АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці « 16 » січня 2007 р. колегія суддів, судової палати з кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Ковтюк Є.І.
судців Горецької Г.О., Струбіцької О.М.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією
засудженого ОСОБА_1 на вирок Садгірського районного суду міста Чернівці
від 19 жовтня 2006 р.
Цим вироком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1
року народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 з середньою освітою, громадянин України, розлучений, не судимий в силу ст.89 КК України,
засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України на 9 (дев'ять ) років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 1490 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та 5000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 залишена - тримання під вартою, строк відбування покарання відраховується з 4.10.2005 року.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 1.10.2005 року в місті Чернівці в квартирі АДРЕСА_1 біля 21 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час конфлікту з ОСОБА_3, який виник на ґрунті особистих неприязних стосунків і переріс в бійку, вчинив умисне вбивство потерпілого ОСОБА_3
На даний вирок засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію в якій просить перекваліфікувати його дії на ст.118 КК України, посилаючись на те, що він не хотів убивати потерпілого, він лише захищався від неправомірних дій потерпілого.
Справа № 11-18 2007 р. Головуючий у І інстанції Плавай В.О.
Категорія ст.115 ч.1 КК України Доповідач Горецька С.О.
2
Заслухавши доповідача, апелянта, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, міркування прокурора, який просить вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що її слід залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину при обставинах викладених у вироку суду повністю доказана зібраними та проаналізованими судом доказами, а його діям дана вірна юридична оцінка.
Так, ОСОБА_1, будучи допитаний в суді І інстанції, визнав свою вину частково, не заперечував, що під час бійки з потерпілим ОСОБА_3, тримав останнього за шию руками.
Згідно заключения судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_3 були спричиненні багаточисленні тілесні ушкодження. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок механічної асфіксії внаслідок стискання органів шиї з великою силою. ( а.с. 62-65).
Свідок ОСОБА_4 будучи допитана в судовому засіданні підтвердила, що вона чула як ОСОБА_1 і ОСОБА_3 сварилися між собою і чула глухі звуки від ударів, але значення цьому не надала, оскільки вони часто сварилися і билися між собою. Вона почула як ОСОБА_1 крикнув що вб'є ОСОБА_3. Потім вона побачила як ОСОБА_1 тягне під роки ОСОБА_3 в коридор. Вона запропонувала облити потерпілого водою, щоб той прийшов до свідомості, однак ОСОБА_1 відповів, що він поламав хребет і задушив його.
Аналогічні показання свідок ОСОБА_4 дала в ході досудового слідства
(а.с.22-23).
Суд обґрунтовано поклав показання свідка ОСОБА_4 в основу обвинувального вироку, оскільки вони були отриманні у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону і об'єктивно підтверджується іншими доказами по справі.
Тому твердження апеляції про те, що показання свідка ОСОБА_4 є недостовірними являється надуманими і безпідставними.
Безпідставними є і твердження апеляції про те, що ОСОБА_1 захищався від ОСОБА_3, який незаконно увірвався в квартиру.
Як вбачається з матеріалів справи зокрема з показань самого ОСОБА_1, ОСОБА_3 зайшов в квартиру з метою з'ясувати чому ОСОБА_1 і ОСОБА_4 не зачекали його на базарі. Жодного разу - ні під час досудового так і судового слідства ОСОБА_1 не вказував, що ОСОБА_3 незаконно, проти його волі, зайшов в квартиру.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину доказана показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, протоколом огляду місця події ( а.с.44) протоколом відтворення обстановки і обставин події ( а.с.3), висновками експертиз та іншими доказами, на які суд зіслався у вироку.
Проаналізувавши зібрані по справі докази суд прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_1 скоїв умисне вбивство, обґрунтовано зазначавши, що спосіб вчинення злочину, кількість, характер та локалізація тілесних ушкоджень
3
свідчать про те, що умисел ОСОБА_1 був направлений на позбавлення життя потерпілого, тому твердження апеляції про те, що ОСОБА_1 не хотів вбивати потерпілого є надумані і безпідставні.
Що стосується міри покарання то вона обрана з дотриманням вимог ст.65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, і призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст.364,365,366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Садгірського районного суду міста Чернівці від 19.10.2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляцію без задоволення.