ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 48/13907.04.09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 48/139 07.04.2009 р.
За позовомЗаступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Головного управління юстиції у Тернопільській області
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Мультисервіс"
ПроСтягнення 66223,53 грн.
Суддя Сулім В.В.
Представники:
Від позивача:Франків В.П. –пред. за довір.
Від відповідача:Не з’явився
07.04.2009р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник прокурора Тернопільської області звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління юстиції у Тернопільській області (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(далі –Відповідач) про стягнення 66223,53 гривень, отриманих від реалізації майна, яке передавалось згідно з договором про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна № 8181006 від 10.04.2008р., згідно протоколу проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна від 07.05.2008.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.2009 р. порушено провадження у справі № 48/139 та призначено її до розгляду на 07.04.2009.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст. 22 ГПК України. Крім цього, представнику позивачу у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст. 81-1 ГПК України.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги.
Відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направляв, про поважні причини зазначених обставин суд не повідомив.
За цих обставин, згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, дослідивши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Головним управління юстиції у Тернопільській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(надалі Відповідач) укладено договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна № 8181006 від 10.04.2008р.(далі –Договір), предметом якого є здійснення сторонами дій, пов’язаних з виконанням умов Генерального договору №5 від 15.12.2004 (далі - Генеральний договір) про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень з надання послуг по реалізації арештованого нерухомого майна, шляхом його продажу на прилюдних торгах, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Відповідно до п. 1.3. Договору Позивач передав на прилюдні торги, а відповідач прийняв на реалізацію нерухоме майно (нежитлові будівлі та споруди, а саме: адміністративний будинок, КПП, заправки ГЗМ, пункт ТО, замощення території (за адресою: вул. Руцьковська, 1, м. Борщів, Борщівський район Тернопільська область) та є власністю. ВАТ «Борщагівський «Райагрохім», на який звернуто стягнення за виконавчим документом (зведеного виконавчого провадження) на користь Фірми «Вінні ПС ЛТД», а Відповідач повинен був здійснити його реалізацію на прилюдних торгах у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження»та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до протоколу від 07.05.2008р. № 8181006 арештоване майно було реалізовано на прилюдних торгах 07.05.2008р. за 64384грн. Кошти за реалізоване майно покупцем були перераховані на поточний рахунок Відповідача, що зокрема підтверджується платіжним дорученням №1 від 13.04.2008.
Відповідно до п.5.4. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5, кошти, одержані від реалізації нерухомого майна на прилюдних торгах, з вирахуванням винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна, обумовленої договором, перераховуються спеціалізованою організацією на відповідні рахунки державної виконавчої служби в установленому порядку, у термін не пізніше семи банківських днів від дня проведення переможцем прилюдних торгів розрахунку за придбане майно. А згідно з п.6.2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 №42/5, кошти мають бути перераховані на користь ДВС не пізніше 7 банківських днів від дня затвердження протоколу.
Відповідно до п. 3. Договору Відповідач повинен був протягом 7-ти банківських днів з дня надходження коштів від переможця прилюдних торгів перерахувати їх на відповідний рахунок Позивача, за винятком винагороди яка відповідно до п. 3,1 становить 10% від суми реалізації арештованого майна, що у грошовому виражені складає 6438,4 грн., тобто на рахунок Позивача Відповідач мав перерахувати грошові кошти у сумі 57945,6 грн. у строк до 23.05.2008р.
Судом встановлено, що в порушення п. 3.2 Договору Відповідач не перерахував кошти отримані від реалізації арештованого майна, а саме не перерахував на рахунок позивача кошти у сумі 57945,6 грн.
Згідно з статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач жодного доказу на спростування обставин, повідомлених Позивачем, суду не надав.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача коштів у розмірі 57945,6 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.2. Договору відповідач повинен був перерахувати кошти в розмірі 57945,6 грн. до 20.05.2008р., але й досі зазначену суму не перерахував.
Згідно з п. 4.2. Договору у разі несвоєчасного перерахування відповідачем на рахунок позивача сум від реалізації майна, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач у позовні заяві просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 915 грн. за 182 дні прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань по договору та 3% річних в розмірі 1363,13 грн. нарахованих за період 20.05.2008 по 17.11.2008.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевіривши розрахунки Позивача суми пені, вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком оскільки прострочення відповідачем свого зобов’язання по договору почалось з 23.05.2008р., а не з 20.05.2008р. (відповідно до наданих позивачем відомостей покупець остаточно розрахувався з відповідачем 13.05.2008р., + 7 банківських днів).
Таким чином, 3% річних повинні нараховатись за період з 23.05.2008 по 17.11.2008 (179 днів) , що становить 850,18 грн. (57945,60 грн. * 179 днів *3%:366= 850,18 грн.).
Матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх частково.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на Відповідача пропорційно задоволених вимог.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(юридична адреса:03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А; адреса місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Московська, 45/1, р/р 26004000000292 в ТОВ «УКБ «Камбіо», МФО 380399, ЄДРПОУ 25635917) з будь-якого виявленого рахунку на користь Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області (46021, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, пр 37315004004005 в УДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 34905804) заборгованість у розмірі 57945 (пятдесят сім тисяч дев’ятсот сорок п’ять) гривень 60 копійок, 6915 (шість тисяч дев’ятсот п'ятнадцять) гривень 40 копійок - пені та 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень 18 копійок –3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(юридична адреса:03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-а; адреса місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Московська, 45/1, р/р 26004000000292 в ТОВ «УКБ «Камбіо», МФО 380399, ЄДРПОУ 25635917) з будь-якого виявленого рахунку до Державного бюджету України 657 (шістсот пятдесят сім) гривень 11 копійок –держмита та 116 (сто шістнадцять) гривень 84 копійок – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
4. Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя В.В. Сулім