміністрації і профспілкових комітетів АДРЕСА_2 № 3/91/06 від 21.05.97 р.(а.с. ), на підприємстві з 01.06.1997 року збільшені тарифні ставки робочих, разом з пропорціональним збільшенням сум доплат і надбавок на коефіцієнт 0,5625 відносно 1990 року, тобто в 1.25 рази відносно попереднього періоду. Однак, розмір відшкодування шкоди позивачу перерахованим взагалі не був.
З 01.01.1998 року підприємство повинно підвищити позивачу суму відшкодування шкоди в 1.3 рази, тому що на підставі п.1.1. та п.2 Спільної постанови адміністрації і профспілкових комітетів об'єднання АДРЕСА_2 № 6/195 від 25.12.97 р. (а.с. ), на підприємстві з 01.01.1998 року збільшені тарифні ставки і оклади працівників, разом з пропорціональним збільшенням сум доплат і надбавок, в 1.3 рази відносно попереднього періоду. Однак, розмір відшкодування шкоди позивачу з 01.01.1998 року перерахованим взагалі не був.
З 01.07.1999 року підприємство повинно підвищити позивачу суму відшкодування шкоди в 1.265 рази, тому що на підставі п.2.1. Спільної постанови адміністрації і профспілкових комітетів Криворізького державного залізорудного комбінату № 11/13/5 від 30.06.1999 року (а.с. 31) на підприємстві збільшені тарифні ставки робочих, разом з пропорціональним збільшенням сум доплат і надбавок на коефіцієнт 0,925 відносно 1990 року, тобто в 1.265 рази відносно попереднього періоду. Однак, відповідно п.1. Спільної постанови адміністрації і профспілкових комітетів Криворізького державного залізорудного комбінату НОМЕР_2 від 27.10.99 року (а.с. ) та наказу НОМЕР_3 від 05.11.1999 року (а.с. 32), підприємство підвищило позивачу суму відшкодування шкоди з 01.07.1999 року лише в 1.15 рази.
З 01.01.2000 року підприємство повинно підвищити позивачу суму відшкодування шкоди в 1.226 рази, тому що на підставі Спільної постанови адміністрації і профспілкових комітетів Криворізького державного залізорудного комбінату № 16/20/11 від 28.12.99 року (а.с. ), на підприємстві збільшені тарифні ставки робочих на коефіцієнт 1,134 відносно 1990 року, тобто в 1.226 рази відносно попереднього періоду. Однак, своїм наказом НОМЕР_4 від 27.03.2000 року (а.с. ) підприємство підвищило позивачу суму відшкодування шкоди з 01.01.2000 року лише в 1.1 рази.
А
З 01.05.2000 року підприємство повинно підвищити позивачу суму відшкодування шкоди в 1.217 рази, тому що на підставі наказу по Дочірньому підприємству «Криворізький державний залізорудний комбінат» № 159 від 29.05.2000 року (а.с. ) на підприємстві збільшені тарифні ставки робочих з 01.05.2000 року на коефіцієнт 1,138 відносно 1990 року, тобто в 1.217 рази відносно попереднього періоду. Однак, своїм наказом НОМЕР_5 від 04.08.2000 року (а.с. ) підприємство підвищило позивачу суму відшкодування шкоди лише в 1.193 рази.
В пунктах 5.23., 4.23., 4.23. та 4.22. Галузевих угод між Міністерством промислової політики, добровільними виробничими об'єднаннями і ЦК профспілок трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України на відповідні 1996, 1998, 1999 та 2000 роки, вказано, що перерахунок розміру відшкодування шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, проводиться одночасно з підвищенням на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати за даною професією, тобто, при підвищенні тарифних ставок, підвищення заробітної плати на підприємстві може й не відбуватися, або сам коефіцієнт підвищення заробітної плати на підприємстві може бути меншим, ніж коефіцієнт підвищення тарифних ставок (окладів). Тому у наказах підприємства, в колективних договорах, в спільних постановах, та в галузевих угодах повинно бути передбачене здійснення перерахунку розміру відшкодування шкоди постраждалим одночасно з коефіцієнтом підвищенням тарифних ставок (окладів).
Таким чином, суд дійшов висновку, що перерахунок суми відшкодування шкоди постраждалим на виробництві необхідно здійснювати шляхом множення розміру відшкодування шкоди, який склався на момент чергового підвищення тарифних ставок і посадових окладів на коефіцієнт фактичного підвищення цих тарифних ставок (окладів), якщо колективний договір або галузева угода не передбачають більш пільгові умови перерахунку.
Суд встановив, що на підприємстві застосовувались неправильні коефіцієнти для перерахування та підвищення розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку) всупереч ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди», згідно якої умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод, а також всупереч ст. 16 Кодексу законів про працю України, відповідно якій умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними. Крім того, відповідно ст. 9 Кодексу законів про працю України, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
Таким чином, фактичний зріст заробітної плати, зріст фонду споживання разом з фондом оплати праці, а також і зріст рівня середньомісячної заробітної плати одного середньосписочного працівника - не можуть бути підставою для обмежень у бік зменшення розміру виплати підприємством сум відшкодування шкоди постраждалим на виробництві.
На підставі викладеного вбачається, що за період з 01.01.1996 року до 01.04.2001 року підприємство повинно підвищити позивачу його середній заробіток для перерахування та відповідного підвищення розміру сум виплати відшкодування шкоди з урахуванням ступеня втрати його професійної працездатності не на коефіцієнти: 1.25 з 01 січня 1996 року, 1.15-3 1 липня 1999 року, 1.1 - з січня 2000 року та 1.193- з травня 2000 року, а на коефіцієнти: 2.5 - з 1 січня 1996 року; 1.25 - зі червня 1997 року; 1.3 - з 1 січня 1998 року; 1.265-з 1 липня 1999 року; 1.226 -з 1 січня 2000 року та 1.217-з 1 травня 2000 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.1997р. № 1100 затверджені зміни і доповнення п. 28 Правил відшкодування шкоди..., згідно яким перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного
5
працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або в перерахунку на повний календарний місяць роботи. Тобто, перерахований розмір заробітку в перерахунку на 100% втрати працездатності необхідно порівнювати з середньомісячним заробітком відповідного працівника відповідної дільниці на підприємстві за той місяць, у якому проводилося підвищення тарифних ставок (посадових окладів).
Відповідно абзацу 3 п. 9 "Правил відшкодування шкоди" визначений розмір втраченого заробітку або відповідна його частина залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності коригуванню у бік зменшення не підлягає.
На запит суду від 22.05.2009 року відповідачем надано до суду табуляграми заробітних плат чотирьох працівників, разом з їх особовими картками, які працювали за відповідною професією заступника начальника підземної дільниці шахти АДРЕСА_1 з повним відпрацьованим часом за січень 1998 року, за липень 1999 року, за січень 2000 року та за травень 2000 року, а також довідку № 53-14/79 від 29.01.2007 року «Про розшифровку видів оплати, з якої нараховується середня заробітна плата для відшкодування шкоди особам, які втратили професійну працездатність, у зв'язку з ушкодженням здоров'я по АДРЕСА_1 до 01.04.2001 року» та інформацію про заробітну плату (дохід), з якої сплачувались внески до Пенсійного фонду України за видами оплати наданих працівників, які є підставою для обчислення середньомісячного заробітку відповідного працівника, тобто професією підземного заступника начальника відповідної дільниці (цеху) на підприємстві за той місяць, у якому проводилося підвищення тарифних ставок (окладів) у період: за січень 1998 року, за липень 1999 року, за січень 2000 року та за травень 2000 року.
Суд вважає, що середньомісячний заробіток відповідного працівника має бути розрахований згідно п.23 "Правил відшкодування шкоди", з якого вбачається, що види оплати праці, які враховуються при обчисленні середньомісячного заробітку, визначаються відповідно до чинного законодавству про пенсійне забезпечення, відповідно ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та відповідно Роз'ясненням Міністерства Праці України № ДІП-4145 від 09.12.1996 року про «Обчислення середньомісячної заробітної плати для визначення розміру відшкодування шкоди». На підставі ч.З п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 31.12.1991 року Міністерству Праці України надано право давати роз'яснення про порядок перерахунку розміру відшкодування шкоди», що також підтверджується п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», згідно якому роз'яснення з питань обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження надаються Міністерством праці України.
Повний розрахунок фактичного середньомісячного заробітку відповідного працівника за професією підземного заступника начальника дільниці з повним робочим днем після підвищення тарифних ставок у період: за січень 1998 року, за липень 1999 року, за січень 2000 року та за травень 2000 року; за умови його роботи протягом повного календарного місяця на шахті АДРЕСА_1 буде таким:
Заробітна плата
П.І.Б., табельний номер . кількість Нарахована (дохід), з якої
підземного заступника Місяці відпрацьо- заробітна сплачувались
. . розрахункового р г . . . :
начальника дільниці періоду ваного плата (дохід), внески до
шахти АДРЕСА_1 часу гривень Пенсійного фонду,
гривень
1. 1 ОСОБА_5 таб. НОМЕР_6 но годин 423,29 407,61
2. 2 ОСОБА_6 таб.НОМЕР_7 ю^™* ногодин 422,55 408,32
3 ОСОБА_7таб.НОМЕР_8 | Р°Ку | ш годин | 400,52 [ 385,40
Середньомісячна заробітна + + 385 =
плата за січень 1998 року ^ ^
Т~ ОСОБА_8 таб.НОМЕР_9 ~ 1 168 годин І 540,12 І 494,78
1. 2 ОСОБА_7таб.НОМЕР_8 ііод™* 56 годин 576,94 248,05*
2. 3 ОСОБА_8 таб.НОМЕР_9 Р°КУ 1 168 годин 1 545,39 | 482,53
_ . _. * Примітка : До розрахунку не береться, так як
Середньомісячна заробітна Б г Б не ював повний місяць
плата за липень 1999 року
494,78 + 482,53 = 977,31 грн. : 2 = 488,65 грн.
