Справа № 2а-225/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2009 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Свистунової О.В.
при секретарі Жабко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до посадової особи: інспектора Державної патрульної служби для ОДДЗ Хмельницького взводу ДПС при УДАІ УМВС України в Хмельницькій області сержанта міліції ОСОБА_2, третя особа Управління ДАІ УМВС України в Хмельницькій області про визнання неправомірними дії посадової особи та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення , -
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду із вищеназваним позовом ОСОБА_2 посилається на ті обставини, що 30 березня 2009 року ним було отримано постанову від 30 грудня 2008 року про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС для ОДДЗ Хмельницького взводу ДПС при УДАІ УМВС України в Хмельницькій області сержантом міліції ОСОБА_2, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Відповідно до якого в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину. В порушення зазначених вимог, останній перевищив встановлену швидкість в населеному пункті на 26 км/годину.
Фіксування вказаного правопорушення здійснено за допомогою технічного приладу - вимірювач швидкості "Візир" № 0810732.
Зазначену постанову позивач вважає такою, що винесена незаконно, з порушенням застосування норм діючого законодавства України, та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, позивачем було зазначено, що він дійсно є власником автомобіля "АУДІ" д.н. НОМЕР_1
Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріали, зафіксовані за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Однак, як вбачається з Постанови по справі про адміністративне порушення, вона була складена 30 грудня 2008 р. за фактом правопорушення, яке зафіксоване 30.12.2008р. Згідно відмітки на поштовому штемпелі дата відправлення зазначена – 21.03.2009 року. Отримана зазначена постанова було позивачем лише 30.03.2009 року. Тобто, в порушення ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Постанова від 30.12.2008р. була направлена із запізненням.
Також, в Постанові від 30.12.2008р. по справі про адміністративне правопорушення вказано про порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України та, в якості доказу повинен бути доданий фотознімок. Однак, до матеріалів справи не доданий зазначений доказ, що свідчить про безпідставність винесеної Відповідачем Постанови від 30.12.2008 року.
Як вбачається з матеріалів, що додаються до позовної заяви (копія постанови, конверт), Постанову по справі про адміністративне правопорушення було направлено на адресу позивача з грубим порушенням строків її направлення. Кореспонденція не була належним чином вручена.
У зв'язку з чим, позивач вважає, що порушення строків направлення Постанови свідчить про суб'єктивне ставлення Відповідача до оскарження. А матеріали, додані до позовної заяви свідчать про те, що дії Відповідача чинились поза межами наданих йому повноважень та з численними порушеннями діючого в Україні законодавства.
Тому, позивач просить поновити строк для оскарження Постанови від 30.12.2008р.
Визнати незаконними дії посадової особи, при винесенні зазначеної постанови та скасувати Постанову від 30.12.2008р. винесену інспектором ДПС для ОДДЗ Хмельницького взводу ДПС при УДАІ УМВС України в Хмельницькій області сержантом міліції ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності.
27 серпня 2009 року позивач не з"явився у судове засідання, про день та час розгляду справи сповіщений належно (а.с.36).
До початку розгляду справи до суду надійшло письмове клопотання від представника позивача, який діє на підставі довіреності – ОСОБА_2., про можливість розглянути справу за його відсутністю за наявними в матеріалах справи доказами, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.46).
Відповідач та третя особа у судове засіданні не з"явились, про день та час розгляду справи сповіщені належно (а.с.40), про причини своєї неявки суду не повідомили.
13 липня 2009 року, до початку розгляду справи по суті судом зареєстровано заперечення проти позову від третьої особи, із зазначенням про можливість розглядати справу за відсутністю їх представника, на підставі наявних матеріалів справи (а.с.41-44).
На підставі ч.4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно до вимог ст.. 18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
З урахуванням вищевикладеного, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відносно позивача, посадовою особою - інспектором ДПС для ОДДЗ Хмельницького взводу ДПС при УДАІ УМВС України в Хмельницькій області сержантом міліції ОСОБА_2 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесено 30.12.2008 року постанову по справі про адміністративне правопорушення за ст.. 122 ч.1 КУпАП, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн (а.с.6). Відповідачем при винесенні постанови було встановлено, що ОСОБА_2 , 30 грудня 2008 року о 13.30, під час керування автомобілем "Ауді" д.н. НОМЕР_1 на 281 км а/д Стрий-Знам»янка в с. Червона Зірка, здійснив порушення п. 12.4 ПДР України
, відповідно до якого в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину. В порушення зазначених вимог, останній перевищив встановлену швидкість в населеному пункті на 26 км/годину.
Зазначена постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Згідно ст. 33 Кодексу про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення обов'язковим є врахування особи порушника.
ОСОБА_2, дійсно керував зазначеним у постанові від 30.12.2008 року транспортним засобом, тому, суд вважає саме позивача по справі належною особою, що притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, як вбачається із письмових доказів (постанови) 30 грудня 2008 року відповідачем було винесено постанову про порушення позивачем п. 12.4 ПДД, а саме – ОСОБА_2. перевищив встановлену швидкість в населеному пункті на 26 км/годину, за що на позивача накладено штраф в розмірі 340 грн.
