Справа № 2-а-4745/08
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2008 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Григорука О.Б.
при секретарі Микитин Л.Р.
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1, дов.№ 558 від 08 жовтня 2008року
представників відповідача - ОСОБА_2., дов. №468 від 23.01.2007року, ОСОБА_3., дов. №10951/10/10-010 від 08.10.2008року
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом: Долинського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства
до відповідача: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Долинської оДПІ від 20.02.2008 року № 0000062300/0 та № 0000072300/0,-
ВСТАНОВИВ:
Долинське житлово ремонтно-експлуатаційне підприємство звернулось до суду із адміністративним позовом до Долинської об'єднаної держаної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішеннь Долинської оДПІ від 20.02.2008 року № 0000062300/0 та № 0000072300/0.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Суду пояснив, що в лютому 2008року відповідачем проведено планову перевірку Долинського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства. За результатами проведеної перевірки було складено акт, на підставі якого відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення № 0000062300/0 від 20.02.2008року. Зазначив, що актом перевірки встановлено одержання позивачем протягом травня-вересня 2007року цільове фінансування з бюджету у вигляді субсидій, та встановлено порушення, а саме несплату Долинським житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством податку на додану вартість з даних сум. Однак, вважає, що відповідачем невірно застосовано п. 3.1.1 Закону України «Про податок на додану вартість», замість пункту 3.2.7 цього ж Закону. Крім цього, вважає рішення № 0000072300/0, також неправомірним, оскільки висновок відповідача про завищення Долинським житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством фактичних витрат є необґрунтованим.
Представники відповідача подали суду письмові заперечення, щодо задоволення позовних вимог заперечили, з мотивів наведених в письмовому запереченні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
З 21.01.2008року по 01.02.2008року працівниками Долинської оДПІ було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання Долинським житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004року по 30.09.2007року. Перевіркою встановлено завищення валових витрат підприємства за 2005-2006роки 494161 грн., що відображено в акті перевірки №188/231/003346271 від 11.02 2008року. Зокрема, відповідачем визначено в акті, що позивачем в порушення п. 4.1. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» не включено податкових зобов'язань вартість послуг, які включаються до складу квартирної плати чи плати за утримання житла фізичним особам за травень-вересень 2007року. Перевіркою встановлено, що протягом травня-вересня 2007року Долинське ЖРЕП отримувала цільове фінансування з бюджету у вигляді субсидій малозабезпеченим сім'ям, пільг окремим категоріям громадян в сумі 45141,00 гривень, котрі не врахувало при визначенні податкових зобов'язань по податку на додану вартість. Таким чином, в порушення вимог пп.7.3.5 п.7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на думку відповідача, підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20439 гривень, в тому числі за червень 2007 року на 14279,00грн., за липень 2007року на 1300,00 грн., за серпень 2007року на 898,00 грн., за вересень 2007року на 3962,00 грн.. Крім цього, як встановлено в акті перевірки, позивачем в квітні 2005року у податковій декларації по податку на додану вартість відображено податковий кредит, який не підтверджено податковими накладними.
Однак суд не може погодитись з правильністю визначення відповідачем податкового зобов'язання по вищевикладеному факту.
Так, відповідно до п.п.3.2.7. п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" операції з виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів у встановленому законом порядку не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Статтею 1 "Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848, субсидії, що надаються громадянам для відшкодування вищезазначених витрат, визначені як щомісячні адресні безготівкові субсидії і перераховуються вони на рахунок власників житла (уповноважених ними органів) та підприємств, що надають комунальні послуги, реалізують скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо. Постановами Кабінету Міністрів України від 28.01.2002 року №95 "Про затвердження Тимчасового порядку перерахування субвенцій на проведення видатків з пільг та субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло, водопостачання і водовідведення" та від 23.01.2003 року №113 "Про затвердження Тимчасового порядку перерахування в 2003 році деяких субвенцій на проведення видатків з надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні" визначено порядок перерахування субвенцій на проведення видатків з пільг та субсидій. Як встановлено судом та не заперечується сторонами, протягом травня-вересня 2007року Долинське ЖРЕП отримувала цільове фінансування з бюджету у вигляді субсидій малозабезпеченим сім'ям, пільг окремим категоріям громадян в сумі 45141, 00 гривень. Відповідно до вимог п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних та нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг) проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.
