Справа № 2-4400/2006р.

РІШЕННЯ ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 лютого 2007р.    Сакський міський суд одноособово суддею Павловською І.Г.

при секретарі  Золотарьові А.С. за участю представника відповідача ОСОБА_1. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

встановив.

14.11.2006р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу, мотивуючи свою вимогу тим, що 25.04.2001р. він позичав ОСОБА_3 гроші для підприємництва, котрі він обіцяв повернути із процентами після прибутку. Але на його письмове прохання 2.10.2006р. відповідач гроші не повернув, тому він звернувся до суду.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному об'ємі і доповнив, що факт передачі грошей відповідачу могли б підтвердити свідки, які при цьому були присутні.

Відповідач позов не  визнав і пояснив, що позивач сам позичав у нього гроші і 25.04.2001р. повернув їх, про що він і давав розписку. Сам він гроші у борг не брав, свідки дійсно можуть підтвердити факт передачі грошей йому, але це його гроші, котрі він давав раніше.   Просить в позові відмовити.

Представник відповідача наполягав на відмові у позові з підстав відсутності належно оформленого договору позики, а також спливу строку позовної давності.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши сторони, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню по наступним підставам.

Судом безперечно встановлено, що 25.04.2001р. позивач передав відповідачу гроші у сумі 1800 доларів США, або 9090грн. по курсу НБУ на час розгляду справи.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

У відповідності до ст..ст.256,257,261 ЦК України особо може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у трирічний строк з дня коли особа довідалася про порушення свого права.

Позивач у суді пояснив, що він давав гроші на невизначений строк, але у відповідності до закону він повинен був звернутися у суд за захистом своїх прав у строк до 25.04.2004р.

Через п.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, ст.ст. 256,257,261,267 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,57,60,88, 209, 212-215,218, 223 ЦПК України, суд

вирішив.

ОСОБА_2 у позові про стягнення боргу відмовити через сплив позовної давності.

Рішення може бути оскаржене в Судову палату по цивільних справах Апеляційного Суду АРК через Сакський міскрайонний суд у порядку ст. 294 або п.4 ст.295 ЦПК України.