Т~ ОСОБА_8 таб.НОМЕР_9 7 І 159 годин І 638,14 І 626,76
— ' — - іііріл'Т» . ¦ — —¦¦ —і
1. 2 ОСОБА_8 таб.НОМЕР_9 2000 159 годин 614,99 552,61
2. 3 ОСОБА_7таб.НОМЕР_8 Р°Ку | т годин | 507,59 | 497,07*
* Примітка : До розрахунку не береться, так як
„ . _. ОСОБА_7 не працював повний місяць.
Середньомісячна заробітна _ _
плата за січень 2000 року
626,76+ 552,61 = 1179,37 грн.: 2 = 589,68 грн.
Т" ОСОБА_8 таб.НОМЕР_9 І І 168 годин І 836,49 І 836,49
1. 2 ОСОБА_7таб.НОМЕР_8 2ОоГпоку 176годин 794'72 794,72
2. 3 ОСОБА_8 таб.НОМЕР_9 Р У [Т52 годин | 742,22 | 722,97
Середньомісячна заробітна + + = ^ =
плата за травень 2000 року > *- г
Повний розрахунок розміру сум виплати відшкодування шкоди, які підприємство повинно нараховувати та виплачувати позивачу з 01.11.1992 року по 01.04.2001 року, виходячи з фактичного його середньомісячного заробітку, який є відкоригованим відповідно встановлених МСЕК ступенями стійкої втрати його професійної працездатності, а також з урахуванням фактичного підвищення тарифних ставок на підприємстві, де працював потерпілий ОСОБА_4 становитиме:
Повинно бути нараховано Сума
та виплачено ОСОБА_4 Фактично контрольного
виплачено середньомісяч-
Період 1 1 1 позивачу ного заробітку
Коеф. Середньо- Розмір Розмір від ВАТ відповідно
підвищ. місячний втраченого щомісячних «КЗРК» ПМК України
тарифів заробіток заробітку виплат №1100, грн.
1 ~ 2 3 4 5 6 7
1992
І-IV 1992
Ј 8073,00 60% 4844 4844^
: 100000 0,081 60% 0,048 0,048
Листопад 2,55 0,206 60% 0/[2 0/12
1993
Січень іл 0,40 60% 0,24 0,24
Лютий 1 1 0,40 | 60% 1 0,24 1 0,241
/ І Ввезень І , І 0,0 І Є0% І 0.24 І 0.24 1 І
Квітень 0,40 60% 0,24 0,24
Травень 0,40 60% 0,24 0,24
Червень 2 0,80 60% 0,48 0,48
Липень 0,80 60% 0,48 0,48
Серпень 0,80 60% 0,48 0,48
Вересень 2,898 2,33 60% 1^40 1І40
Жовтень 2,33 60% 1,40 1,40
Листопад 2,1 4,89 60% 2,93 2,93
Грудень з 14,66 60% 8,79 8,79
1994 ~ ~
Січень 14,66 60% 8,79 879
Лютий 14,66 60% 8,79 879
Березень 14,66 60% 8,79 87$)
Квітень 14,66 60% 8,79 879
Травень 14,66 60% 8,79 87$)
Червень 14,66 60% 8,79 879
Липень 14,66 60% 8,79 879
Серпень 14,66 60% 8,79 87?)
Вересень 14,66 60% 8,79 87$)
Жовтень 2 29,32 60% 17,59 17,59
Листопад 29,32 60% 17,59 17,59
Грудень 29,32 60% 17,59 17,59
1995
Січень 29,32 60% 17,59 17,59
ЛЮТИЙ 3 87,95 60% 52,77 52,77
Березень 87,95 60% 52,77 52,77
КвІТЄНЬ 87,95 60% 52,77 52,77
Травень 1,4 123,13 60% 73,88 73,88
Червень 123,13 60% 73,88 73,88
Липень 123,13 60% 73,88 73,88
Серпень 123,13 60% 73,88 73,88
Вересень 123,13 60% 73,88 73,88
Жовтень 123,13 60% 73,88 73,88
Листопад 123,13 60% 73,88 73,88
Грудень 123,13 60% 73,88 73,88
1996 ~ ~
Січень 2^5 307,82 60% 184,69 92,35
ЛЮТИЙ 307,82 60% 184,69 92,35
Березень 307,82 60% 184,69 92,35
КВІТЄНЬ 307,82 60% 184,69 92,35
Травень 307,82 60% 184,69 92,35
Червень І І 307,82 І 60% | 184,69 І 92,35 [
Ог'901 | 6І 'Ј63 І %09 І 99'88Е | | ЯН9190Ж
ог'901. бГеєг %09 99'88*» чнаоасіад
ог'901. бТєбг %09 яҐш чнеисіао
Я9'88Р ог'901. бі-'євг %09 99'88Р 59г'д чнаииц-
9Є'26 92'О^г %09 *7ооЈ ЧН99СІ8Н
дє'гб 9г'о*г %09 й^ооТ чнеавсії
дє'гб 92'о^г %09^ ^'00*- чнаПа>Г
оТгб 9г'о^г %09^ ьҐШ чнзеасізд
де'гб 9г'о*г %09 ^ооТ ййІоПГ
дє'гб 9ТоТг %09 **'оо^ янаью
~ ~ 6661.
