Макарівський районний суд Київської області

смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35, 8000, (04578) 5-13-39

28.04.2010 р. Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тюхтія П.М. при секретарі Чмир І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Київської області, третя особа Територіальна державна інспекція праці у Київській області про зобов»язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом , посилаючись на те, що відповідно до розпорядження селищного голови ОСОБА_2 селищної ради віл 26 серпня 2008 року її з

27.08.2008 р. призначено на посаду спеціаліста 1 категорії (юриста) ОСОБА_2 селищної ради. Згідно графіка відпусток на 2009 рік, затвердженого 18 лютого 2009 року головою ОСОБА_2 селищної ради ОСОБА_3, їй з 01 липня 2009 року повинна була бути надана щорічна основна відпустка, а також додаткова відпустка за особливий характер праці.

На підставі статей 6, 8, 10 та 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р, №504/96- ВР та статті 35 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р, №3723-ХІІ вона написала на ім'я керівництва заяву від 19.06.2009 р. № 53 про надання їй частини щорічної основної відпустки терміном 24 календарних дні, додаткової відпустки за особливий характер праці терміном 7 календарних днів та додаткової соціальної відпустки працівникам , які мають дітей терміном 7 календарних днів. Зазначена заява була залишена керівництвом ради без розгляду та без задоволення. При її неодноразовому зверненні до керівництва їй було усно відмовлено у наданні відпустки. При цьому жодного повідомлення про перенесення відпустки їй надано не було, так само як і не було розгляду даного питання комітетом профспілки ради.

За захистом своїх прав та законних інтересів вона звернулася до прокуратури Макарівського району, про що свідчить заява від 30.06.2009 р. вхід. № 395. На жаль, зазначена заява була розписана на помічника прокурора Козачука О., який не лише зовсім не захотів розбиратися в ситуації, але й пропонував їй забрати заяву та взагалі залишив мою заяву без відповіді, порушуючи при цьому вимоги Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р.

Згодом, нею повторно була написана заява за № 62 від 10.07.2009 р. про надання частини щорічної основної відпустки та додаткових відпусток, які передбачені чинним трудовим законодавством. Додатково для захисту своїх інтересів та порушених прав вона звернулась до Територіальної державної інспекції праці Київській області . На підставі проведеної інспекцією перевірки і виявлених порушень чинного трудового законодавства керівництво ради надало їй відпустку згідно розпорядження від 20.07.2009 р. за № 54 «Про надання частини щорічної основної та додаткових відпусток ОСОБА_1О.» з 28.07.2009 р. по 04.09.2009 р. Станом на

01.08.2009 р. їй повинні були бути нараховані та виплачені відпускні виплати. Зазначена інформація була зазначена також і в листі Територіальної державної інспекції праці у Київській області від 30.07.2009 р. № М12\02-11.

Всі належні документи та довідки для надання як щорічної, так і додаткових відпусток нею були надані керівництву ради, яке не лише перенесло відпустку без її згоди, а й взагалі грубо порушило чинне трудове законодавство України та її права як працівника в тому плані, що в розпорядженні про перенесення взагалі не зазначено дати та періоду, на який ця відпустка переноситься.

За захистом своїх порушених прав та у зв'язку з відсутністю будь-яких дій з боку прокуратури, вона також зверталася до голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації України. Він розглянув звернення та своїм листом від 27 серпня 2009 року № М.303.5 також підтвердив її законне право на відпустки відповідно до статті 179 та 180 КЗпПУ та пункту З частини другої статті 10 Закону України «Про відпустки» на право на використання відпустки в будь-який зручний для себе час перед відпусткою по вагітності та пологах.

Вважає, що відповідач не лише грубо порушив чинне законодавство, але й після закінчення перевірки відповідними органами взагалі скасував відповідне розпорядження про надання їй відпустки. Про дане порушення свідчить той факт, що їй не лише не нараховані відпускні виплати, але й до цього часу станом на день подання заяви взагалі не виплатили лікарняні у зв'язку з вагітністю та пологами, хоча лікарняний лист був наданий нею відповідачеві ще

06.08.2009 р.

Крім того , вважає, такими неправомірними діями відповідача їй завдана моральна шкода, яку оцінює в 50 000 гривень. Оскільки, враховуючи всі викладені вище обставини, постійне нервове навантаження, постійні погрози та вимоги щодо звільнення за власним бажанням, підступні дії відповідача щодо постійного перенесення та ненадання взагалі відпустки, а також невиплата належних сум заробітної плати призвели не лише до погіршення її здоров'я, а й взагалі до її госпіталізації.

