справа № 2а-2061/09/0670
категорія 2.26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Токаревої М.С.,
суддів Сичової О.П., Черняхович І.Е.
при секретарі - Янушевській В.В.,
з участю позивача, представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання дій і бездіяльність протиправною та зобов»язання вчинити певні дії
встановив:
У березні 2009 року, ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України про визнання дій і бездіяльність протиправною та зобов»язання вчинити певні дії. Свої вимоги позивач мотивує тим, що протиправні дії відповідача виразилися у неналежному реагуванні на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року про зобов»язання прокуратуру м.Коростень провести перевірку за заявою позивача в порядку ст. 97 КПК України. Бездіяльність відповідача, на думку позивача, полягає в тому, що з 2005 року відповідач не здійснював своїх повноважень, щодо контролю за об»єктивним проведенням перевірки підпорядкованими структурами та не притягнув до відповідальності посадових осіб прокуратури. Позивач просить суд визнати дії та бездіяльність відповідача протиправними, зобов»язати останнього організувати перевірку, щодо службової підробки тексту наказу ВАТ «Коростенський м»ясокомбінат» про звільнення позивача з роботи шляхом призначення експертизи та зобов»язати призначити та провести розслідування фактів недобросовісного виконання працівниками прокуратури Житомирської області службових обов»язків при проведенні перевірки.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та поясненнях до позову.
Представник відповідача проти позову заперечувала та просила відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та винесено нове рішення, яким зобов»язано прокуратуру м.Коростеня провести перевірку за заявою позивача в порядку ст. 97 КПК України, щодо службової підробки документу особами ВАТ «Коростенський м»ясокомбінат» шляхом заклеювання первинного тексту наказу від 1 березня 2004 року №27 про звільнення позивача з роботи, та прийняти процесуальне рішення. На зазначене рішення прокуратурою м.Коростень внесено касаційне подання. 24 листопада 2008 року позивач, на особистому прийомі заступника прокурора, звернувся зі скаргою, щодо необґрунтованої відмови у порушенні кримінальної справи, та додав до неї постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року. На зазначену скаргу відповідач надав відповідь від 12 грудня 2008 року.
Наказом Генерального прокурора України №9гн від 28 грудня 2005 року затверджена Інструкція про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України.
Згідно п.п. 2.3 п.2 зазначеної Інструкції скарги на дії ( бездіяльність ) і рішення органів дізнання, слідчих і прокурорів, пов»язані з досудовим слідством у кримінальних справах перевіряються в порядку та мажах повноважень, передбачених відповідно кримінальним, цивільним або господарським процесуальним законодавством та рішеннями Конституційного Суду України.
Згідно ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор України спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю.
Судом було витребуване з Генеральної прокуратури наглядове провадження за зверненнями позивача. З якого встановлено, що після прийняття скарги позивача старшим прокурором Тищенко Е.Д. було подано рапорт на ім.»я заступника Генпрокуратури, яким в свою чергу накладено резолюцію про доручення працівникам Головного управління 05 розглянути скаргу та надати частину відповіді до управління 06/2 до 15 грудня 2008 року, що було виконано. 28 листопада 2008 року головний слідчій управління Генпрокуратури запропонував заступнику прокурора Житомирської області забезпечити, до 10 грудня 2008 року, надходження матеріалів перевірки стосовно службових осіб ВАТ «Коростенський м»ясокомбінат» та Михнюк К.В., за якими 25 липня 2008 року прокуратурою Житомирської області відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України. Також, у зазначеному листі було запропоновано проінформувати Генпрокуратуру про результати виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року. Прокуратурою Житомирської області була надана відповідь Генпрокуратурі про те, що матеріали перевірки направити неможливо, оскільки останні направлені до Коростенського міськрайонного суду у зв»язку з розглядом цивільної справи. На підставі цього позивачу була надана відповідь на скаргу. Інших звернень після цього від ОСОБА_1. матеріали наглядової справи не містять.
Отже, враховуючи наведене позовні вимоги в частині оскарження дій відповідача, щодо не реагування на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2008 року задоволенню не підлягають, оскільки, на думку суду, контроль за виконанням цього рішення здійснюється належним чином та в межах повноважень.
Крім того, судом було встановлено, що починаючи з 2005 року Генпрокуратура належним чином реагувала на звернення позивача. Матеріали наглядового провадження містить лист Генпрокуратури про те, що за зверненнями позивача рішення прокуратури Житомирської області від 28 грудня 2005 року про відмову у порушенні кримінальної справи, стосовно службових осіб ВАТ «Коростенський м»ясокомбінат», скасовано Генпрокуратурою у зв»язку з неповнотою, а матеріали направлені для організації додаткової перевірки. З матеріалів наглядового провадження видно, що на протязі всього часу Генпрокуратурою здійснювався відповідний нагляд за діями та рішеннями підлеглих прокуратур.
Враховуючи наведене, посилання позивача, щодо протиправності дій та бездіяльності відповідача спростовуються матеріалами наглядового провадження.
Також, представником відповідача в судове засідання був наданий висновок від 22 серпня 2008 року, про обґрунтованості рішення за заявою позивача, щодо неправомірних дій службових осіб ВАТ «Коростенський м»ясокомбінат», яке було прийняте прокуратурою Житомирської області. Згідно зазначеного висновку відповідачем було з»ясовано, що підстав для скасування постанови від 25 липня 2008 року про відмову у порушенні кримінальної справи немає.
Позовна заява містить незгоду позивача на винесену слідчим прокуратури Житомирської області постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 25 липня 2008 року та неналежний нагляд з боку відповідача, щодо проведення перевірок з цього приводу. Також, позовна заява містить позовні вимоги щодо зобов»язання призначити та провести розслідування фактів недобросовісного виконання працівниками прокуратур Житомирської області службових обов»язків при проведенні перевірок фактів неправомірних дій службових осіб ВАТ «Корост енський м»ясокомбінат».
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень, крім випадків, коли, щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законом України встановлено інший порядок судового провадження. Оскарження дій та рішень органів, посадових осіб прокуратури та органів дізнання під час здійснення перевірки в порядку ст. 97 КПК, оскаржуються відповідно до зазначеного процесуального Закону.
Щодо позовних вимог в частині зобов»язання відповідача організувати перевірку, щодо службової підробки тексту наказу ВАТ «Коростенський м»ясокомбінат» від 1 березня 2004 року №27, при звільненні ОСОБА_1. з роботи, шляхом призначення експертизи, на думку суду, вони також задоволенню не підлягають, оскільки Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою зобов»язав вчинити певні дії прокуратуру м.Коростень, а не Генпрокуратуру.
З оглядом на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до Генеральної прокуратури України є безпідставними, а тому у позовних вимогах слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання дій і бездіяльність протиправною та зобов»язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 9 вересня 2009 року
Головуючий суддя: М.С. Токарева