9Є'26 92'О^г %09 **'00^ ЧНаУЛ^
9Є'26 92'О^г %09 і*'00* УВШОЮИЦ-
де'гб 9г'о^г %09^ мг'оо^ чнаіаож
дє'гб 9г'о^г %09 ^7Ш чнаоасіад
дє'гб 9г'о^г %о^ іф'оо* янеисізо
дє'гб 9г'оі^г %о^ **'оо^ янаииі;
дє'гб 9г'о^г %09^ ^'оо> чнааЗін"
дє'гб 92'о^г %09і **'оо*- янаавсіі
9Є'26 92'О^г %09 ІФ'ОО^ ЧН91Ш»
дє'гб 9г'о^г %09^ іф'оо^ чнаєасіад
дє'гб 9г'о^г %09 **'о<№ ииісхц-
РР'ООР 9Є'гб 9г'о^г %б9 ^Роо^ ^ чнвью
~ ~ 8661.
де'гб /д'оєг %о^ 8/>ве чнвУЩТ
дє'гб 2.8'082 %09^ 8І>8Є Увиоюиц-
дє'гб /д'ОЄг %09 оГШ янеіаож
дє'гб 2.8'ОЄЗ %09^ 8ґ*8Є янзззсізд
дє'гб /8'08г %09^ 87Ш чнаисіао
дє'гб 2.8'092 %09^ 82.>8Є чнаииц-
дє'гб ^8'0€2 %09 вТйзє яґї чнеасіан
9Є'гб 69>81 %0і> гвТоє чнаавсіі
дє'гб 69>8І %Ь1і гвТоє чнвіш»
дє'гб 69>8І %о~9~ г8'і.оє чнаєвсіад
дє'гб 69>8Ї %09~ 28'і.оє ииісні;
дє'гб 69*^81. %о§ гв'іоє янзмо
~ Л66І.
дє'гб 69'ИЗІ. %09^ 28'/ос чнеУМТ
дє'гб 69>8І %09^ гвТбє &впо±ой[Г
дє'гб 69>8І %09 гв'/оє чнеіаож
дє'гб 69>8Ї %09^ 2870Є чнаоасіад
дє'гб 69>8І %09^ гвТоє чнеисіео
дє'гб 69'ИН %о§ 28'ііоє янаЩТ
ЛиПЄНЬ 307,82 60% 184,69 92,35
Серпень 307,82 60% 184,69 92,35
Вересень 307,82 60% 184,69 92,35
Жовтень 307,82 60% 184,69 92,35
Листопад 307,82 60% 184,69 92,35
Грудень 307,82 60% 184,69 92,35
1997
Січень 307,82 60% 184,69 92,35
ЛЮТИЙ 307,82 60% 184,69 92,35
Березень 307,82 60% 184,69 92,35
КвІТЄНЬ 307,82 60% 184,69 92,35
Травень 307,82 60% 184,69 92,35
Червень 1,25 384,78 60% 230,87 92,35
ЛИПЄНЬ 384,78 60% 230,87 92,35
Серпень 384,78 60% 230,87 92,35
Вересень 384,78 60% 230,87 92,35
ЖОВТЄНЬ 384,78 60% 230,87 92,35
Листопад 384,78 60% 230,87 92,35
Грудень 384,78 60% 230,87 92,35
1998
Січень 1^3 400,44 60% 240,26 92,35 400,44
ЛЮТИЙ 400,44 60% 240,26 92,35
Березень 400,44 60% 240,26 92,35
КВІТЄНЬ 400,44 60% 240,26 92,35
Травень 400,44 60% 240,26 92,35
Червень 400,44 60% 240,26 92,35
ЛИПЄНЬ 400,44 60% 240,26 92,35
Серпень 400,44 60% 240,26 92,35
Вересень 400,44 60% 240,26 92,35
ЖОВТЄНЬ 400,44 60% 240,26 92,35
Листопад 400,44 60% 240,26 92,35
Грудень 400,44 60% 240,26 92,35
1999
Січень 400,44 60% 240,26 92,35
ЛЮТИЙ 400,44 60% 240,26 92,35
Березень 400,44 60% 240,26 92,35
КвІТЄНЬ 400,44 60% 240,26 92,35
Травень 400,44 60% 240,26 92,35
Червень 400,44 60% 240,26 92,35
Липень 1,265 488,65 60% 293,19 106,20 488,65
Серпень 488,65 60% 293,19 106,20
Вересень 488,65 60% 293,19 106,20
ЖОВТЄНЬ І | 488,65 І 60% І 293,19 І 106,20 І
9
Листопад 488,65 60% 293,19 106,20
Грудень 488,6 5 60% 293,19 106,20
2000 ~ ~~
Січень 1,226 589,68 60% 353,81 116,82 589,68
ЛЮТИЙ 589,68 60% 353,81 116,82
Березень 589,68 60% 353,81 116,82
КвІТЄНЬ 589,68 60% 353,81 116,82
Травень 1,217 717,64 60% 430,58 139,37 784,72
Червень 717,64 60% 430,58 139,37
ЛиПЄНЬ 717,64 60% 430,58 139,37
Серпень 717,64 60% 430,58 139,37
Вересень 717,64 60% 430,58 139.37
ЖОВТЄНЬ 717,64 60% 430,58 139,37
Листопад 717,64 60% 430,58 139,37
Грудень 717,64 60% 430,58 139,37
2001
Січень, 717,64 60% 430,58 139,37
ЛЮТИЙ 717,64 60% 430,58 139,37
березень | | 717,64 І 60% | 430,58 | 139.37 І
Як вбачається з розрахунку, станом на 1 квітня 2001 року, сума відшкодування шкоди позивачу повинна складати 430,58 грн. із розрахованого середнього заробітку в розмірі 717,64 грн.
В судовому засіданні встановлено, що довідка про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого ОСОБА_4, що передана відповідачем до Фонду по акту приймання-передачі НОМЕР_9 від 23.11.2001 року, в якій сума відшкодування втраченого заробітку позивача станом на 01.10.2001 року складає 139,36 грн. - не відповідає дійсності.
На підставі абзацу другого пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», і який набрав чинності з 01.04.2001 року (далі по тексту - Закон України № 1105-ХІУ), відшкодування шкоди провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків особам, які потерпіли до набрання цим Законом чинності, та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
У відповідності пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону № 1105-ХІУ, Фонд зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, починаючи з 1 квітня 2001 року.
Як вбачається із Довідки про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого ОСОБА_4, що передана Підприємством до Фонду по акту приймання-передачі НОМЕР_9 від 23.11.2001 року, сума відшкодування втраченого мого заробітку станом на 01.10.2001 року складає 139,36 грн.
На підставі постанови Фонду від 03.12.2001 року НОМЕР_10 про продовження раніше призначеної страхової суми, позивачу призначено виплачувати щомісячно грошову суму у розмірі 139,36 із розрахованого підприємством середнього заробітку 232,27 грн..
10
У відповідності до постанов правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про перерахування сум щомісячних страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей)», Фонд перераховував суми щомісячних страхових виплат потерпілим на коефіцієнт зростання реальної заробітної плати у галузях національної економіки, які становлять: 1.193 - з 1 березня 2002 року, 1.182-3 1 березня 2003 року, 1.52-3 березня 2004 року, 1.238 - з 1 березня 2005 року, 1.203 - з 1 березня 2005 року, та 1.183 - з 1 березня 2007 року, 1.125 - з 1 березня 2008 року, 1.063 - з 1 березня 2009 року.
В зв'язку з тим, що підприємство не правильно нараховувало позивачу суми відшкодування шкоди за період з 01.01.1996 року по 01.04.2001 року, то і Фонд з по 01.04.2001 року по сьогоднішній час виплачує йому неправильні суми щомісячних страхових виплат.
Відповідно ст. 55 цього Закону № 1105-ХІУ, спори щодо розміру сум відшкодування шкоди потерпілому вирішуються в судовому порядку.
В наведеній нижче таблиці відображено повний розрахунок сум страхових виплат у відшкодування позивачу втраченого заробітку, які Фондом повинно бути нараховане за період з 01.04.2001 року по 01 липня 2009 року:
ПОВИННО буТИ Нараховано Максимальна
та виплачено ОСОБА_4 Фактично сума, з якої
РІ ¦¦ 3 3 виплачено Сума справляються
р д г— 1 1 : позивачу недоплати страхові
Коеф СеРеДнь°- Розм|Р Розм|Р від Фонду внески-
^' місячний втраченого щомісячних 7 грн.
