П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4138/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Домусчі С.Д.

за участю секретаря : Татарина Б.Т.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги публічного акціонерного товариства “Первомайський молочноконсервний комбінат” та Первомайської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства “Первомайський молочноконсервний комбінат” до Первомайської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2015 року публічне акціонерне товариство “Первомайський молочноконсервний комбінат” (далі – позивач, ПАТ) звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом та просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000852201 про визначення позивачу грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 639769 гривень, з них 511815 гривень основного зобов’язання та 127954 гривень штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001012201 про визначення позивачу грошового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 3674348 гривень, з яких 2 939478 гривень - основного зобов’язання, 734870 гривень - штрафних санкцій;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем визначені грошові зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за межами строків, передбачених ст.102 ПК України, безпідставно невизнані витрати та кредит по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ПП “Орім”, ТОВ “Алвікс”, ПП “Агентство маркетингових досліджень”, оскільки податковим органом не доведено, що господарські операції із зазначеними контрагентами є фіктивні чи безтоварні, в акті перевірки відповідача не міститься належних доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту. Позивач посилається на наявність всіх первинних документів, які підтверджують здійснення господарський операцій, та об’єктивність та правомірність податкової звітності.

Також позивачем зазначено, що податковим органом безпідставно включено до доходів прострочену заборгованість за векселем ТОВ “АМГ “Девеломент”, хоча інспектором не доведено, що зазначений вексель не переданий третім особам.

За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 19 квітня 2016 року прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ №0000852201 від 22.06.15 в частині визначення грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 245791 гривень основного зобов’язання та 61448 гривень штрафу.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ №0001012201 від 08.09.15 в частині визначення грошового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 257649 гривень основного зобов’язання та 64362 гривень штрафу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги та скасовуючи податкові повідомлення-рішення в частині, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем спрощено процес доведення факту відсутності реальних господарських операцій та перебільшено юридичне значення власних Актів про неможливість проведення зустрічних перевірок. За наявності всіх необхідних первинних документів (договори, акти приймання, товарні та податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують право на податковий кредит, витрати і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на цей податковий кредит та витрати.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що частина грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток визначена за межами строків, передбачених ст.102 ПК України.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, публічне акціонерне товариство “Первомайський молочноконсервний комбінат” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивача зазначено, що у правовідносинах, що виникають у сфері обігу простих векселів, ліквідація векселедержателя та відсутність у нього правонаступників не є підставою для припинення зобов'язань векселедавця. Враховуючи те, що безнадійна заборгованість перед ТОВ "АМГ"Девелопмент" виникла у грудні 2015 року, а перевірка проводилась за період 2014 рік, податковий орган дійшов неправомірного висновку про порушення відповідачем пп.135.5.4 п.135.5 Податкового Кодексу України, що помилково не взято до уваги судом першої інстанції.

Податковий орган також не погодився із постановою Миколаївського окружного адміністративного суду та звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що з огляду на численні недоліки первинних документів, наданих до перевірки, позивачем неправомірно віднесено до складу витрат вартість автоперевезень та маркетингових послуг по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ "Транс-Лого", ПП “Орім”, ТОВ “Алвікс”, ПП “ Агентство маркетингових досліджень ”.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга ПАТ “ Первомайський молочноконсервний комбінат ” не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Первомайської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби має бути задоволена частково.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство “ Первомайський молочноконсервний комбінат ” зареєстровано в якості юридичної особи виконкомом Первомайської міської ради 15.11.94. Основним видом діяльності ПАТ “ Первомайський молочноконсервний комбінат ” є перероблення молока, виробництва масла та сиру, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами та ін.

В період з 30.03.15 по 05.06.15 Первомайська ОДПІ провела документальну планову виїзну перевірку ПАТ “ Первомайський молочноконсервний комбінат ” з питань дотримання податкового законодавства, за результатами чого склала Акт №312/23/00418107 від 11.06.15 (т.1 а.с.13).

Під час перевірки ревізори дійшли висновку про ряд податкових порушень з боку ПАТ “ Первомайський молочноконсервний комбінат ” у зв’язку з чим нарахували недоїмки зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток.

22.06.15 уповноваженою особою Первомайської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000852201 про визначення ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 639769 гривень, з них 511815 гривень основного зобов’язання та 127954 гривень штрафу (т.1 а.с.106).

08.09.15 уповноваженою особою Первомайської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001012201 про визначення ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” грошового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 3674348 гривень, з яких 2 939478 гривень - основного зобов’язання, 734870 гривень -штрафу (а.с.107).

Апеляційним судом встановлено, що в 2011 р. ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” мав взаємовідносини з ТОВ “АМГ “Девелопмент”, який відповідно до первинних документів надавав позивачу послуги з ремонтних робіт.

В погашення заборгованості перед ТОВ “АМГ “Девелопмент” ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” 01.12.11 видав шість векселів на загальну суму 14663378 гривень з терміном погашення – до пред’явлення.

Станом на 01.01.12 в бухгалтерському обліку ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” рахувалась заборгованість перед ТОВ “АМГ “Девелопмент” на суму 14663378 гривень.