Зазначена постанова була отримана позивачем вже після її винесення лише 30.03.2009 року, що було встановлено в ході розгляду справи. Тобто, в порушення ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Постанова від 30.12.2008р. була направлена із запізненням. Крім того, відповідно до ст.. 288 КУпАП, 03.04.2009 року позивачем було направлено на адресу начальника Відділу ДАІ для обслуговування адміністративної території міста Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованої УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області заяву про витребування доказів по зазначеній справі. Однак, на час звернення позивача до суду, ним не було отримано відповіді, що є грубим порушенням норм діючого законодавства України. У зв’язку з чим, позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом лише 18.05.2009 року.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк для оскарження постанови від 30.12.2008 року про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі не з"явившись у судові засідання, на виконання вимог ст. 71 КАС України надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій.
Як вбачається із дослідженої судом постанови, позивачем вчинено правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП у зв'язку з перевищенням останнім швидкості руху у населеному пункті всупереч вимогам п.12.4 ПДР України на 26 км/год.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог державних стандартів України відео- та фотозйомку працівники ДАІ здійснюють приладами, які сертифіковані в Україні, зокрема: "Візир".
Згідно до постанови, фіксація вищевказаного правопорушення проводилась за допомогою вимірювача швидкості "Візир" № 0810732. Однак, суду не надано доказів на підтвердження взагалі використання саме цього приладу, а також правомірності застосування саме цього технічного засобу при фіксації вказаного у постанові правопорушення.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Крім того, відповідно до ч.6 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Тоді постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а її копії та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Однак, в даному випадку суду не надано доказів на підтвердження застосування технічного відеозаписуючого радіолокаційного засобу "Візир", а саме, не надано результату фото фіксації правопорушення, що зумовило обов'язкове складання протоколу про адміністративне правопорушення та вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за її обов'язкової участі.
В порушення вказаних вимог процесуального законодавства адміністративний матеріал було оформлено без складання протоколу про адміністративне правопорушення та відібрання пояснень адмінпритягнутого.
Що стосується правомірності використання відповідачем технічного засобу «Візир». Згідно зі ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" з метою захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні використовуватися засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації (далі -КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 18 ст. 16 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" на Держспецзв'язку покладається обов'язок щодо організації та координації разом з центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації робіт з проведення сертифікації засобів криптографічного та технічного захисту інформації, а також організації та проведення державної експертизи у сфері криптографічного то технічного захисту інформації.
Відповідно до листа Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (надалі - Держспецзв'язку) №8/1-817 від 25.03.2009 р. пристрій автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху "Візир" (далі -Пристрій) органами ДАІ України для проведення державної експертизи або сертифікації до Держспецзв'язку не надавався. Процедур державної експертизи або сертифікації Пристрій не проходив. Експертного висновку або Сертифіката відповідності у сфері захисту інформації він не має. Держспецзв'язку інформувала листом №8/1-2161 від 13.11.2008 р. МВС України про необхідність забезпечення захисту інформації в автоматизованій системі реєстрації, обліку та контролю транспортних засобів, їх власників та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (далі - База) шляхом впровадження КСЗІ з підтвердженою відповідністю. За станом на 17.03.2009 р. База не має впровадженої КСЗІ з підтвердженою відповідністю. Заяви на проведення державної експертизи КСЗІ в Базі до Держспецзв'язку не надходило. Відомостей про проведення робіт із створення КСЗІ на Базі Держспецзв'язку не має. Зробити висновок щодо неможливості довільної зміни отриманих за допомогою Пристрою відомостей, їх коригування, знищення, несанкціонованого доповнення, втручання в роботу Пристрою можна лише у разі позитивних результатів державної експертній або сертифікації у сфері Захисту інформації, а щодо неможливості вчинення тих самих дій стосовно внесених до Бази відомостей під час її експлуатації - у разі позитивних результатів державної експертизи КСЗІ Бази. Згідно з законодавством України у сфері захисту інформації використання засобів захисту інформації (у визначенні ДСТУ 3396.2-97) та КСЗІ в автоматизованих системах вважається легальним, якщо вони мають документальне підтвердження своєї відповідності вимогам, встановленим нормативно-правовими актами. Для засобів захисту інформації це Експертний висновок або Сертифікат відповідності, а для КСЗІ - Атестат відповідності. На час винесення оскаржуваної постанови зазначених документів ні Пристрій, ні КСЗІ Бази не мають.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В порушення вказаних вимог в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем, у зв'язку з чим вказана постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Поряд з цим відповідно до ч.1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення за постановою про адміністративне правопорушення від 30.12.2008 року минув, а тому притягнення ОСОБА_1 за межами строку, передбачено ст. 38 КУпАП, неможливо.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв"язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.6-12, 69-71, ст.87, 99, 100-106, 159 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до посадової особи: інспектора Державної патрульної служби для ОДДЗ Хмельницького взводу ДПС при УДАІ УМВС України в Хмельницькій області сержанта міліції ОСОБА_2, третя особа Управління ДАІ УМВС України в Хмельницькій області про визнання неправомірними дії посадової особи та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення - задовольнити .
Поновити ОСОБА_2 строк для оскарження Постанови від 30 грудня 2008 року, винесеної посадовою особою - інспектором Державної патрульної служби для ОДДЗ Хмельницького взводу ДПС при УДАІ УМВС України в Хмельницькій області сержантом міліції ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Визнати неправомірними дії посадової особи - інспектора Державної патрульної служби для ОДДЗ Хмельницького взводу ДПС при УДАІ УМВС України в Хмельницькій області сержанта міліції ОСОБА_2.
Скасувати Постанову від 30 грудня 2008 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену посадовою особою - інспектором Державної патрульної служби для ОДДЗ Хмельницького взводу ДПС при УДАІ УМВС України в Хмельницькій області сержантом міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення -
закрити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.В. Свистунова