Як встановлено судом за період, що перевірявся підприємством надавались послуги по регульованих цінах - затверджених тарифах, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998року №939 «Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати за отримання прибудинкових територій» та розпорядження голови Івано-Франківської ОДА №358, від 20.05.1999року «Про регулювання квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій», яким затверджено граничний розмір квартирної плати та плати за утримання будинків і прибудинкових територій по м. Долина. З 01.11.2005року в м. Долина діють тарифи на комунальні послуги затверджені рішенням Долинської міської ради №325 від 13.10.2005року. Оплата вартості житлово-комунальних послуг здійснюється шляхом сплати населенням тарифу на оплату послуг, а друга частина - з бюджетної дотації на покриття збитків від продажу послуг за тарифом.
Оскільки пунктом 4.1. статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що база оподаткування операцій з продажу товарів визначається з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), а житлово-комунальні послуги на цей час підлягають державному регулюванню та реалізовуються за встановленими тарифами, то базою оподаткування таких послуг є встановлений тариф.
Таким чином, бюджетна дотація на покриття від'ємної різниці, яка складається між витратами на виготовлення (придбання) комунальних послуг і доходами від їх продажу населенню за встановленими тарифами, підпадає під дію п.п.3.2.7 п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" і не є об'єктом оподаткування. Крім того, судом враховується те, що виходячи з положень п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування не може розцінюватись як компенсація вартості послуг, оскільки за своїм змістом не є платою за надані послуги, а є субсидією фізичним особам зі сплати комунальних послуг шляхом перерахування цих сум надавачу послуг, що відповідає вимогам п.п.3.2.7 п.3.2 ст.3 вищезазначеного Закону. За таких обставин податкове повідомлення рішення, прийняте без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги щодо визнання недійсним повідомлення-рішення № 0000062300/0 від 20.02.2008року слід задовольнити.
Щодо податкового повідомлення - рішення від 20.02.2008р. № 0000072300/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 142805грн..
Актом перевірки №188/231/003346271 від 11.02.2008року встановлено, що Долинським житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством завищено валові витрати за 2005-2006 роки на загальну суму 252711грн.. Даний факт виявлено в зв'язку з відсутністю первинних документів на підприємстві, які підтверджують понесені витрати.
Як вбачається з акту перевірки від 11.02.2008 року № 188/231/03346271 «Про результати виїзної планової перевірки Долинського ЖРЕП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 року» згідно даних податкового обліку підприємства до валових витрат віднесено за І квартал 2005 року - 26 900 грн., за II квартал 2005 року - 54 300 грн., за Ш квартал 2005 року - 16 300 грн., за IV квартал 2005 року -143 950 грн., за І квартал 2006 року - 2 745 грн., за П квартал 2006 року - 127 264 грн., за Ш квартал 2006 року - 73 087 грн., за IV квартал 2005 року - 49 615 грн., фактичне підтвердження яких первинними документами на підприємстві відсутнє. Як наслідок відсутності первинних документів щодо підтвердження валових витрат, працівниками податкового органу встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 95 203 грн. та у відповідності до пункту 17.1.3. ст.17 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано штрафну санкцію, в розмірі 47602грн.
З пояснень представника позивача наданих суду вбачається, що документи, які підтверджують витрати зазначені вище, були втрачені під час проведення процедури банкрутства на підприємстві.
Відповідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. про прибуток не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими документами, обов'язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму несплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.
Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до складу валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Таким чином, позивачем у справі не вчинено дій необхідних для поновлення таких документів, однак це не позбавляє можливості позивача вчинити необхідні дії в майбутньому з дотриманням вимог передбачених п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 «Про оподаткування прибутку підприємств». За таких обставин, суд не вбачає порушень працівниками Долинської оДПІ при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0000072300/0 від 20.02.2008р., а в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000072300/0 від 20.02.2008р. слід відмовити.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати нечинним повідомлення рішення № 0000062300/0 від 20.02.2008року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя: Григорук О.Б.
Постанова в повному обсязі виготовлена 22.12.2008 року