підвищ заробіток заробітку виплат
1 ~ 2 ~ 3 4 5 6 7 8
2001
Квітень 717,64 60% 430,580 139,36 297,22 1600,00
Травень 717,64 60% 430,58 139,36 291,22
Червень 717,64 60% 430,58 139,36 291,22
Липень 717,64 60% 430,58 139,36 291,22
Серпень 717,64 60% 430,58 139,36 291,22
Вересень 717,64 60% 430,58 139,36 291,22
Жовтень 717,64 60% 430,58 139,36 291,22
Листопад 717,64 60% 430,58 139,36 291,22
Грудень 717,64 60% 430,58 139,36 291,22
2002
Січень 717,64 60% 430,58 139,36 291,22
Лютий 717,64 60% 430,58 139,36 291,22
Березень 1,193 856,140 60% 513,580 139,36 374,22
Квітень 856,14 60% 513,68 139,36 374,32
Травень 856,14 60% 513,68 139,36 374,32 2200,00
Червень 856,14 60% 513,68 139,36 374,32
Липень 856,14 60% 513,68 139,36 374,32
Серпень 856,14 60% 513,68 139,36 374,32
Вересень 856,14 60% 513,68 139,36 374,32
Жовтень 856,14 60% 513,68 139,36 374,32
Листопад 856,14 60% 513,68 139,36 374,32
Грудень І І 856,14 І 60% | 513,68 1 159,31 1 354,37\
2003 1 І І І І І
Січень 856,14 60% 513,68 166,25 347,43
Лютий 856,14 60% 513,68 166,25 347,43
Березень 1,182 1011,950 60% 607,170 196,51 410,66
Квітень 1011,95 60% 607,17 196,51 410,66
Травень 1011,95 60% 607,17 196,51 410,66
Червень 1 011,95 60% 607,17 196,51 410,66 2660,00
Липень 1011,95 60% 607,17 196,51 410,66
Серпень 1011,95 60% 607,17 196,51 410,66
Вересень 1011,95 60% 607,17 196,51 410,66
Жовтень 1011,95 60% 607,17 196,51 410,66
Листопад 1011,95 60% 607,17 196,51 410,66
Грудень 1011,95 60% 607,17 196,51 410,66
2004
Січень 1011,95 60% 607,17 196,51 410,66
Лютий 1011,95 60% 607,17 196,51 410,66
Березень 1,152 1 165,760 60% 699,450 226,38 473,07
Квітень 1 165,76 60% 699,45 226,38 473,07
Травень 1 165,76 60% 699,45 226,38 473,07
Червень 1 165,76 60% 699,45 226,38 473,07
Липень 1 165,76 60% 699,45 226,38 473,07
Серпень 1 165,76 60% 699,45 226,38 473,07
Вересень 1 165,76 60% 699,45 226,38 473,07
Жовтень 1 165,76 60% 699,45 226,38 473,07
Листопад 1 165,76 60% 699,45 226,38 473,07
Грудень 1 165,76 60% 699,45 226,38 473,07
2005
Січень 1 165,76 60% 699,45 226,38 473,07 4100,00
Лютий 1 165,76 60% 699,45 226,38 473,07
Березень 1,238 1443,210 60% 865,920 280,26 585,66
Квітень 1 443,21 60% 865,92 280,26 585,66
Травень 1 443,21 60% 865,92 280,26 585,66
Червень 1 443,21 60% 865,92 280,26 585,66
Липень 1 443,21 60% 865,92 280,26 585,66
Серпень 1 443,21 60% 865,92 280,26 585,66
Вересень 1 443,21 60% 865,92 280,26 585,66
Жовтень 1 443,21 60% 865,92 280,26 585,66
Листопад 1 443,21 60% 865,92 280,26 585,66
Грудень 1 443,21 60% 865,92 280,26 585,66
2006
Січень 1 443,21 60% 865,92 280,26 585,66 4830,00
Лютий 1 443,21 60% 865,92 280,26 585,66
Березень 1,203 1736,180 60% 1041,700 337,15 704,55
Квітень 1736,18 60% 1041,70 337,15 704,55 4960,00
Травень 1736,18 60% 1041,70 337,15 704,55
Червень І [ 1736,18 [ 60% І 1041,70 1 337,15 1 704,55\
12
Липень 1736,18 60% 1041,70 337,15 704,55
Серпень 1736,18 60% 1041,70 337,15 704,55
Вересень 1736,18 60% 1041,70 337,15 704,55
Жовтень 1736,18 60% 1041,70 337,15 704,55 5050,00
Листопад 1736,18 60% 1041,70 337,15 704,55
Грудень 1736,18 60% 1041,70 337,15 704,55
2007
Січень 1 736,18 60% 1 041,70 337,15 704,55 7875,00
лютий 1 736,18 60% 1 041,70 337,15 704,55
Березень 1,183 2 093,900 60% 1 256,340 398,85 857,49
Квітень 2 053,90 60% 1256,34 398,85 857,49 8415,00
Травень 2 053,90 60% 1 256,34 398,85 857,49
Червень 2 053,90 60% 1 256,34 398,85 857,49
Липень 2 053,90 60% 1 256,34 398,85 857,49
Серпень 2 053,90 60% 1 256,34 398,85 857,49
Вересень 2 053,90 60% 1 256,34 398,85 857,49
Жовтень 2 053,90 60% 1 256,34 398,85 857,49 8520,00
Листопад 2 053,90 60% 1 256,34 398,85 857,49
Грудень 2 053,90 60% 1256,34 398,85 857,49
2008
Січень 2 053,90 60% 1256,34 398,85 857,49
лютий 2 053,90 60% 1 256,34 398,85 857,49
Березень 1,125 2 310,630 60% 1386,370 448,70 937,67
Квітень 2 310,63 60% 1386,37 448,70 937,67
Травень 2 310,63 60% 1386,37 448,70 937,67
Червень 2 310,63 60% 1386,37 448,70 937,67
Липень 2 310,63 60% 1386,37 448,70 937,67
Серпень 2 310,63 60% 1386,37 448,70 937,67
Вересень 2 310,63 60% 1386,37 448,70 937,67
Жовтень 2 310,63 60% 1386,37 448,70 937,67
Листопад 2 310,63 60% 1386,37 448,70 937,67
Грудень 2 310,63 60% 1386,37 448,70 937,67
2009
Січень 2 310,63 60% 1386,37 448,70 937,67 10035,00
лютий 2 310,63 60% 1386,37 448,70 937,67
Березень 1,063 2 456,200 60% 1473,720 476,97 996,75
Квітень 2 456,20 60% 1473,72 476,97 996,75
Травень 2 456,20 60% 1473,72 476,97 996,75
Червень 2 456,20 60% 1473,72 476,97 996,75
Липень [ | 2 456,20 | 60% І 1 473,72 | 476,97 | 996,75 \
Як вбачається із вищевикладеного, станом на 01 серпня 2009 року, правильна сума відшкодування шкоди позивачу складає 1473 гривні 72 копійок.
