ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Позивач:  Комунальне підприємство "Івано-Франківськводоекотехпром".  вул. Ботанічна, 2, м.Івано-Франківськ, 76014.

Відповідач:  Державне підприємство "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів".  вул.Юності, 2, м.Івано-Франківськ, 76000.

 Cуддя  Калашник Володимир Олександрович   

При секретарі   Гурик Ірина Прокопівна

Представники:

Від позивача:  Табак  В.М. - юрисконсульт,

(довіреність №01-6/773 від 15.03.06р.)

Від відповідача:  Яців М.М. - юрисконсульт,

(довіреність №46 від 01.02.06р.).,  

Сторонам роз"яснено права і обов"язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

Представниками сторін подані суду клопотання про відмову в здійсненні фіксації судового процесу технічними засобами, які судом прийнято.

СУТЬ СПОРУ:  заявлено позов про врегулювання розбіжностей при укладенні договору № 540 від 16.02.2006р. на відпуск і споживання питної води з комунального водопроводу та на прийняття стічних вод до комунальної каналізації.

           Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи,  з”ясувавши її фактичні обставини, суд –

                                                                          В с т а н о в и в:  

 Позивачем, КП "Івано-Франківськводоекотехпром" подана до господарського суду позовна заява до ВідповідачаДП  "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів", про врегулювання розбіжностей при укладенні договору № 540 від 16.02.2006р. на відпуск і споживання питної води з комунального водопроводу та на прийняття стічних вод до комунальної каналізації.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідно до зазначеного договору Він бере на себе зобов"язання забезпечити об"єкти Відповідача водопостачанням у розмірі встановленого ліміту та водовідведення, а той в свою чергу зобов"язаний здійснювати оплату наданих послуг.

Однак, Відповідач відмовився від підписання запропонованого Позивачем проекту договору та подав йому протокол розбіжностей, в якому запропонував включити до договору окремі положення, зокрема що стосуються відповідальності Позивача за неналежне виконання договірних зобов"язань.

Позивач вважає пропозиції Відповідача такими, що не відповідають розділу 13 Правил користування системами водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, зареєстрованих 01.07.1994р за № 65, а тому не можуть бути прийняті Позивачем, як окремі пункти Договору.

По підготовленому Відповідачем протоколу розбіжностей, сторони згоди не дійшли, оскільки Позивач вважає, що договір № 540 від 16.02.2006р. на відпуск і споживання питної води з комунального водопроводу та на прийняття стічних вод до комунальної каналізації, підготовлений на підставі типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005р., а тому не може бути змінений сторонами договору.

Враховуючи зазначену обставину, Позивач в позовній заяві просить суд врегулювати розбіжності, що виникли між сторонами при укладені договору № 540 від 16.02.2006р.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить суд позов задоволити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, свої заперечення стосовно позову виклав у відзиві та подав на розгляд суду свої пропозиції щодо спірних пунктів договору.

Представник Відповідача в судовому засіданні пояснив, що Позивач свої вимоги обгрунтовує положеннями Правил користування системами водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу № 65 від 01.07.1994р., зареєстрованого Міністерством юстиції України 22.07.1994р. за № 165/375.

Зокрема, Позивач стверджує, що проект договору № 540 від 16.02.2006р. базується на типовому договорі. Однак при укладені зазначеного договору, Відповідач вважає, що Позивачем не враховувались вимоги Типового договору, затвердженого Постановою КМ України № 630 від 21.07.2005р., яка прийнята на виконання п.2 Розділу 8 - "Прикінцеві положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в частині приведення Кабінетом Міністрів України своїх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом, а також забезпечення приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

Пропозиції до Проекту Договору № 540  від 16.02.2006р., запропоновані Відповідачем базувались саме на ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якою зокрема, врегулювались права споживача на відшкодування збитків, завданих йому та його майну в наслідок неналежного надання або не надання послуг.

Крім того, Відповідач вважає, що проект договору  № 540 від 16.02.2006р. не відповідає структурі Типового договору, тобто не містить всіх необхідних істотних умов для договорів даного типу.

Оскільки позовні вимоги Позивача суперечить нормам Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а запропонований проект Договору не відповідає Типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенню", затвердженого Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р., та враховуючи ту обставину. що сторони не можуть дійти згоди по істотних умовах договору, Представник Відповідача в судовому засіданні просить суд в позові відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані докази, оцінивши їх в сукупності, суд вважає позов не обгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню із слідуючих підстав:

Відповідно до положень ст. 179 Господарського кодексу України, при укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб"єктам господарювання для використання при укладені ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Позивач стверджує, що Договір №540 від 16.02.2006р. на відпуск і споживання питної води з комунального водопроводу та на прийняття стічних вод з комунальної каналізації, розроблений на підставі Типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенн, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.06.2005р., а тому сторони не можуть відступати від його змісту.

З цієї причини, Позивач відмовляється враховувати пропозиції Відповідача, що стосуються зміни та доповнень окремих положень Договору.

Однак, в судовому засіданні встановлено, що проект договору №540 від 16.02.2006р., запропонований Позивачем для укладення з Відповідачем, не відповідає Типовому договору, і є господарським договором, сторони якого можуть визначати його зміст на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Запропонований Відповідачем зміст і доповнення до договору № 540 від 16.02.2006р. відповідають вимогам закону України  "Про житлово-комунальні послуги" та Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Однак, Позивач безпідставно відхиляє запропоновані Відповідачем умови договору, чим позбавляє його права вільного волевиявлення.

За таких обставин суд не вбачає підстав для укладення між сторонами договору № 540 від 16.02.2006р. в редакції Позивача, а тому в позові слід відмовити.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 179 ГК України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", керуючись Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.06.2005р., ст. 49, 82-85 ГПК України, суд  -  

В И Р І Ш И В:

          В позові відмовити.

        СУДДЯ                                                                                         КАЛАШНИК   В.О.