№ 2-а-2592/11

№ 2-а/404/5013/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2011 року Суддя Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі ОСОБА_1, розглянувши у скороченому провадженні у м. Дніпродзержинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недовиплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недовиплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни, з 26 січня 2011 року довічно.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В обґрунтування пред*явлених позовних вимог позивач вказав, що він народився у 1944 році та відповідно до ст.1 Закону України від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитина війни». Згідно зі ст.6 вказаного Закону йому з 01 січня 2006 року повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Разом з тим, з січня 2006 року по теперішній час така допомога йому не виплачувалась. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було визнано такими, що не відповідають Конституції України. Також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року були визнані неконституційними норми Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік", які призупиняли дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Розмір допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просить позов задовольнити.

Встановлено, що позивач народився у 1944 році та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитина війни», що стверджується посвідченням серії АА № 337190.

Відповідно до ст.6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

При цьому, дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік була зупинена Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року та Кабінетом Міністрів України у 2006 році так і не було визначено порядку виплати надбавки до пенсії особам які мають статус «дитина війни». Тому суд вважає необхідним у задоволенні позовних вимог у цій частині позивачці відмовити.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року були визнані неконституційними положення п.12ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію на 2007 рік ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Дія ст.6 вказаного Закону була відновлена.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року також були визнані неконституційними норми Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, які призупиняли дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України “Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів”.

Тому суд, враховуючи, що виплати є періодичними, повинні здійснюватися щомісячно, а позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у вересні 2011 року , позов підлягає задоволенню в межах строку звернення до суду відповідно до ч.2 ст.99 КАС України,

Суд, оцінюючи всі докази, зібрані по справі у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.3, ст.19 ч.2 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.,ст.2,6,8,9,69,94,104,159,163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недовиплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 встановленого підвищення до пенсії, як дитині війни, згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ст.28 ч.1 Закону України “Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування” за період з 19 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.

Зобов*язати Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська перерахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.28 ч.1 Закону України “Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування” за період з 19 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджету Баглійського району м. Дніпродзержинська на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 03 гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.

Суддя: Литвинчук В.П.