УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "29" вересня 2009 р.Справа № 17/1260
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Шніт А.В.
при секретарі Маринченко І.А.
за участю представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача ОСОБА_1 дов. ВКС №428452 від 11.01.2008р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Крептонит" (м.Дніпропетровськ)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)
про стягнення 6633,27грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 6633,27грн., з яких: 6471,54грн. заборгованості за поставлений товар, 32,36грн. 3% річних, 129,37грн. інфляційних нарахувань.
07.09.2009р. на адресу суду від позивача надійшли клопотання, в яких він просить суд долучити до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали від 19.08.2009р., розглянути справу без участі його представника та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання 29.09.2009р. не з'явився.
Представник відповідача в судовому засіданні 29.09.2009р. подав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Крептонит" (позивач у справі) передало Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (відповідач у справі) товар на загальну суму 10621,54 грн., що підтверджується видатковою накладною №К-00002867 від 20.11.2008р. (а.с. 11).
Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) від 15.05.2009р. за №106 (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №295851) (а.с. 18,19)) про сплату боргу, яка була отримана представником відповідача 10.06.2009р. про, що свідчить його підпис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення за №295851.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 6471,54грн.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 6) 3% річних становить 32,36грн., інфляційних нарахувань - 129,37грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Відповідач позовні вимоги визнав (відзив на позовну заяву (а.с. 46).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 6633,27грн., з яких: 6471,54грн. заборгованості, 32,36грн. 3% річних, 129,37грн. інфляційних нарахувань.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, ч.2 ст.625 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82,84,85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 10004, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Приватного підприємства "Крептонит", 49003, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", 35, к. 609, ідентифікаційний код 32737123 - 6471,54грн. заборгованості, 32,36грн. 3% річних, 129,37грн. інфляційних нарахувань, 102,00грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяШніт А.В.
1 - в справу; 2,3-сторонам.