Кіровський районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 29, 49101, (0562) 33-50-26

Справа № 2а-1593/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року Кіровський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючої - судді Васіної Л.А.

при секретарі - Макаренко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Дніпропетровська, про перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:  

02.08.2010 року ОСОБА_1 звернулася до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Дніпропетровської області, про перерахунок пенсії.

В обґрунтування пред’явленого адміністративного позову позивачка посилається на те, що вона має статус дитини  війни і  згідно  зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але відповідачем  в 2006-2009 роках така допомога не виплачувалась. Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року  та  № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вирішено поновити пільги для дітей війни, тому невиплата соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  в установленому розмірі є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України.  Позивач вказує, що про факт порушення прав стало відомо тільки після отримання відповіді від відповідача, крім того зазначає, що на ці правовідносини не повинні поширюватися строки позовної давності.  

На підставі викладеного, просила суд:

●визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Дніпропетровська, що полягають в порушенні вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням належної їй надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії;

●зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, і яка розраховується відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.01.2006 по 31.12.2009 рік і в подальшому;

●стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська на свою користь 5087,60 грн суми боргу.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, але ним подано заперечення на позов, у яких просить суд: позовну заяву залишити без задоволення, та судовий розгляд здійснити без участі представника УПФУ в Кіровському районі міста Дніпропетровська.  В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що фінансування виплат за Законом України  № 2195 «Про соціальний захист дітей війни»  проводиться із Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, а також з 09.07.2007 року, тобто з моменту відновлення  дії ст. 6 вказаного Закону та до 01.01.2008 року, законодавством не було визначено механізму розрахунку підвищення пенсії дітям війни. В 2008-2009 роках державна соціальна допомога «дітям війни» виплачується з 01.01.2008 року з урахуванням вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону станом на 01.01.2009 року, Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Крім того відповідач вказує на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України.  

            Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі наявних у справі доказів заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.  

Як встановлено, позивач відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни.    

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006 – 2007 років пенсія позивачу не підвищувалася. В 2008 та 2009 роках позивач отримував підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28.12.2007 року), Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».  

Відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.  

Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30 % надбавки до пенсії «дітям війни», тому нарахування та  виплата вказаної надбавки не проводилася.

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».  

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визначено такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) положення п. 12 статті 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».  

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій, статті 95 Конституції України.  

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.  

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що після прийняття рішення Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивача та виплати у розмірах, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28.12.2007 року).    

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28.12.2007 року), яка була прийнята на підставі п. 41 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України» дітям війни (крім тих, на яких  поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008  від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 41  розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України»  

Таким чином, у відповідності зі ст. 152 Конституції України  з 22 травня 2008 року втратили чинність у зв’язку з неконституційністю положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 28 грудня 2007 року. На підставі цього була відновлена дія положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, що передбачає підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Враховуючи викладене, суд вважає, що з 22 травня 2008 року відповідач повинен був здійснювати позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Доводи відповідача наведені в наданих суду запереченнях про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутність відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок перерахування та виплати пенсій з відповідними підвищеннями.  

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо  застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених з цим Законом, на думку суду, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком. Тому, суд вважає, що вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсій «дітям війни»  має бути мінімальний розмір пенсії за віком і  яка розраховується  відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Законів про Державний бюджет України на відповідний рік.  

Відповідач   в надісланому до суду запереченні проти позову  вимагає застосувати до вимог позивачки строк позовної давності, передбачений ст. 99 КАС України, та на цій підставі відмовити в їх задоволенні.  

Згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який,  якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Рішення Конституційного Суду України № 6-рп та № 10-рп/2008,  якими визнані неконституційними положення  Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки щодо призупинення дії  положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були прийняті (відповідно) 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року і офіційно опубліковані (відповідно)  27 липня 2007 року та 06 червня 2008 року. Зазначені рішення носять відкритий характер і в установленому порядку були опубліковані в офіційних виданнях.  

Позивач мав можливість і повинен був дізнатися про порушення своїх прав з моменту опублікування рішень Конституційного Суду України. Будь яких доказів про відсутність можливості дізнатися про порушення своїх прав або звернення до суду,  ним не надано.  

Крім того, судом враховуються вимоги  ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», згідно якої саме нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. В даному випадку мають  місце не нараховані  суми, тому суд приходить до висновку, що  повинен застосовуватись, встановлений законом  шестимісячний строк звернення до суду та без нарахування компенсації.    

  З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог і  вважає, що відповідач припустився протиправної бездіяльності, оскільки не здійснював жодних дій, пов’язаних з перерахуванням та виплатою підвищення до пенсії позивачу який має статус «дитині війни» у відповідності з діючим законодавством за період з 02.02.2010 року по 22.12.2010 року, на час постановлення рішення у справі та у подальшому нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни ».

Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Тобто правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, а тому право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем його права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Таким чином вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача нарахувати йому щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії не ґрунтується на законі та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровську суми заборгованості у розмірі 5087,10 грн недоплаченої допомоги суд вважає можливим відмовити виходячи з наступного.

Так, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом здійснюється лише за рахунок коштів Державного бюджету України, отже підстави для стягнення коштів з органів Пенсійного Фонду України відсутні.

         Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 99, 100, 122, 158, 160-163, 167, 170, 186 КАС України,  суд –

ПОСТАНОВИВ:  

              Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Дніпропетровська, про перерахунок пенсії -  задовольнити частково.  

      Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Дніпропетровська, що полягають в порушенні вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням належної їй надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі здійснити донарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  за період з 02.02.2010 року по 22.12.2010 рік в  розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і яка розраховується відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська у подальшому з 23.12.2010 року здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_1 соціальну державну допомогу відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

  В решті позовних вимог відмовити.  

 Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.А. Васіна