Справа № 1 – 85/09

   В И Р О К

     І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

01 жовтня 2009 року Шишацький районний суд Полтавської області у складі:

          головуючого - судді Савченко Л.І.                                          

          при секретарі – Кулинченко О.А.                                                    

за участю прокурора   Ілляшевича Р.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт Шишаки кримінальну справу  по обвинуваченню

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого

    ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючого,

- судимого 02 вересня 2008 року Ленінським районним судом м.Полтави за ст.ст. 309 ч.1, 307 ч.2, 321 ч.1 КК України із застосуванням ст.70 ч.1 КК України  до п’яти років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 3 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

   в с т а н о в и в :

          В ніч з 03 на 04 серпня 2009 року в с.Маликівщина Шишацького району Полтавської області підсудний ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2,  з метою викрадення чужого майна та умислом на проникнення до приміщення, через незачинене вікно проник до приміщення сараю домогосподарства потерпілої ОСОБА_3, звідки таємно викрав чотири курки (одну чорну, дві зозулясті та одну рижої масті), вартістю по 42 грн. кожна. Викрадених курей передав через вікно ОСОБА_2, який його чекав біля сараю, після чого звідти пішли. Одну курку рижої масті залишив собі, а три інші, одну чорну та дві зозулясті, віднесли до домогосподарства ОСОБА_2, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_3 збитків на загальну суму 168 грн.

          Допитані в ході судового слідства по справі підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину визнали повністю та підтвердили факт його скоєння за вказаних вище обставин. При цьому кожний із них підтвердив як факт, так і обставини скоєння злочину. Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили, що на пропозицію ОСОБА_1 вирішили викрасти курей із домогосподарства ОСОБА_3 Так, 03 серпня 2009 року близько 23 год. 00 хв., взявши із собою сумку, підійшли до будівлі сараю і ОСОБА_1, залізши всередину приміщення через незачинене вікно, викрав чотирьох курей, передавши їх через вікно ОСОБА_2 ОСОБА_4 курку, рижої масті, ОСОБА_1 залишив собі, три інші, одну чорну та дві зозулясті, забрав ОСОБА_2 Наступного дня сестра ОСОБА_1 зварила курку і вони пішли в гості до ОСОБА_2 ОСОБА_2 в свою чергу продав трьох викрадених курей ОСОБА_5 за 30 грн. та один літр горілки,  гроші потратили на спиртні напої. У скоєному злочині ОСОБА_1 зізнався наступного дня, коли до нього приїхали працівники міліції.  

    Потерпіла ОСОБА_3 в ході судового розгляду справи показала, що  ввечері 03 серпня 2009 року, закінчивши всі роботи по господарству, закрила всі сараї на замки, в тому числі і курник, і пішла відпочивати. Оскільки вночі майже не спить, ходила по будинку і помітила у дворі підсудних, які стояли біля дверей сараю. Сина будити не стала, оскільки вони могли його побити, так як більші за нього, а підсудний ОСОБА_1 раніше спричинив їй тілесних пошкоджень, крім того її син є інвалідом. Вранці 4 серпня 2009 року помітила біля приміщення курника пір’я зозулястого кольору. Всі замки на дверях були цілі, однак зайшовши всередину, виявила, що зникло чотири курки (одна чорна, дві зозулясті та одна рижої масті). Думає, що злочинці проникли всередину через двері, відчинивши замок, оскільки проникнути до сараю через вікно було б неможливо через малі його розміри. Три курки  ОСОБА_1 повернув їй 06 серпня 2009 року, а за четверту курку підсудні  відшкодували шкоду у розмірі 45 грн. після попереднього розгляу справи у суді. Вона також зазначила, що збитки заподіяні їй крадіжкою повністю відшкодовані, у зв’язку з чим претензій матеріального характеру до будь-кого із підсудних вона не має.

    Свідок ОСОБА_6 в ході судового слідства показала, що 04 серпня 2009 року приїхала  в с.Маликівщина до своєї куми ОСОБА_4 та її чоловіка  ОСОБА_2 останній запропонував їй купити три курки, які знаходилися у нього вдома. Вона їх придбала за 30 грн. та 1 л. горілки, залишила в сумці та пішла відвідати ОСОБА_3, від якої дізналася, що в ту ніч з її господарства викрали курей. Подумавши, що придбані нею кури могли бути викраденими, залишила їх у домогосподарстві ОСОБА_2 та поїхала додому в м.Полтаву. При огляді домогосподарства ОСОБА_2 працівниками міліції, ці кури були знайдені та повернуті потерпілій ОСОБА_3, яка в них  впізнала своїх курей.

    Із показань свідка ОСОБА_7, даних у судовому засіданні, вбачається, що в ніч з 03 на 04 серпня 2009 року з їхнього домогосподарства, де він проживає разом з матір’ю, викрадено чотирьох курей. Вранці, вийшовши на вулицю, він побачив біля сараю пір’я курей, як пізніше виявилася в сараї не вистачало чотирьох курей, а саме однієї чорної, однієї рижої та двох зозулястих. Двері в сарай, як і напередодні ввечері, були зачиненими, а вікно сараю було не засклене. Коли через декілька днів підсудний ОСОБА_1 повернув їм чорну та дві зозулясті курки, він їх впізнав.

    Свідок ОСОБА_4  в ході судового слідства показала, що 04 серпня 2009 року близько 14 год. 00 хв. до них з чоловіком прийшли ОСОБА_1 з батьком ОСОБА_8 та сестрою ОСОБА_9, принісши з собою горілки та варену курку, якими вони пообідали. Також в цей день до них приїхала ОСОБА_5, яка придбала у її чоловіка ОСОБА_2 трьох курей. Про це дізналася вже пізніше від працівників міліції, ОСОБА_2 про це їй нічого не говорив. Про крадіжку також нічого не знала.

Із показів свідка ОСОБА_8, даних під час судового слідства, слідує, що він дізнався про крадіжку курей у потерпілої ОСОБА_3 04 серпня 2009 року зі слів сина ОСОБА_1 ОСОБА_4 курку рижої масті, яку останній приніс додому, вони зварили та віднесли до ОСОБА_2, де разом розпили спиртні напої, закусивши куркою. Оскільки у них в домогосподарстві також були кури, він на появу курки уваги не звернув.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні також показала, що підсудний ОСОБА_1 04 серпня 2009 року дав їй зварити курку рижої масті, з якою того ж вечора вони пішли до ОСОБА_2 Про те, що курку викрадено у потерпілої ОСОБА_3 її братом ОСОБА_1, дізналася 05 серпня 2009 року від працівників міліції.

Згідно довідки Шишацького селищного комунального ринку вартість однієї курки станом на 04 серпня 2009 року становить 42 грн (а.с.13).

    Як доказ доведеності вини підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину суд, крім показів свідків, які повністю співпадають із показами підсудніх та потерпілої і не викликають сумнівів у їх істинності, приймає до уваги протокол огляду місця події від 10 серпня 2009 року (а. с. 25), який був досліджений в ході судового слідства. З протоколу вбачається, що потерпіла вказала на три курки, одну чорну та дві зозулясті, які були повернуті їй підсудним ОСОБА_1 після крадіжки.

    Аналізуючи наведені докази, суд приходить до висновку,   що показання підсудних, в яких вони визнають вину у вчиненні злочину, підтверджуються сукупністю наведених доказів по справі, а тому суд покладає їх в основу обвинувачення підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину.

          Суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб та поєднану з проникненням у приміщення, тобто за ч. 3 ст. 185 КК України.

          Обставинами,  які пом’якшують покарання кожного із підсудних, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, передбачених ст.67 КК України, суд не знаходить.Обставиною, яка  обтяжує покарання  підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

          Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу кожного із підсудних та обставини, що впливають на призначення покарання.

          Суд враховує, що вчинений підсудними злочин відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до тяжких.

          За медичними висновками ніхто із підсудних  не потребує примусового лікування від алкоголізму або наркоманії (а. с. 49, 68).  

          При призначенні покарання суд також враховує характер вчиненого підсудними злочину, характеристику особи кожного із них, поведінку кожного із підсудних в ході досудового слідства і судового розгляду справи, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 та наявність такої обставини у підсудного ОСОБА_2, наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання підсудних та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 185 КК України, яке буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Суд враховує, що судимість ОСОБА_1 знята в установленому законом порядку, та приходить до висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства шляхом призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі з звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком, яке в повній мірі відповідатиме його меті, а саме виправленню засудженого, його вихованню та соціальній реабілітації.

Суд також враховує, що підсудний ОСОБА_2 раніше засуджувався за вчинення умисних злочинів, має непогашену судимість та невідбуте покарання за попереднім вироком, і  приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

Суд вважає, що покарання підсудному ОСОБА_2 повинно бути призначено за правилами ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, оскільки він після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України.

           Керуючись ст.ст.  321, 323 та 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

          ОСОБА_1  за ч. 3 ст. 185   КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на один рік позбавлення волі.

На підставі  ч.1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

          Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.  

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого  ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.

    ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на один рік позбавлення волі.

    На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати чотири роки один місяць невідбутого покарання за вироком Ленінського районного суду м.Полтави від 02 вересня 2008 року, за яким його засуджено за ч.1 ст.309, ч. 2 ст. 307 та ч.1 ст.321 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, і остаточно визначити покарання п’ять років один місяць позбавлення волі.

          Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили у вигляді підписки про невиїзд змінити на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду негайно.

    Строк відбування покарання засудженого ОСОБА_2 рахувати з 01 жовтня 2009 року.

            Речовий доказ – три курки (одну чорної та дві зозулястої масті), які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3 ( а. с. 26-27), повернути їй же.

          Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.

          Суддя                                                /підпис/                                         ОСОБА_10

Копія вірна:

   Суддя

Шишацького районного суду                                       ОСОБА_10

       Полтавської області

Копія вірна:

При призначенні покарання суд також враховує характер вчиненого підсудними злочину, характеристику особи кожного із них, поведінку кожного із підсудних в ході досудового слідства і судового розгляду справи, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, те, що підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин в період іспитового строку, а судимість ОСОБА_1 знята в установленому законом порядку, відсутність обставин, що обтяжують  покарання та наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,    суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 185 КК України і призначити їм покарання у вигляді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України і вважає за необхідне повернути три курки (одну чорної та дві зозулястої масті), які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3, якій вони належить.

           Керуючись ст.ст.  321, 323 та 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

          ОСОБА_1  та ОСОБА_2  за ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до штрафу в сумі  510 (вісімсот п’ятдесят) гривень кожного.

          Вирок Ленінського районного суду м. Полтави від  02 вересня 2008 року, за яким ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.309, ч. 2 ст. 307 та ч.1 ст.321 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, виконувати окремо.

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо кожного із засуджених у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.

          Речовий доказ – три курки (одну чорної та дві зозулястої масті), які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3 ( а. с. 26-27), повернути їй же.

                Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

          Суддя                                                                                                    Л.І.Савченко