Справа №2-7-1497/10 31.03.2010

Справа 22ц – 704/10 Суддя першої інстанції: Гаврасієнко В.О.

Категорія 24 Суддя доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2010 року судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.,

суддів: Шолох З.Л.,

ОСОБА_1,

при секретарі: Фірсовій Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу

ОСОБА_3

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2010 року по справі за позовом

Відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) „Миколаївська теплоелектроцентраль”

до

ОСОБА_3, ОСОБА_4

про

стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію

У С Т А Н О В И Л А:

В січні 2009 року ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення 726 грн. 79 коп. заборгованості за поставлену та спожиту теплову енергію в квартиру АДРЕСА_1 за місцем проживання відповідачів.

В судовому засіданні сума заборгованості була уточнена, тому позивач просив стягнути на його користь 534 грн. 57 коп.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2010 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить вказане рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд не повно з’ясував обставини справи та не врахував порушення договору про постачання теплової енергії з боку позивача, а тому дійшов не вірного висновку про наявність заборгованості.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом в приватизованій квартирі № 81 будинку 78/Б по вул. Чигрина в м. Миколаєві мешкає ОСОБА_4 та ОСОБА_3, на ім’я якого відкрито особовий рахунок (а.с. 15).

ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» надає послуги в квартири даного будинку з постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання, в тому числі і в квартиру відповідачів (а.с. 6-14, 16-20).

В листопаді 2005 року сторони уклали договір про постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання, який відповідає вимогам Типового договору, затвердженого в установленому законом порядку (а.с. 4).

Відповідно до вимог ст.ст. 67, 68 ЖК України та ст.ст. 526, 530 ЦК України відповідачі зобов’язані сплачувати вартість спожитих послуг солідарно, виконуючи належним чином зобов’язання.

Як слідує з уточненого особового рахунку за спожиті послуги, які надані позивачем, рахується заборгованість за період з 1 листопада 2005 року по 1 січня 2009 року 534 грн. 57 коп. (а.с. 60).

За таких обставин районний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в зв’язку з неналежним виконанням відповідачами наведених зобов’язань, з них, як з співвласників житла, підлягає стягненню сума заборгованості в рівних частках.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом актів, наданих відповідачем щодо надання неякісних послуг, не відповідають матеріалам справи, а тому не можуть бути прийняті до уваги. Так, в ході судового розгляду сума позову була зменшена та надано позивачем новий розрахунок, в якому, як пояснив представник позивача, зменшено нарахування відповідно до вказаних актів, що підтверджується цим розрахунком і зменшенням загальної суми боргу.

Також не заслуговують на увагу, посилання відповідача на те, що суд не вирішив питання щодо зустрічного позову, оскільки, в попередньому судовому засіданні ухвалою суд відмовив в задоволенні клопотання про прийняття зустрічного позову та роз’яснив про можливість пред’явлення таких вимог окремо від даного спору.

Доводи відповідача стосовно неправомірності нарахування оплати в неопалюваний період, теж є безпідставними, оскільки такий порядок нарахування відповідає тарифам затвердженим в установленому законом порядку.

Перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах його оскарження, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України , судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді