ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.09 Справа№ 24/116
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропродукт”, смт.Любар Житомирської області
До відповідача: Приватного підприємства „Агросоюз-Захід”, м.Львів
Про стягнення 136 434,14грн.
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від позивача –Макаренко І.Я , Грицик А.В.- представники
Від відповідача –не з’явився
Суть спору: Позов заявлено про стягнення 195 544,87грн., в т.ч.: 188 286,94грн. основного боргу, 4 773,07грн. пені, 1 882,86грн. втрат від інфляції та 602,00грн, 3% річних.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 13.05.2009 року сторонами укладено договір купівлі-продажу №13/5, відповідно до умов якого позивач зобов’язується систематично передавати у власність відповідача товар( м»ясо сировину), а останній зобов’язується його прийняти та оплатити у продовж 5-ти банківських днів з моменту прийому товару (п.5.1).
На виконання умов договору 16.05.2009року за накладною №473 позивач поставив відповідачу товар на суму 188 286,94грн. Отриманий товар відповідач не оплатив, заборгованість становить 188 286,94грн., з вимогою про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду.
За несвоєчасну оплату товару на підставі п.7.2 договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4773,07грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 22.05.2009року по 01.07.2009року.На підставі ст.625 ЦК України до стягнення заявлені втрати від інфляції в сумі 1882,86грн. та 3% річних в сумі 602,00грн.
11.09.2009р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у зв»язку з тим, що за період з 21.05.2009року по 02.07.2009року відповідач оплатив товар в сумі 65000,00грн., та збільшує позовні вимоги в частині стягнення пені, втрат від інфляції і 3% річних, просить стягнути з відповідача 123 286,94 грн. основного боргу, 9119,47грн. пені за період 22.05.2009р. по 07.09.2009р., 2877,30грн. втрат від інфляції за червень-серпень 2009р., 1150,43 грн. 3% річних за період 22.05.2009р. по 07.09.2009р.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, в т.ч. 18 828,00 грн. витрат на оплату послуг адвокатів.
Названа заява надіслана відповідачу 07.09.2009р., що підтверджено поштовою квитанцією №21.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча був у встановленому порядку повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого є повідомлення про вручення 02.09.2009р. поштового відправлення, п. квит. № 4677376.
Враховуючи норми ст.22 ГПК України, якою надано право позивачеві до прийняття рішення по справі зменшити або збільшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 123 286,94 грн. основного боргу, 9119,47грн. пені за період 22.05.2009р. по 07.09.2009р., 2877,30грн. втрат від інфляції за червень-серпень 2009р., 1150,43 грн. 3% річних за період 22.05.2009р. по 07.09.2009р., а також судових витрат, в т.ч. 18 828,00 грн. витрат на оплату послуг адвокатів.
Розглянувши спір в порядку вимог ст..75 ГПК України, суд встановив наступне.
13.05.2009 року сторонами укладено договір купівлі-продажу №13/5, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов’язується систематично передавати у власність покупця (відповідача) м»ясо, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити упродовж 5-ти банківських днів з моменту прийому товару (п.5.1).
За несвоєчасну оплату товару договором передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення ( п.7.2 договору).
На виконання умов договору 16.05.2009року по накладній №473 позивач поставив відповідачу м»ясо яловичини на суму 188 286,94грн., яке отримав представник відповідача Воловецький Р.М. за довіреністю №116 від 15.05.2009р. Отриманий товар відповідач оплатив частково в сумі 65 000,00грн., підтвердженням чого є платіжні доручення та виписки банку з рахунка клієнта,а саме:
21.05.2009р. –40 000,00грн.;
01.06.2009р. –5 000,00грн.;
03.06.2009р. - 5 000,00грн.;
01.07.2009р. –10 000,00грн.;
02.07.2009р. –5 000,00грн.
Відтак, заборгованість за поставлений товар становить 123 286,94грн.
На день вирішення спору доказів сплати 123 286,94 грн. відповідач суду не подав.
Судом також встановлено, що на підставі договору №1про надання правової допомоги від 31.05.2009р. позивач сплатив13.08.2009р.та 08.09.2009р. за юридичні послуги у даній справі адвокатам Макаренко І.Я і Грицику А.В.( свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю №162 від 12.02.1994р. та свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 468 від 26.09.2008р. ) кошти в сумі 18 828,00грн.( 9 414,00+ 9414,00), що підтверджено п/д №345 від13.08.2009р. та №392 від 08.09.2009р.
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників позивача та оцінивши в сукупності подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).
Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.
Виконання зобов»язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ст. 546ЦК України).
Неустойкою ( штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання ( п.1ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.
Відповідно до п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошового зобов”язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.
В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору № 13/05 від 16.05.2009року позивач поставив відповідачу 16.05.2009р. товар на суму 188 286,94грн., який підлягав оплаті згідно з умовами договору до 23.05.2009р.( упродовж 5 банківських днів з моменту поставки, товар поставлений 16.05.2009р.). У встановлений договором строк (21.05.2009р.) відповідач оплатив товар частково в сумі 40 000,00грн. Крім того, за період з 01.06.2009р. по 02.07.2009р. відповідач сплатив за товар ще 25 000,00грн.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 123 286,94грн. ( 188 286,94 –65 000,00) та втрат від інфляції в сумі 2877,30грн. підлягають до задоволення повністю..
Щодо суми пені та 3% річних, заявлених до стягнення, то сума пені і 3% річних є завищеними, оскільки при нарахуванні пені позивачем неправильно визначений термін прострочення: пеня та 3% річних нараховані з 22.05.2009р., в той час, коли прострочення має місце з 23.05.2009р.( поставка 16.05.2009р. + 5 банківських днів ).
Відтак, пеня підлягає до задоволення в сумі 9023,08грн. , а 3%річних –1138,27грн. за період з 23.05.2009р. по 07.09.2009р. Решта пені та 3% річних не підлягають до задоволення, оскільки нараховані безпідставно.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати - державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам
Враховуючи конкретні обставини даної справи, що при поданні позову ( позов подано згідно із поштовим штемпелем на конверті 21.07.2009р.) позивачем була завищена сума основного боргу ( на момент подання позову сума основного боргу становила 123 286,94 грн., в той час як позивачем була вказана сума боргу 188 286,94грн.), часткове задоволення позову, кількість судових засідань ( 2 засідання) та з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на оплату послуг адвокатів, належить покласти на відповідача в сумі 10 000.00грн.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „Агросоюз-Захід”, ідентифікаційний код 33252578, юридична адреса: 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА,73; фактична адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола,14, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропродукт”, ідентифікаційний код 31650272, адреса:13100, смт. Любар, вул. Польова,1, Любарського району Житомирської області, - 123 286,94 основного боргу, 2 877,30грн. втрат від інфляції, 9023,08грн. пені , 1138,27грн. –3% річних, 1363,25грн. державного мита, 82,33грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10 000,00грн. витрат на оплату послуг адвокатів.
2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя