Справа №2-1441/09 10.02.2010

Справа 22ц – 290/10 р. Суддя першої інстанції: Висоцька Г.А.

Категорія 44 Суддя доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 лютого 2010 року судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.,

суддів: Шолох З.Л.,

ОСОБА_1,

при секретарі: Поліщук Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, відповідачок: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу

ОСОБА_2

на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 листопада 2009 року по справі за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_5, ОСОБА_4

про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

В позові зазначено, що позивач є співвласником житлового будинку № 63 по вул. Щорса в м. Вознесенську Миколаївської області. Іншим співвласником будинку був його брат ОСОБА_7, який помер 1 грудня 1998 року, однак свідоцтво після його смерті не видане. В даному будинку зареєстрований позивач зі своєю дружиною та відповідачі – дружина брата ОСОБА_5 та її донька ОСОБА_4 відповідачки в даному будинку не проживають з 1998 року за власним бажанням. Зв’язок з житлом не підтримують, витрати на його утримання не несуть, в зв’язку з чим позивач просив визнати їх такими, що втратили право на користування будинком.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області в задоволенні позову відмовлено.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, що 10/12 частин житлового будинку № 63 по вул. Щорса у м. Вознесенську Миколаївської області належить на праві спільної часткової власності позивачу ОСОБА_2 (а.с. 5). 1/12 частина вказаного будинку належала брату позивача ОСОБА_7, який помер 1 грудня 1998 року (а.с. 43).

Відповідно до листа № 878 від 19 листопада 2009 року Першої Вознесенської державної нотаріальної контори відповідачка ОСОБА_5 звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, як його дружина (а.с.64, 90).

За вказаних обставин, суд вірно виходив з того, що відповідачка ОСОБА_5 є такою, що прийняла спадщину в порядку передбаченому ст. ст. 548 та 549 ЦК України (1963 року), а тому положення ст. 71 ЖК України та ст. 405 ЦК України на неї не розповсюджуються.

Однак, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до відповідачки ОСОБА_4, суд помилково виходив з того, що остання, як неповнолітня весь час мала мешкати з матір’ю, в спірному будинку вона зареєстрована з дозволу його власників, а тому не може бути визнана такою, що втратила право користування цим житловим будинком.

Так, з наявних в справі доказів слідує, що в спірному будинку зареєстровані відповідачка ОСОБА_5 та її донька ОСОБА_4 з 1994 року, які в 2006 році були перереєстровані, в зв’язку з втратою документів ( а.с. 12-14).

Відповідно до акту від 15 червня 2009 року та змін до нього, відповідачка ОСОБА_5 зі своєю донькою ОСОБА_4, в спірному будинку не проживають з квітня 1999 року.

ОСОБА_8 досягла повноліття в 2005 році (а.с. 88). З цього часу остання не вживала будь-яких дій направлених на проживання в спірному житловому приміщенні. Також відповідачка ОСОБА_4 не несла витрат на утримання вказаного будинку і будь-якого іншого зв’язку з ним (будинком) не мала. За вказаний час з питаннями про вселення в будинок до позивача не зверталась, не було і аналогічних заяв до суду, що б свідчило про поважність причин непроживання в спірному будинку.

Враховуючи наведені обставини, та тривалий термін непроживання в спірному житловому будинку ОСОБА_4 без поважних причин, відповідно до положень ст. 71 ЖК України та ст. 405 ЦК України остання підлягає визнанню такою, що втратила право користування житловим приміщенням будинку № 63 по вул. Щорса в м. Вознесенську Миколаївської області.

Тому оскаржуване рішення міськрайонного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4, на підставі п. 3 ст. 309 ЦПК України слід скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог.

Посилання відповідачки ОСОБА_4 на неприязнені стосунки з позивачем, спростовуються, як показами свідків допитаних в судовому засіданні так і обставинами справи, а саме не спілкування сторін з приводу проживання в спірному будинку на протязі тривалого часу.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України підлягає також розподілу судові витрати.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України , судова колегія

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 листопада 2009 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги до ОСОБА_4 задовольнити. Визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням будинку № 63 по вул. Щорса в м. Вознесенську Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 173 грн. (сто сімдесят три грн.) судових витрат.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня його проголошення.

Головуючий

Судді