УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "29" вересня 2009 р. | Справа № 18/1174 |
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Соловей Л.А.
судді
за участю представників сторін:
від позивача: Колесник С.В. - директор, наказ №1-к від 15.05.2007р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курола" (м.Житомир)
до Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" (с.Дубовий ГайОвруцького району)
про стягнення 1404,12грн.,
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 1404,12грн. боргу, з яких: 945,12грн. заборгованість за поставлений товар, 19,49грн. 3% річних, 155,98грн. пені та 283,53грн. штрафу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20).
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
01 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Курола" (Продавець, позивач) та Державним підприємством "Овруцьке лісове господарство" (Покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №554 (а.с.15-16), за умовами якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі (п.1.1).
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 945,12грн., що підтверджується видатковою накладною №КУ000026213 від 14.10.2008р. (а.с.11).
Розділом 5 договору сторони встановили, що оплата за товар здійснюється протягом 21 календарного дня.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару в погоджені сторонами договором №554 від 01.01.2008р. строки не виконав.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 945,12грн.
Наявність заборгованості в сумі 945,12грн. не заперечується відповідачем, що вбачається із відповіді на претензію від 19.02.2009р. за №185 (а.с.15) та акту звірки розрахунків станом на 22.09.2009р., підписаним представниками та скріплений печатками обох сторін (а.с.21).
Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 945,12грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач на підставі розділу 7 договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка згідно розрахунку позивача становить 155,98грн., та штраф у розмірі 283,53грн.
Як свідчить зміст розділу 7 договору "Відповідальність сторін", сторони передбачили, що за порушення термінів оплати товару, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки (п.7.1) та в разі прострочки Покупцем оплати вартості товару більше ніж на 30 календарних днів зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 30% від вартості отриманого та неоплаченого товару.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно розрахунку позивача, перевіреного господарським судом, сума штрафу складає 283,53грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Проте, визначаючи порядок нарахування пені за невиконання зобов'язання за договором №554 від 01.01.2008р., позивач не врахував положення ч.6 ст.232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, суд самостійно нараховує пеню за несвоєчасну сплату заборгованості відповідно до вимог чинного законодавства по видатковій накладній №КУ000026213 від 14.10.2008р. за період з 05.11.2008р. по 05.05.2009р. згідно наступного розрахунку: 945,12грн. (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у 2009 році) х183 (кількість прострочених днів) /100 =114,15грн.
Отже, обґрунтовано нарахованою пенею є сума 114,15грн.; вимоги в частині стягнення пені в розмірі 41,83грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов’язання 19,49грн. 3% річних.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд, здійснивши перерахунок вказаної суми, вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 19,49грн. 3% річних.
Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості та заперечень проти позову не надав. В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 22.09.2009р., підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.21), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 945,12грн.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню частково на суму 1362,29грн., з яких: 945,12грн. - сума основного боргу; 114,15грн. - пені, 19,49грн. - 3% річних та 283,53грн. - штрафу. В частині стягнення пені у розмірі 41,83грн. суд відмовляє.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Крім того, позивачу слід повернути зайво сплачені платіжним дорученням №2104 від 23.07.2009 року кошти в сумі 197,00грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 625, 655, 692, ЦК України, ст.ст.193, 229 ГК України, ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" (с.Дубовий Гай Овруцький район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 00991887)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Курола" (10019, м.Житомир, вул.Комерційна, 5, код ЄДРПОУ 35099621):
- 945,12грн. основного боргу;
- 114,15грн. пені;
- 283,53грн. штрафу;
- 19,49грн. 3% річних;
- 98,96грн. витрат по сплаті державного мита;
- 114,48грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в позові в частині стягнення пені в сумі 41,83грн.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Курола" (10019, м.Житомир, вул.Комерційна, 5, код ЄДРПОУ 35099621) зайво сплачені платіжним дорученням №2104 від 23.07.2009 року кошти в сумі 197,00грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя | Соловей Л.А. |
Віддрукувати 3прим.:
1 - в справу
2,3 - сторонам