УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "30" вересня 2009 р. Справа № 15/1312
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін:
від позивача Черниш М.М. - представник за довіреністю № 01-165 від 11.06.2009р.,
від відповідача не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомирголовпостач" (м.Житомир)
до Житомирського комунального спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Зеленбуд" (м.Житомир)
про стягнення 5327,18 грн.
В судовому засіданні 29.09.2009р., в порядку статті 77 ГПК України,оголошувалась перерва до 30.09.2009р. 09год. 30хв.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 5327,18грн. заборгованості.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 2712812 про вручення 07.09.2009р. уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд ,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Житомирголовпостач", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Житомирголовпостач" (позивач у справі) та Житомирським комунальним спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством "Зеленбуд" було укладено договір купівлі-продажу (а.с.6). Відповідно до п. 1 договору, продавець (позивач) зобов'язався передати, а покупець (відповідач) прийняти і оплатити товар в асортименті.
Згідно з п. 2 договору купівлі-продажу від 04.03.2009р., кількість, ціна та загальна вартість договору визначається в товарно-транспортній накладній.
На виконання умов зазначеного договору, відповідно до товарної накладної №308.00 від 04.03.2009р. (а.с.8) відповідач отримав від позивача товар (сервізи чайні у кількості 100од.) на суму 6027,18грн.
Зазначений товар було отримано відповідачем через уповноважену особу на підставі довіреності серія ЯПР № 2489/14 від 04.03.2008р. (а.с.7).
Пунктом 4 договору, сторони погодили, що оплата за товар здійснюється у 14 денний строк, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у встановлені строки не виконав. Здійснив часткове погашення заборгованості за отриманий товар на загальну суму 700,00грн., що підтверджується витягом з картки особового рахунку позивача (а.с.22).
Таким чином, на момент пред'явлення позову до суду, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 5327,18грн., яка на час розгляду справи не змінилась, що підтверджується актом звірки розрахунків від 18.09.2009р.(а.с.23) та довідкою позивача від 29.09.2009р.(а.с.21).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)
Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість в сумі 5327,18грн.
Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача
На підставі ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ч.1 ст. 173, ч. 1 ст.193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Житомирського комунального спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Зеленбуд"(10003, м.Житомир, пров. Кавалерійський, 13, ідентифікаційний код 13555047)
на користь Публічного акціонерного товариства "Житомирголовпостач" (10019, м.Житомир, вул. Комерційна, 4, ідентифікаційний код 01881652):
- 5327,18грн. заборгованості;
- 102,00грн. витрат по сплаті державного мита;
- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Кравець С.Г.
Віддрукувати:
1- в справу,
2,3- сторонам.