Справа №2-1415/10 12.05.2010

Справа 22ц-2774/ 10 р Головуючий 1-ї інстанції: Спінчевська Н.А.

Категорія 19 Суддя – доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

У Х В А Л А

Іменем України

2010 року травня місяця 12 дня судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.,

суддів: Шолох З.Л.,

ОСОБА_1,

при секретарі: Аніщенко Д.В.,

за участю : позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 лютого 2010 року постановлене по справі за позовом

ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку (далі - АКБ) «Укрсоцбанк»

про визнання недійсним договору кредиту в частині третейської угоди

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до АКБ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним розділ 6 договору кредиту де зазначена третейська угода.

Позивач зазначав, що 8 серпня 2008 року він уклав договір кредиту з АКБ «Укрсоцбанк» для придбання автотранспортного засобу. В розділі 6 даного договору була зазначена третейська угода, відповідно до умов якої всі спори, які можуть виникнути щодо даного договору підлягають вирішенню в певному третейському суді. Посилаючись на те, що така угода суперечить вимогам закону, була укладена ним в наслідок його правової необізнаності, в зв’язку з ненаданням відповідачем необхідної інформації та на те, що вона порушує його право на судовий захист, просив визнати її недійсною.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 лютого 2010 року позов задоволено частково. Третейська угода, яка укладена ОСОБА_2 та АКБ «Укрсоцбанк» при укладені кредитного договору від 8 серпня 2008 року визнана недійсною в частині передачі на розгляд постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків спорів про визнання кредитного договору недійсним (дійсним), його розірвання, а також спори про захист прав ОСОБА_2 як споживача фінансових послуг. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі АКБ «Укрсоцбанк» просить вказане рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасувати, а в іншій частині залишити без змін, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначав, що рішення суду відповідає вимогам закону, а тому підстав для його скасування немає.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши докази у справі, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Так, судом встановлено, що 8 серпня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір кредиту на суму 24229 доларів США на придбання автотранспортного засобу.

За умовами вказаного кредитного договору, які викладені в п. 6, передбачено, що всі спори та непорозуміння , які можуть виникнути у зв’язку з укладенням та виконанням положень цього договору вирішуються шляхом переговорів між сторонами. У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди» домовились про те, що спір розглядається суддями постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Тобто, зі змісту вказаних умов договору слідує, що сторони домовились про третейську угоду стосовно розгляду всіх спорів, які можуть виникнути щодо укладення цього договору та його виконання в Третейському суді.

Між тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 215, ч. 2 ст. 218, ч. 2 ст. 651 ЦК України, ч. 3 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», спори щодо дійсності та недійсності правочину, розірвання правочину, а також спори щодо захисту прав споживачів підлягають розгляду в державних судах.

Виходячи з наведених обставин, суд дійшов вірного висновку, про те що положення договору кредиту в частині третейської угоди, в порушення вимог ст. 5 Закону України «Про третейські суди», не відповідає вимогам наведених законів, а тому обґрунтовано визнав вказану третейську угоду в цій частині недійсною на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом підсудності при розгляді даної справи, яка встановлена ст. 12 Закону України «Про третейські суди», не може бути прийнято до уваги, оскільки підсудність цивільних справ, які підлягають розгляду в порядку ЦПК України визначена нормами цього кодексу.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують наведених висновків суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу АКБ «Укрсоцбанк» - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 лютого 2010 року - залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили, тобто з дня проголошення.

Головуюча:

Судді: