Справа № 2а-384/2009
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2009 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Костенко В.В.
при секретарі Кулагіній І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за
адміністративним позовом ОСОБА_1 3- ті особи Управління Державної автоінспекції ГУ МВС України в Дніпропетровській області, ВДАІ з обслуговування АТ м. Кривого Рогу та АТІ, підпорядкованої УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області до інспектора ІДПС з ОАТ м. Кривого Рогу ОСОБА_2 про визнання незаконними дії посадової особи по складанню протоколу АЕ 503623 від 07.07.2009 року та винесенні постанови АЕ 207406 від 07.07.2009 року по справі про адміністративне правопорушення-незаконними та скасування протоколу та постанови, -
ВС ТАНОВИВ:
Звернувшись до суду із вищеназваним позовом, позивач ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що 07.07.2009 року близько 13.30 год, керуючи автомобілем, він зі швидкістю, дозволеною для руху в населеному пункті, рухався по пр. Миру в м. Кривому Розі. Наближаючись до регульованого світлофором перехрестя з вул. Рязанова, він звернув на зелений сигнал світлофора ,що дозволяє рух у вибраному напрямку. Перед виїздом на перехрестя знизив швидкість, так як не знав про час, що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору (цифрове табло відсутнє), і вже переїхав дорожню розмітку 1.12 (стоп-лінію) не пішохідному перехресті він звернув увагу на зелений меготливий сигнал світлофору на протилежній частині перехрестя, який згідно п. 8.7.3 „в” ПДР України дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнений сигнал, який забороняє рух. Далі він діяв відповідно п. 16.8 ПДР України, виїхав на перехрестя проїзних частин згідно із сигналом світлофора, в наміченому напрямку, незалежно від сигналу світлофору при виїзді. Водії, які виїздять на перехресті зліва та справа від нього походу руху повинні дочекатися доки не звільнить перехрестя. Крім того, п. 8.11 ПДР України вказував йому так діяти в даній дорожній ситуації, а саме „водіям , які в разі ввімкнення жовтого сигналу світлофору або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 цих Правил ( запинка перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. В даному випадку вдаватися до екстреного гальмування не було необхідності, т.я. ОСОБА_1 переїхав стоп-лінію і безпека руху була дотримана, небезпеки для руху інших транспортних засобів не створив.
Після переїзду перехрестя ОСОБА_1 був зупинений співробітником ДАІ, який у відношенні нього склав протокол серії АЕ 503623 від 07.07.2009 р., на підставі якого виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ 207406 від 07.07.2009 р. .
В діях ОСОБА_1 інспектор убачає склад правопорушення, передбачений ч.2 ст. 122 КУпАП за порушення п.8.7.3 ПДР України, тому своєю постановою наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 грн.
Не погодившись з відомостями та доказами своєї провини, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме з тим, що він виїхав на червоний сигнал світлофора, ОСОБА_1 виказав свої зауваження.
Протокол та постанова складені посадовою особою в односторонньому порядку без зазначення в протоколу прізвищ осіб, які б могли об’єктивно підтвердити суть правопорушення. В постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено на чию саме користь стягується штраф.
У судове засідання позивач не з”явився, надав письмову заяву, про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить розглянути справу за його відсутністю.
Відповідач та представники третіх осіб також не з”явилися у судове засідання , про день та час розгляду справи сповіщені належним чином, у зв”язку з чим , суд на підставі ч.4 ст.128 КАС України проводить розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню за наступними підставами.
Згідно до вимог ст. 18 ч.і п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.З Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
Реалізуючи свої повноваження в даній сфері , суб"єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст.9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб"єкта владних повноважень.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.06.1988 року (з наступними змінами та доповненнями ) " Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" зазначає, що суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача 07.07.2009 року посадовою особою - інспектором ІДПС з ОАТ м. Кривий Ріг ОСОБА_2 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України складений протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ 503623 (а.с.4) за ст. 122 ч.2 КУпАП, в якому зазначено, що Меліховим Дмитром Сергійовичем порушено п. 8.7.3. ДПР України, згідно до вимог якого заборонено переїжджати перехрестя на заборонений сигнал світлофора.
Згідно зазначеного протоколу АЕ № 503623 року цим же інспектором була винесена постанова АЕ № 207406 (а.с.5), якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн.
Зазначена постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб»єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
А також перевірялась відповідність складеного у відношенні ОСОБА_1 протоколу вимогам ст. 256 КпАП України, а саме в протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім»я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення від 07.07.2009 року не відповідає вимогам ст.. 256 КУпАП, а саме: за наявності у протоколі про адміністративне правопорушення пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо незгоди із скоєнням правопорушення, суб»єкт владних повноважень повинен був, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтвердили викладені обставини у протоколі про адміністративне правопорушення та спростували свідчення позивача, однак, таких доказів ні протокол, ні постанова не містять.
Згідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про визнання протиправними рішень суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим, відповідач, отримавши адміністративний позов, не надав суду жодного доказу в обгрунтування правомірності своїх дій та будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи до суду не з”явився, що свідчить про його небажання відстоювати свою позицію.
Крім того, відповідно до ст. 289 Кодексу про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає оскарженню протягом 10 днів з моменту її винесення.
Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ № 503623 та постанови № АЕ 207406 позивач їх отримав відразу після складання.
На підставі викладеного, суд вважає, що постанова АЕ № 207406 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає скасуванню, у зв»язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, а провадження по справі закриттю.
Керуючись ст.ст. З, 8, 9,11,18,69,70,71,86, 158-163 КАС, ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 3- ті особи Управління Державної автоінспекції ГУ МВС України в Дніпропетровській області, ВДАІ з обслуговування АТ м. Кривого Рогу та АТІ, підпорядкованої УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області до інспектора ІДПС з ОАТ м. Кривого Рогу ОСОБА_2 про визнання незаконними дії посадової особи по складанню протоколу АЕ 503623 від 07.07.2009 року та винесенні постанови АЕ 207406 від 07.07.2009 року по справі про адміністративне правопорушення-незаконними та скасування протоколу та постанови - задовольнити.
Визнати незаконними дії посадової особи – інспектора ІДПС з ОАТ м. Кривого Рогу ОСОБА_2
Скасувати Постанову від 07.07.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену посадовою особою - інспектора ІДПС з ОАТ м. Кривого Рогу ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення -
закрити .
Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом надання до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу заяви на протязі 10 днів із дня складання постанови у повному обсязі або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя: В.В. Костенко