ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

23 грудня 2016 року Справа № 808/3916/16 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Дуляницька С.М., перевіривши матеріали адміністративного позову за позовною заявою

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Атлант"

про стягнення штрафу

та виконання вимог ст.ст. 105, 106 КАС України,

ВСТАНОВИВ:

"20" грудня 2016 р. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Атлант" про стягнення штрафу.

Позовна заява не відповідає вимогам статті 106 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

В порушення цієї норми позивачем не надано доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Також частиною 3 статті 106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Слід звернути увагу позивача, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг не має пільг щодо сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір".

З таких підстав, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

При цьому, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

У свою чергу установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі станом на січень 2016 року на рівні 1378,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 1378,00 грн.

Позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору в розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Водночас, з доданих до позовної заяви документів не вбачається підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору з огляду на таке.

Відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір").

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 КАС України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 КАС України, ст.8 Закону України "Про судовий збір", повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Вказані висновки наведені в Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", доведеній до відома суддів Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

В даному випадку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звертається до суду з адміністративним позовом як суб'єкт владних повноважень, а тому покликання про те, що у позивача відсутні кошти не може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ст.10 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом; не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №484 від 22.05.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", Кабінету Міністрів України доручено забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Враховуючи, що держава в особі Кабінету Міністрів України взяла на себе обов'язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору, а повне звільнення від сплати судового збору може бути застосовано лише до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

Матеріали позовної заяви не надають можливості задовольнити клопотання позивача та звільнити від сплати судових витрат.

Згідно частин 4 та 5 ст. 106 КАС України, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Позовна заява Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг підписана представником ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності, однак в порушення вказаної вище норми КАС України, в позовній заяві не зазначено імені представника, його поштової адреси, а також номера засобу зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є.

Також до заяви додано фотокопію довіреності, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 106 КАС України, яка передбачає подання в таких випадках довіреностей чи інших документів, що підтверджують повноваження представника, а не їх копій.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 108, 160, 165 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Атлант" про стягнення штрафу - залишити без руху.

3. Надати Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг строк для усунення недоліків позовної заяви - до 20 січня 2017 р.

4. Недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду; доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів; оригінал документа про сплату судового збору вимоги майнового характеру за ставками, встановленими ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 1378,00 грн.; позовної заяви із врахуванням ч. 5 ст. 106 КАС України та вищевикладеного, а зокрема: в позовній заяві зазначити ім'я представника, його поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є; до позовної заяви додати оригінал довіреності чи іншого документа, що підтверджує повноваження представника; . Уточнену позовну заяву надати в примірнику для суду та копії позовної заяви в кількості відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

5. Роз’яснити, що згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

6. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась з позовом.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                С.М.Дуляницька

20 січня 2017 року