Відповідно до абзацу 3 п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що спори, що виникають із приводу заборгованості,
повинні вирішуватись на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на відшкодування шкоди.
Вимогами ст.71 ЦК УРСР встановлений загальний строк для захисту права на позов громадянина, право якого порушене (позовна давність) - три роки, однак, початок плину строку позовної давності починається з моменту виникнення права на позов.
Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР: «Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.»
Відповідно до вимог ст.78 ЦК УРСР по позовах про відшкодування шкоди, пов'язаного з ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті, плин строку позовної давності зупиняється у випадку звернення потерпілого або осіб, перерахованих у ч.2 ст.456 ЦК УРСР, у відповідний орган із заявою про призначення пенсії або допомоги -безпосередньо до їхнього призначення або відмови в їхньому призначенні.
В п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України зазначено, що: «Правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.»
Таким чином, з огляду на вище зазначене, а також на те, що позивачеві стало випадково відомо тільки на початку 2005 року, що йому виплачують втрачений заробіток у зниженому розмірі, суд вважає., що він має право звернутися до суду з позовом про перегляд зазначеного розміру виплат, і навіть у випадках, коли позивач (потерпілий) довідався про порушення чинного законодавства з боку власника підприємства протягом декількох років (більше трьох) і ці порушення не усунуті дотепер, він має право звернутися в суд у цей час.
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про перерахунок сум відшкодування шкоди 17.11.2005 року.
Відповідно до вимог ст. 173 Кодексу законів про працю України, шкода, заподіяна працівникові інвалідністю або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законом порядку.
Статтею 233 Кодексу законів про працю України визначено: «У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком».
Статтею 238 Кодексу законів про працю України зазначено, що: «При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком».
На час звернення позивача до суду з позовною заявою діє новий Цивільний Кодекс України з 01.01.2004 року, відповідно до пунктів 3 та 5 ч.і ст. 268 якого позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров'я, а також позовна давність не поширюється на вимоги постраждалого-страхувальника (застрахованої особи) до страховика (Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві...) про здійснення страхової виплати у відшкодування шкоди, заподіяної на виробництві.
В абзаці першому пункту 43 «Правил відшкодування шкоди», які діяли до 1 липня 2001 року, тобто в період виникнення у позивача права на відшкодування шкоди, вказано: "Якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди, то ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну.
Оскільки, «Правил відшкодування шкоди» втратили свою чинність в липні 2001 року, вони не змінні (і не можуть бути змінені), а їх дія поширюється тільки на правові відносини в період часу його дії, тобто з 1996 року по липень 2001 року.
Крім того, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування
шкоди» (із змінами), зазначено: «Якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми такого відшкодування, то ці суми, обчислені відповідно до пунктів 14, 19, 22 Правил відшкодування шкоди, виплачуються без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до абзацу 3 п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що: «Уся заборгованість із відшкодування зазначеної матеріальної шкоди виплачується потерпілим на виробництві та членам їхніх сімей (утриманцям) роботодавцями... Спори, що виникають із приводу заборгованості, повинні вирішуватись на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на відшкодування шкоди».
Тобто, законом встановлено, що позовна давність не поширюється на вимоги про перерахунок сум відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я. Суд, який розглядає даний спір, має право ухвалити рішення про виплату постраждалому заборгованих йому сум недоплати відшкодування шкоди - без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що позивач не пропустив строк позовної давності на звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права на відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням його здоров'я на виробництві.
Таким чином, суд вважає доводи представника відповідача та представника третьої особи про те, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності - є необгрунтованими.
Також, судом встановлено, що при перегляді тарифних ставок і посадових окладів державні і засновані на державній власності та орендні підприємства, які перебувають на госпрозрахунку, зобов'язані одночасно з цим провести перерахунки розмірів відшкодування шкоди потерпілим на виробництві, збільшивши на коефіцієнт (величину) фактичного зростання тарифних ставок та посадових окладів по професії відповідного розряду, посади по виробничому підрозділу (дільниці, цеху), де постраждалий працював до трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я.
