ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2016Справа №910/19707/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА"

про стягнення 132 640,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Роєнко Є.В., за довіреністю

від відповідача: Кириленко І.В., за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" (далі - відповідач) про стягнення 132 640,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі Договору поставки товарів та надання послуг № 23418 від 10.06.2009р. Також, сторонами укладено додаткову угоду № 23418 до Договору поставки товарів та надання послуг № 23418 від 10.06.2009р. про порядок обороту (руху) зворотної тари. На виконання умов Договору постачальник поставив покупцю товар у зворотній тарі. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повернення зворотної тари в кількості 3316 шт. не виконав, у зв'язку з чим позивач просить стягнути 132640,00 грн. вартості неповернутої тари згідно п. 1.6 додаткової угоди № 23418 до Договору поставки товарів та надання послуг № 23418 від 10.06.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 порушено провадження у справі № 910/19707/16, розгляд справи призначено на 28.11.2016.

23.11.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи.

28.11.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про відсутність аналогічного спору.

У судове засідання 28.11.2016 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

З метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд відклав розгляд справи на 19.12.2016.

08.12.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення на відзив.

У судове засідання 19.12.2016 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду усні пояснення, проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.12.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метро Груп Байінг Україна» (далі - МГБ), що діє від імені та в інтересах покупців, вказаних у Додатку № 1 (далі - покупці) було укладено Договір поставки товарів та надання послуг № 23418 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується постачати покупцям переліченим в Додатку № 1 до даного Договору товари, а покупці зобов'язуються приймати та оплачувати ці товари на умовах даного Договору.

Кожен з покупців окремо надають замовлення постачальнику на підставі відповідної діючої специфікації/прас-листа, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за цим Договором та їх ціни, і яка складає невід'ємну частину цього Договору (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.3 Договору постачальник несе відповідальність перед покупцями, а покупці несуть відповідальність перед постачальником за виконання своїх обов'язків, передбачених цим Договором, у відповідних частках.

Додатком № 1 до Договору визначено перелік покупців, якими відповідно є Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» (далі - відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «реал,- Гіпермаркет Україна».

В подальшому, між позивачем та ТОВ «Метро Груп Байінг Україна», що діє від імені та в інтересах покупців (вказаних в Додатку № 1) було укладено Додаткову угоду № 23418 до Договору (далі Додаткова угода).

Пунктом 1.1 Додаткової угоди визначено, що постачальник може поставляти продукцію у зворотній тарі, яка відповідає вимогам ТУ У 25.2-30978271-002-2003 «Ящик полімерний для молочної та м'ясної продукції» жовтого кольору (далі - зворотна тара), вартістю 40,00 грн. без ПДВ за 1 ящик. Товар повинен бути затверджений і спакований постачальником таким чином, щоб виключити псування або знищення його на період поставки до прийняття товару відповідним торговельним центром Метро.

Згідно з п. 1.2 Додаткової угоди торговельні центри Метро зобов'язані повернути постачальнику зворотну тару постачальника при отриманні наступної поставки у кількості не менше ніж 80 % від тари, отриманої в результаті попередньої поставки товару. 20 % тари, що залишилась у покупців, повертається під час наступної після, повернення 80 % тари, поставки. В разі, якщо тара була отримана Метро від постачальника разом з останньою поставкою товару за договором поставки, у випадку розірвання договору поставки, у випадку припинення постачальником поставок товару за Договором поставки, постачальник зобов'язаний вивезти зворотну тару протягом 14 календарних днів, оскільки повернення тари здійснюється з кожного торговельного центру Метро транспортом постачальника.

Відповідно до п. 1.3 Додаткової угоди покупці при прийомі товару у зворотній тарі у обов'язковому порядку в супровідних документах проставляють відмітки про кількість отриманої та повернутої зворотної тари.

Сторони щомісячно (до 15-го числа місяця, наступного за звітним) погоджують акт звірки по зворотній тарі. При цьому до 5 числа місяця, наступного за звітним, постачальник направляє окремо на кожний торговельний центр Акти звірки по зворотній тарі. В свою чергу, торговельні центри Метро зобов'язані повернути постачальнику підписаний акт звірки чи письмові мотивовані зауваження. Ненадання підписаного акту звірки або мотивованих зауважень протягом 5 днів від дати отримання акту звірки від постачальника означатиме згоду Метро із даними, наведеними в акті. В будь-якому випадку, при наданні письмових мотивованих зауважень сторони повинні погодити акт звірки не пізніше 15 числа кожного місяця (п. 1.5 Додаткової угоди).

У відповідності до п. 1.6 Додаткової угоди у випадку виявлення заборгованості згідно погоджених актів звірки постачальник протягом 5 робочих днів направляє у відповідній торговельні центри рахунок-фактуру для оплати неповернутої зворотної тари відповідно до актів звірки. Протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури відповідний торговельний центр здійснює оплату.