На підставі викладеного просила суд, зобов'язати ОСОБА_2 селищну раду Київської області вчинити певні дії щодо надання їй щорічної основної відпустки терміном 24 календарних дні; нарахувати та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення у зв'язку зі щорічною відпусткою, яка мала бути нарахована ще 24.07.2009 р.; нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з несвоєчасною їх виплатою, зокрема за невиплату лікарняних у зв'язку з вагітністю та пологами з 06.08.2009 року; виплатити грошову компенсацію за частину щорічної основної відпустки терміном 6 календарних днів, щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці терміном 7 календарних днів та додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей терміном 7 календарних днів; відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., завдану їй неправомірними діями суб'єкта владних повноважень та стягнути з ОСОБА_2 селищної ради Київської області на її користь судові витрати.

30.10.2010 року відповідач ОСОБА_2 селищна рада подала до суду письмові заперечення проти позову , зазначивши, що у зв'язку з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради про зобов'язання ОСОБА_2 селищної ради вчинити певні дії щодо надання їй частини щорічної відпустки, про відшкодування моральної шкоди, інформували про те, що, у порядку відшкодування належних коштів спеціалісту 1 категорії селищної ради гр. ОСОБА_1 відповідач погодився та на даний час задовольнив позовні вимоги позивача частково, а саме: в частині надання щорічної основної відпустки та відповідної оплати матеріального відшкодування - за невикористані відпустки. Таким чином, щорічна основна відпустка, згідно розпорядження селищного голови від 01.02.2010 № 09 надана з 02 по 25 лютого 2010 року (додаток 1) та проведено належні грошові виплати у повному обсязі .

В частині позовних вимог про відшкодування моральної (немайнової шкоди) та матеріальних збитків на лікування, понесених гр. ОСОБА_1, відповідач заперечує, вважаючи такі вимоги незаконними, необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивачем не надано доказів вини відповідача у їх заподіянні та наявності причинного зв'язку між діями відповідача та завданими позивачу моральних та матеріальних збитків. Позивач не надав будь - яких обґрунтувань того, з яких критеріїв він виходив, визначивши матеріальний еквівалент ніби­то завданої йому відповідачем моральної (немайнової шкоди), саме у розмірі 50000,00 грн., а не іншої суми, а також не наводить факти заподіяння йому відповідачем моральних чи фізичних страждань, доказів щодо їх характеру та обсягу (фізичних, духовних, психічних) та характеру немайнових втрат, у чому вони полягали, їх тривалості, можливості відновлення., за яких обставин чи якими діями відповідач вони завдані. Позивачем не надано розрахунку заданої йому моральної (немайнової шкоди) на суму 50000,00 грн.

Поряд з вищевикладеним, відповідач просив звернути увагу, що проблеми, які виникли у гр. ОСОБА_1 з наданням щорічної відпустки, виникли у результаті суб'єктивних, а не об'єктивних причин. Ці проблеми були пов'язані з недбалим відношенням до покладених на спеціаліста 1 категорії (юриста) ОСОБА_1 посадових обов'язків, численними порушеннями нею трудової та виконавської дисципліни протягом усього періоду її роботи у ОСОБА_2 селищній раді з 27 серпня 2008 року, про що свідчать наявні у справі: акти, складені керівними працівниками селищної ради від 23.02.2009, 10.04.2009, 13.07.2009, постанова виконуючого обов'язки прокурора Макарівського району від 21.07.2009 про порушення дисциплінарного провадження щодо спеціаліста 1 категорії (юриста) ОСОБА_1, службові записки керуючого справами виконавчого комітету від 13.04.2009, 13.07.2009, доповідна записка спеціаліста (секретаря) приймальної ОСОБА_4, інформація спеціаліста 1 категорії ОСОБА_5 від 10.07.2009

В січні 2010 року позивачка подала до суд заяву про уточнення позовних вимог , в якій зазначила , що у зв'язку з тим, що до розрахунку не було включено зазначені суми, середньоденна заробітна плата відповідно до постанови КМ України «Про затвердження Порядку про обчислення середньоденної заробітної плати» від 08.02.1995 р. № 100 та постанови КМ України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням» від 26.09.2001 р. №1266 склала лише 72,48 грн. а не 132,13 грн.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІП у грудні місяці 2009 року їй було виплачено допомогу (лікарняні) по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами в сумі 9060 грн., а повинно було бути виплачено 16516 грн. (132,13 х 125 робочих днів = 16516 грн.) Отже, враховуючи грубі порушення відповідачем чинного трудового законодавства вона понесла матеріальні втрати по допомозі по вагітності та пологах в сумі 7456 грн. (16516 грн. - 9060 грн = 7456 грн).

Згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. № 2050-ІП та постанови КМ України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» від 21.02.2001 р. № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах тощо.

Отже, крім того відповідачем їй також не виплачено й відповідної компенсації втрати «декретних» виплат у зв'язку з їх несвоєчасною виплатою ( в грудні 2009 року, а не в серпні, як це передбачено законодавством) в сумі 253,68 грн. (сума невиплачених коштів помножена на процент інфляції - 9060 грн. х 2,8 % = 253,68 грн.)

Підтвердженням її госпіталізації є лікарняний лист від 29.07.2009 року та епікриз хворого від 05 серпня 2009 року. Відповідно до товарного чеку від 30 липня 2009 року вона вимушена була придбати ліки для лікування та відновлення свого організму в результаті завданого стресу на суму 548, 90 грн.

Враховуючи дані уточнення , просила суд зобов'язати ОСОБА_2 селищну раду Київської області вчинити певні дії щодо надання їй частини щорічної основної відпустки терміном 24 календарних дні з 02.02.2010 р.; нарахувати та виплатити їй виплати у зв'язку зі щорічною відпусткою в сумі 2247,05 грн.; нарахувати та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення у зв'язку зі щорічною відпусткою в сумі 1749,4 грн.; нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з несвоєчасною їх виплатою, зокрема за несвоєчасну виплату лікарняних у зв'язку з вагітністю та пологами в сумі 253,68 грн; виплатити грошову компенсацію за втрату частини допомоги по вагітності та пологах в сумі 7456 грн.; відшкодувати матеріальні збитки, понесені нею на лікування в сумі 548, 90 грн.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов.

Представник відповідача визнав позов частково.

Представники третьої особи вважали позов обґрунтованим.

Вислухавши пояснення сторін,дослідивши письмові докази,суд прийшов до висновку,що позов підлягає частковому задоволенню- в частині задоволення вимог по стягненню компенсації за втрату частини допомоги по вагітності та пологах,грошової компенсації за втрату частини допомоги, по вагітності та пологах та стягнення моральної шкоди.

Так, судом встановленого позивачка працювала у відповідача на посаді спеціаліста 1 категорії з 27.08.2008 року.Згідно графіку відпусток на 2009 рік їй з 1.07.2009 року повинна була надана щорічна основна та додаткова відпустка .ОСОБА_1 написала на ім.»я керівника заяву від 19.06.2009 року про надання їй частини відпустки .Проте,заява залишена без задоволення.Позивачка повторно написала заяву про надання відпустки від 10.07.2009 року.

Відповідачем згідно розпорядження ві 20.07.2009 року № 54 надано позивачці частини основної та додаткових відпусток з 28.07.2009 року по 4.09.2009 року.

Позивачка одна ,без батька,виховує дитину віком до 15 років,була на той час вагітною.

Оскільки судом встановленого відповідач порушуючи права позивачки,двічі,без згоди ОСОБА_1, переносив дату її відпустки,внаслідок чого їй заподіяно матеріальну шкоду у вигляді зменшення розміру допомоги по вагітності та пологах та у зв»язку з несвоєчасною виплатою цієї допомоги.

Неправомірні дії відповідача щодо ОСОБА_1 призвели до заподіяння їй моральної шкоди,оскільки вона хвилювалась та переживала,мала непередбачувані перешкоди та тривогу з приводу здоров»я дитини ,що мала народитись.

Інші позовні вимоги задоволенню не підлягають,оскільки належним чином не обґрунтовані,а частину з них задоволено відповідачем добровільно до винесення рішення в справі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1166,1167 ЦК України, ст.ст.60,215,209 ч.З ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити частково.

Зобов»язати ОСОБА_2 селищну раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв»язку з несвоєчасною їх виплатою-за несвоєчасну виплату лікарняних у зв»язку з вагітністю та пологами в сумі 317 грн.10 кой.

Зобов»язати ОСОБА_2 селищну раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за втрату частини допомоги по вагітності та пологах в сумі 3113 грн.75 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 селищної ради на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5000,0 грн. та судові витрати позивачки в сумі 260,0 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з часу проголошення рішення.