Справа №2-22/10 05.05.2010

Справа 22ц – 949/10 Суддя першої інстанції: Самчишина Н.А.

Категорія 34 Суддя доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

УХ В А Л А

Іменем України

5 травня 2010 року судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.,

суддів: Шолох З.Л.,

ОСОБА_1,

при секретарі: Фірсовій Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу

ОСОБА_4

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2010 року по справі за позовом

ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_3

до

ОСОБА_4

про

стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди завданої в наслідок дорожньо – транспортної пригоди.

Позивач зазначав, що 23 січня 2009 року по пр. Жовтневому в м. Миколаєві ОСОБА_4 керуючи втомобілем „ГАЗ-24” державний номер НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху та виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 належним на праві власності позивачу під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку.

Посилаючись на те, що пошкодженням автомобіля з вини відповідача, позивачу заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 5936 грн. що становить втрату товарного вигляду автомобіля, яка не була відшкодована страховою компанією, позивач просив стягнути з безпосереднього винуватця ДТП ОСОБА_4 Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 350 грн. вимушених витрат на проведене дослідження вартості спричинених збитків та 5000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2010 року позов задоволено частково, стягнуто на користь позивача 5936 грн. втрати товарного виду автомобіля, 350 грн. вартості дослідження по оцінці збитків та 500 грн. моральної шкоди та судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач просить вказане рішення суду скасувати та постановити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд не повно зясував обставини справи, а тому дійшов не вірного висновку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 13 квітня 2009 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 на підстав ст. 124 КУпАП ОСОБА_4 визнано винним в тому, що він 23 січня 2009 року керуючи автомобілем „ГАЗ 24” державний номер З 9526, в порушення п.п. 12.1, 12.3 правил дорожнього руху не вибрав безпечної швидкісті руху, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем „Хюндай –Соната” державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку. Після цього продовжуючи рух автомобіль „ГАЗ 24” допустив зіткнення також і з автомобілем НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_6, в наслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_5 є власником автомобіля „Хюндай – Соната” (а.с. 8).

Звітом про оцінку вартості матріальної шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу, що належить позивачу від 29 травня 2009 року розмір матеріального збитку становить 64209 грн. 75 коп., який складається з 58273 грн. 56 коп. вартості ремонту та 5936 грн. 19 коп. втрати товарного вигляду (а.с. 12-30).

Вартість ремонту позивачу компенсовано як страхову суму.

Враховуючи наведене, суд повно та всебічно дослідив обставини справи, наданим доказам дав належну оцінку та дійшов вірного висновку про те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України, з відповідача, як з винної особи в скоєнні ДТП та заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки, підлягає стягненню шкода завдана позивачу, яка складається з 5936 грн. 19 коп. втрати товарного виду та 350 грн. вимушених витрат на дослідження спеціаліста.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України, суд також вірно дійшов висновку про наявність підстав для стягнення також з відповідача і моральної шкоди. Враховуючи обставини справи, обгрунтовано визначено її розмір в сумі 500 грн.

За такого суд вірно задовольнив позовні вимоги в та стягнув на користь ОСОБА_5 з відповідача вказані суми.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував його матеріальне становище та стан здоровя, не можна прийняти до уваги, оскільки часткове задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди свідчить саме про врахування судом в тому числі і зазначених обставин.

Перевіривши законність та обгрунтованність оскаржуваного рішення суду, судова колегія дійшла висновку про відповідність його вимогам матеріального та процесуального права, в звязку з чим відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 312 ЦПК України , судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2010року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді