ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 28/22328.07.09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Алта-Фрост”, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю „Вестер-Україна”, м. Київ
про стягнення 10 780,11 грн.
Суддя Копитова О.С.
При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Луценко В.П. за дов. №17 від 30.06.2009 року.
від відповідача: не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Алта-Фрост” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Вестер-Україна” про стягнення 10 780,11 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю „Вестер-Україна” своїх зобов’язань щодо оплати товару, отриманого від товариства з обмеженою відповідальністю „Алта-Фрост” за договором поставки №145УКР2008 від 07.11.2007 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.06.2009 порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 30.06.2009 року.
Також, з метою забезпечення позову, позивач просив накласти арешт на грошові кошти, які належать відповідачу, в розмірі 10 780,11 грн. та заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо належного йому майна та грошових коштів.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно п.1.1 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 „Про деякі питання практики застосування забезпечення позову” заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд відмовив позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду.
В судові засідання, зокрема засідання призначене на 28.07.2009 року представники відповідача не з’явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 28/223 від 30.06.2009 року направлено сторонам за адресами їх реєстрації, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвали суду та реєстром вихідної кореспонденції сектору 28 від 09.07.2009 року.
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.
Причини неявки представника відповідача в судове засідання 28.07.2009 року суду не відомі.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 28.07.2009 року від останніх до суду не надходило.
При цьому, суд враховує, що в зв’язку з неявкою представників відповідача в судове засідання розгляд справи відкладався.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про його дату представників відповідача.
В судовому засіданні 28.07.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
07.11.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №145УКР2008. Відповідно до умов цього договору позивач (постачальник) зобов’язався передати (поставити) в обумовлені строки відповідачеві (Покупцю) товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та сплатити за нього визначену грошову суму.
Відповідно до п.4.4 Договору №145УКР2008 строк поставки товару –5 днів з моменту узгодження замовлення Сторонами, якщо інший строк не вказано у замовленні.
Пункт 8.2 Договору №145УКР2008 встановлює, що право власності на товар та ризик втрати товару переходять до покупця з моменту фактичного отримання ним товару –підписання уповноваженим представником покупця товарно-транспортної накладної або товарної накладної.
Згідно з п.9.7 Договору №145УКР2008, оплата товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку протягом 45 банківських днів з дня отримання товару покупцем.
На виконання умов Договору №145УКР2008 позивачем поставлено відповідачеві товар на загальну суму 36 283,13 грн. Фактичне отримання товару відповідачем підтверджується оформленими відповідно до вимог законодавства України видатковими накладними, які підписано сторонами та завірено печатками Сторін (копії наявні в матеріалах справи).
В той же час, всупереч умовам Договору №145УКР2008 відповідач сплатив вартість отриманого товару лише частково. Зазначене підтверджується наявними у справі виписками з особового рахунку позивача, а також підписаними сторонами актами звіряння взаємних розрахунків. Зокрема, відповідно до Акту звіряння взаєморозрахунків між ТОВ „Вестер-Україна” (філія у м. Симферополі) та позивачем станом на 31.03.2009 року у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 3 909,72 грн. Згідно з Актом звіряння взаєморозрахунків між ТОВ „Вестер-Україна” (філія у м. Тернопіль) та позивачем станом на 06.04.2009 року у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 6 870,39 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за отриманий від позивача товар складає 10 780,11 грн.
01.04.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензію №5, у якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 10 780,11 грн.
Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в повному обсязі.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено вище, згідно з п.9.7 Договору №145УКР2008, оплата товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку протягом 45 банківських днів з дня отримання товару покупцем.
Факт отримання товару відповідачем матеріалами справи підтверджений, однак відповідач у встановлені договором строки повністю не розрахувався.
З огляду на викладене суд вважає, що факт порушення відповідачем строків оплати вартості отриманого товару належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 10 780,11 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача не надав.
Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вестер-Україна” (04112, м. Кихв, вул. Ризька,8-А, ід. код. 35073676, р/р 26005074011501 в АКБ «ТАС-КОМЕРЦБАНК», МФО 300164 або з будь-якого іншого рахунку знайденого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Алта-Фрост” (03124, м. Київ, вул. М. Василенка,7-А, ід. код. 33051853, р/р 260060102616 в ЗАТ «ПроКредитБанк», МФО 320984) 10 780,11 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят гривень одинадцять копійок) основного боргу, витрати на сплату державного мита в сумі 107,8 (сто сім гривень вісімдесят копійок) грн. та 312,50 (триста дванадцять гривень п’ятдесят копійок) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя О. С. Копитова