27.12.16

ЄУН 431/6019/16-к

Провадження 1-кс/431/1070/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження терміну запобіжного заходу

27 грудня 2016 року                                                     м. Старобільськ                

Слідчий суддя Старобільського районного суду Луганської області Олійник С.В., при секретарі Яковенко А.Л., за участю прокурора 1-го відділу військової прокуратури Луганського гарнізону сил АТО ОСОБА_1, ст. слідчого першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши в залі суду м. Старобільськ клопотання ст. слідчого першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_2 про продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, старшого інструктора військової частини 3035 (Національна гвардія України), неодруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень скоєнних при наступних обставинах:

ОСОБА_3 проходячи військову службу у військової частини 3035 (Національна гвардія України) на посаді старшого інструктора. При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов’язаний сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі.

        Наприкінці серпня 2016 року, сержант ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: вул. Автомобілістів, 39, м. Лисичанськ, Луганська область, зустрів біля під'їзду вищевказаного будинку громадянина ОСОБА_5, та пред'явивши посвідчення військовослужбовця Національної гвардії України, наказав вивернути вміст кишень громадянина ОСОБА_5 до огляду.

    У цей час, сержант ОСОБА_3 самостійно протягнув руку до кишені громадянина ОСОБА_5, із якої у подальшому витягнув згорток із речовиною зеленого кольору рослинного походження, ззовні схожу на "канабіс", після чого почав погрожувати кримінальною відповідальністю за зберігання наркотичних, заборонених до вільного обігу, речовин. Разом з цим, сержант ОСОБА_3 запропонував уникнути ОСОБА_6 кримінальної відповідальності, та пообіцяв не повідомляти про вищевказаний факт до правоохоронних органів, за умови що ОСОБА_5 реалізує наданий йому сержантом ОСОБА_3 "канабіс" на загальну суму 1500 грн.

Після передачі громадянином ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 1500 грн. сержанту ОСОБА_3, останній повідомив, що має намір звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення громадянином ОСОБА_5, у випадку якщо останній відмовиться "співпрацювати" з ним у подальшому. 06 жовтня 2016 року громадянин ОСОБА_5 звернувся за допомогою до представників правоохоронних органів із повідомленням про вчинення військовослужбовцем військової частини 3035 (Національна гвардія України) сержантом ОСОБА_3 кримінального правопорушення. 27 жовтня 2016 року, сержант ОСОБА_3 у ході телефонної розмови із громадянином ОСОБА_5 повідомив останньому про необхідність передати  грошові кошти у розмірі 1000 грн. та придбати "стакан канабісу" за ціну, визначену ОСОБА_3 27 жовтня 2016 року громадянин ОСОБА_5 на вимогу ОСОБА_3 зустрівся із останнім за адресою: вул. Південна, 61, м. Лисичанськ, Луганська область. При цьому, сержант ОСОБА_3, вийшовши із припаркованого біля під'їзду автомобіля ВАЗ-2114 із державними номерними знаками ВВ 8528 АН та підійшовши до ОСОБА_5 отримав від останнього грошові кошти у сумі 2500 грн., з яких 1000 грн. призначалося за неповідомлення ОСОБА_3 до правоохоронних органів про факт виявлення  у ОСОБА_5 наркотичної речовини, а 1500 грн. з метою придбати наркотичну речовину - канабіс. Однак, діючи умисно, ОСОБА_3 отримав вказану суму коштів у розмір 1500 грн. та не передав ОСОБА_5 обумовлену кількість наркотичної речовини, покинувши місце зустрічі.

Органом досудового розслідування перед слідчим суддею ставиться питання про  продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Розглянувши клопотання, заслухавши прокурора, слідчого, які підтримали клопотання, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти клопотання, оцінивши в сукупності всі обставини, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

З клопотання слідчого та доданих до клопотання матеріалів встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, один із яких відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Ухвалою слідчого судді Старобільського районного суду Луганської області від 29.10.2016 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 25 грудня 2016 року включно.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 10 листопада 2016 року ухвала слідчого судді Старобільського районного суду Луганської області від 29 жовтня 2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 залишена без змін. Апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 залишена без задоволення.

Ухвалою слідчого судді від 22 грудня 2016 року виправлено описку в ухвалі слідчого судді від 29 жовтня 2016 року, а саме абзац 2 резолютивної частини ухвали викладено в наступній редакції: застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 27 грудня 2016 року.

28 жовтня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КК України.

Строки досудового розслідування 20.12.2016 року продовжено прокурором Луганської області до 3-ти місяців (до 28.01.2017).

З клопотання та матеріалів доданих до нього видно, що досудовим слідством встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, ризику знищити, сховати та спотворити документи предмети та речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики були доведені прокурором в судовому засіданні.

З матеріалів клопотання вбачається наявність доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досліджуючи особу підозрюваного, судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюється у скоєнні злочинів, один із злочинів, передбачений ч.3 ст.368 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, раніше не судимий, у зв’язку з чим, суд вважає обґрунтованим доведеність ризиків, зазначених у клопотанні.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та роз’яснень Пленуму ВСУ (Постанова №4 від 25.04.2003р. «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства»), тримання під вартою направлено на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку та обирається як запобіжний захід при наявності підстав вважати, що інші (більш м’які) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов’язків та його належної поведінки.

Приймаючи до уваги, що строк досудового розслідування закінчується 28.01.2017 року, а по кримінальному провадженню на теперішній час проводяться розшукові, у тому числі негласні слідчі (розшукові) дії і строк їх проведення не закінчиться до закінчення строку тримання під вартою.

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що у судовому засіданні було доведено, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти вищеназваним ризикам, та наявні докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 тяжкого кримінального правопорушення, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років, а також, що стан здоров’я підозрюваного ОСОБА_3 є задовільним, суд вважає за можливе продовжити стосовно ОСОБА_3 термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176 – 178, 183, 184, 193, 194, 197, 199 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання ст. слідчого першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_2 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, до 25.01.2017 року включно.

     Копію ухвали вручити ОСОБА_3 негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Луганської області, протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Старобільського районного суду

Луганської області                                                                       ОСОБА_7