На виконання умов Договору та Додаткової угоди до Договору позивач поставив відповідачу товар у зворотній тарі, яка являється власністю позивача, що підтверджується копіями наступних товарно-транспортних накладних: № КА-00001399 від 09.01.2014, № КА-00002596 від 14.01.2014, № КА-00003312 від 16.01.2014, № КА-00015467 від 23.02.2014, № КА-00010960 від 09.02.2014, № КА-00012201 від 12.02.2014, № КА-00013087 від 14.02.2014, № КА-00017526 від 02.04.2014, № КА-00019475 від 09.03.2014, № КА-00020146 від 11.03.2014, № КА-00022298 від 18.03.2014, № КА-00026173 від 30.03.2014, № КА-00025398 від 27.03.2014, № 00024558 від 25.03.2014, № КА-00023814 від 23.03.2014, № КА-00024217 від 24.03.2014, № КА-00025748 від 28.03.2014, № КА-00027885 від 03.04.2014, № КА-00029050 від 07.04.2014, № КА-00032476 від 16.04.2014, № КА-00031701 від 14.04.2014, № КА-00033991 від 23.04.2014, № КА-00034719 від 25.04.2014, № КА-00032809 від 30.04.2014, № КА-00036760 від 05.05.2014, № КА-0038294 від 08.06.2014, № КА-00038304 від 09.05.2014, № КА-00038306 від 09.05.2014, № КА-00041421 від 21.05.2014, № КА-00042203 від 23.05.2014, № КА-00043494 від 28.05.2014, № КА-00044254 від 30.05.2014, № КА-00039485 від 14.05.2014, № КА-00040224 від 16.05.2014, № КА-00044833 від 02.06.2014, № КА-00045534 від 04.06.2014, № КА-00046277 від 06.06.2014, № КА-00047776 від 13.06.2014, № КА-00047156 від 11.06.2014, № КА-00047739 від 13.06.2014, № КА-00023082 від 20.03.2014, № КА-00021913 від 17.03.2014, № КА-00042784 від 26.05.2014, які підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками.

Крім того, на виконання вимог Договору поставки товарів та надання послуг № 23418 від 10.06.2009 та Додаткової угоди № 23418 до Договору, в матеріалах справи наявні підписані сторонами Акти звірки взаємних розрахунків по тарі.

Претензіями-вимогами про повернення зворотної тари за вих. б/№ від 16.10.2015 та за вих. №117 від 03.06.2016р., позивач просив відповідача повернути раніше отриману та не повернуту під час поставок продукції зворотної тари. В претензіях позивач також зазначив, що умовами договору передбачено оплату тари покупцем у разі її неповернення.

Втім, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором поставки товарів та надання послуг № 23418 від 10.06.2009 та Додаткової угоди № 23418 до Договору, відповідач повернення зворотної тари як і оплату її вартості не здійснив, у зв'язку з чим, за ним виникла заборгованість за неповернуту тару в сумі 132640,00 грн.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічна норма міститься у ст. 712 Цивільного кодексу України відповідно до якої, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України).

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, судом встановлено, що станом на дату подання позовної заяви, позивачу не повернуто зворотну тару в кількості 3316 шт. на загальну суму 132 640,00 грн. (3 316 шт. х 40,00 грн. (п. 1.1 Додаткової угоди № 23418 до Договору поставки товарів та надання послуг № 23418 від 10.06.2009) = 132640,00 грн.).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт отримання відповідачем тари та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині неповернення та несплати вартості зазначеної тари підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості неповернутої тари в розмірі 132 640,00 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову вказав, що він звільняється від відповідальності за неповернення тари, оскільки таке неповернення викликане обставинами непереборної сили (форс-мажору), настання яких підтверджується сертифікатами Торгово-промислової палати № 952 від 17.10.2014 та № 1017 від 17.10.2014 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Судом встановлено, що товар разом із зворотною тарою було поставлено до магазинів відповідача в Луганській та Донецькій областях, а також Автономної республіки Крим.

Згідно з п. 7.1 Договору сторона звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим Договором у випадку, якщо таке невиконання було спричинене форс-мажорними обставинами, які виникли після підписання цього Договору та не могли бути відверненні розумними діями сторін. Форс-мажорні обставини означають надзвичайній обставини, яких не можна запобігти за існуючих обставин. До таких надзвичайних обставин входять страйк, повінь, пожежа, землетрус та інші стихійні лиха, війна, воєнна діяльність, дії українських або іноземних урядових органів, але не обмежуючись цим.

Відповідно до п. 7.2 Договору якщо виникають форс-мажорні обставини, сторона, яка стверджує, що для неї неможливо виконати зобов'язання з будь-якої причини, повідомляє іншу сторону про такі обставини у письмової формі із підтвердженням відповідної торгово-промислової палати. Таке повідомлення має включати інформацію про характер таких обставин і оцінку їх впливу на здатність сторони виконувати зобов'язання за цим Договором. Таке повідомлення надсилається листом з повідомленням про отримання. Неповідомлення іншої сторони про існування форс-мажорних обставин протягом 10 днів після їх початку позбавляє сторону, яка зазнала їх впливу, права покладатися на ці форс-мажорні обставини, як на юридичне виправдання невиконання цього Договору.

Судом встановлено, що Торгово-промисловою палатою України було видано ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 952 від 17.10.2014, яким підтверджено, що події на території Луганської області є обставинами форс-мажору.

Також, Торгово-промисловою палатою України було видано ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 1017 від 17.10.2014, яким підтверджено, що події на території Донецької області є обставинами форс-мажору.

Початком дії форс-мажорних обставин в обох сертифікатах зазначено - 14.04.2014.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до п. 3.1.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року N 40(3), (далі - Регламент) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Однак, за умовами Договору, ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» мало обов'язок перед позивачем повідомити останнього протягом 10 днів після початку форс-мажорних обставини.

Разом з тим, відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження повідомлення позивача протягом 10 днів після початку форс-мажорних обставин, в зв'язку з чим, з урахуванням п. 7.2 Договору та початком дії форс-мажорних обставин, відповідач не звільняється від відповідальності у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" (02140, м. Київ, Проспект Петра Григоренка, будинок 43; ідентифікаційний код: 32049199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (07350, Київська обл., Вишгородський район, село Гаврилівка; ідентифікаційний код: 30160757) суму в розмірі 132 640 (сто тридцять дві тисячі шістсот сорок) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 989 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 60 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.12.2016.

Суддя О.А. Грєхова