Судом досліджено й встановлено, що на підприємстві застосовувались неправильні коефіцієнти для перерахування та підвищення розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку) всупереч ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди», згідно якої умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод, а також всупереч ст. 16 Кодексу законів про працю України, відповідно якій умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними. Крім того, відповідно ст. 9 Кодексу законів про працю України, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
Таким чином, фактичний зріст заробітної плати, зріст фонду споживання разом з фондом оплати праці, а також і зріст рівня середньомісячної заробітної плати одного середньосписочного працівника - не можуть бути підставою для обмежень у бік зменшення розміру виплати підприємством сум відшкодування шкоди постраждалим на виробництві.
Суд встановив що, у період з 01.01.1996 року по 01.04.2001 рік Підприємство повинно проводити перерахунок розміру відшкодування шкоди постраждалому на виробництві у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників Підприємства, де постраждалий працював й отримав ушкодження здоров'я.
Суд встановив, що своєю постановою від 03.12.2001 року НОМЕР_10 про продовження раніше призначеної страхової суми, Фонд призначив позивачу виплачувати щомісячно страхову виплату у неправильному розмірі 139,36 із неправильно розрахованого підприємством середнього заробітку 232,27 грн..
15
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що за період з 01.04.2001 року і до теперішнього часу, Фонд виплачує позивачу неправильні грошові суми щомісячних страхових виплат, хоча зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, та виплачувати щомісяця грошову суму, що компенсує відповідний процент втраченого заробітку позивача починаючи з 01.04.2001 року по теперішній час. До того-ж, у відповідності до пункту 7 Положення «Про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань», затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 15 серпня 2001 року N 24, страхові експерти Фонду повинні були вчасно перевіряти законність та правильність призначення розміру втраченого заробітку позивачу як при прийомі особистої справи позивача від підприємства, так і при подальшому нарахуванні та призначені йому щомісячних страхових виплат Фондом.
Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» виплати призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок суми щомісячних платежів раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує три роки, тому вимоги позивача про стягнення недоплати по страховим виплатам за період з 01.08.2006р. по 01.08.2008 року підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не перевищують трирічний строк.
Аналізуючи зібрані в справі докази, доводи та заперечення сторін, у їхній сукупності, суд, не виходячи за межи заявлених позовних вимог, дійшов висновку про те, що уточнений позов ОСОБА_4 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в м. Кривому Розі - підлягає задоволенню повністю.
Як вбачається з розрахунку, станом на 01.08.2009 року, правильний розмір суми страхової виплати позивачу складає 1473,72 грн. А недоплата по щомісячним виплатам за період з 01.08.2006 року по 01.08.2009 року складає 31457 гривень 52 копійок з розрахунку: 704,55 грн. х 7 міс. (з 01.08.2006 по 01.03.2007 року) = 4931 грн. 85 коп.; 857,49 грн. х 12 міс. ( з 01.03.2007 по 01.03.2008 року) = 10289 грн. 88 коп.; 937,67 грн. х х 12 міс. (з 01.03.2008 по 01.03.2009 року) = 11252 грн. 04 коп.; 996,75 грн. х 5 міс. (з 01.03.2009 по 01.08.2009 року) = 4983 грн. 75 коп.. Тобто: 4931 грн. 85 коп. + 10289 грн. 88 коп. + 11252 грн. 04 коп. + 4983 грн. 75 коп. = 31457 грн. 52 коп.
Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнені від сплати державного мита, тому витрати, пов'язані зі сплатою держмита, суд відносить за рахунок держави.
На підставі наведеного та керуючись п.п. 9, 23, 28, 48 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків»; постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1997 року за N1100; ст.5 Закону України «Про колективні договори і угоди»; ст.ст. 9, 16, Кодексу законів про працю України; ст. 21, ч. 7 ст. 40, абз. 1 та 6 п.З розділу XI Закону України № 1105-ХІУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; п. З та п.5 ч.і ст. 268 Цивільного кодексу України; п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»; ст.ст. 15, 60, 88, ч.2, 209, 213-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ: 16
/
/' Позов ОСОБА_4 задовольнити повністю.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 25913606) на користь ОСОБА_4 недоплату по щомісячним страховим виплатам відшкодування шкоди за період з 01.08.2006 року по 01.08.2009 у сумі 31457 гривень 52 копійок.
Стягувати з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 25913606) на користь ОСОБА_4 щомісяця, починаючи з 01.08.2008 року страхові виплати у сумі 1473 гривні 72 копійок до зміни обставин, що тягнуть перерахунок розміру страхових виплат, або їх припинення згідно діючому законодавству України.
Витрати по сплаті держмита віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання протягом 10 днів з дня оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення до канцелярії Дзержинського районного суду та апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
Головуючий: суддя Костенко В.В.