Станом на 01.01.15 в бухгалтерському обліку ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” продовжувала рахуватися заборгованість перед ТОВ “АМГ “Девелопмент” на суму 14663378 гривень.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що зазначена сума є безнадійною заборгованістю, оскільки ще в 2012 році ТОВ “АМГ “Девелопмент” було ліквідовано у зв’язку з банкрутством, а тому ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” повинен включити її в січні 2015 року до доходу, та врахувати під час визначення об’єкту оподаткування.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що оскільки видані векселя без строку пред’явлення, і в теперішній час невідомо чи не передав ТОВ “АМГ “Девелопмент” право вимоги за цими векселями іншим особам, неможливо стверджувати про безнадійність вимоги з цими векселями та необхідність враховувати їх у збільшення об’єкту оподаткування.

Крім того, відповідно до пояснень (т.4 арк.спр.1) за фактом взаємовідносин позивача з ТОВ “АМГ “Девелопмент” розслідується кримінальне провадження .

Відповідно до п.14.1.11. ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України передбачена загальна позовна давність у три роки.

Та обставина, що у цьому випадку розрахунки здійснювались векселями, не впливає на визначення безнадійності заборгованості, оскільки відповідно до ст.36 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Оскільки на час перевірки пройшло більше ніж три роки, що перевищує як загальний строк позовної давності, визначений ст.257 ЦК, так і річний строк, визначений ст.36 Уніфікованого закону, а відомості про обумовленість векселя більш пізнім строком сплати відсутні, заборгованість за ним повинна вважатися безнадійною.

Згідно з п.п.139.2.2 п.139.2 ст.139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність дій відповідача у визнання податку в цій частині та необхідність відмовити у задоволенні позову.

Також ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” не включило до об’єкту оподаткування безнадійну кредиторську заборгованість з ПрАТ “Формула” в сумі 185710 гривень, яка рахувалась у бухгалтерському обліку з 01.01.12, та станом на 01.01.15 є вартістю безоплатно отриманих матеріалів.

Враховуючи викладені вище вимоги п.14.1.11. ст.14, ст.135, ст.139 ПК України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність відмовити в цій частині позову.

Щодо посилань в апеляційній скарзі позивача на правомірність включення до спеціальної декларації з податку на додану вартість для переробних підприємств суми 10702750, в тому числі ПДВ 2140550 за реалізовану кінцевому споживачу не власної продукції, а продукції, придбаної у іншого виробника ПАТ “Веселинівський завод сухого знежиреного молока” та ПАТ “Хмельницька маслосирбаза” в січні-березні 2013 р. та березні, листопаді, грудні 2014 р. апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 п.2 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України, на ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” розповсюджувався спеціальний режим оподаткування, як на підприємство, що здійснює постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, визначеними розділом V Кодексу.

Відповідно до цієї норми, переробне підприємство суму податку на додану вартість, перераховану на спеціальний рахунок, використовує виключно для виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації за продані ними молоко і м'ясо в живій вазі (далі - компенсація).

Під час перевірки ревізорами встановлено, що ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” включив до спеціальної декларації з податку на додану вартість для переробних підприємств суми 10702750, в т.ч. ПДВ 2140550, за реалізовану ним кінцевому споживачу не власної продукції, а продукції, придбаної у іншого виробника – ПАТ “Веселинівський завод сухого знежиреного молока” та ПАТ “Хмельницька маслосирбаза” , (молочних консервів, продукції з незбираного молока, масла вершкового, твердих сирів, тощо) в січні-березні 2013 р. та березні, листопаді, грудні 2014 р. (т.1 арк.спр.17).

Разом з тим, відповідно до п.1 ст.1 п.2 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України норми цього пункту не поширюються на операції з постачання продукції, інших юридичних і фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену цим Кодексом (далі - сільськогосподарські товаровиробники).

Переробне підприємство веде окремий облік операцій з постачання власно виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками (далі - продукція), і з постачання інших товарів/послуг, у тому числі продукції, виготовленої із сировини, визначеної у підпункті 1 цього пункту, та складає податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності визначення грошового зобов’язання в цій частині та необхідності відмовити в задоволенні позову в цій частині.

ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” не заперечує в апеляційній скарзі щодо встановлених податковим органом порушень п.п.135.5.4, 135.5.5, п.13.5 ст.135 ПК України, а саме щодо невключення при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток умовних процентів на суми отриманої фінансової допомоги за 2013 та 2014 роки по взаємовідносинам з ПАТ “Надія”, ТОВ “ТД “Хмельницькій” та ТОВ “Кіровоградавтотранс”. Згідно розрахунку податок на прибуток, який повинен був нарахований та сплачений: за 2013 рік – 5930,00*19% (ставка податку)=1126,70 гривень, за 2014 рік 43704*18% (ставка податку)=7866,72 гривень. Податковим органом за цим фактом визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 11241,77 гривень, з яких 8993,42 гривень основаного зобов’язання та 2248,35 гривень штрафу, яке позивачем в цій частині не оскаржено.

Також, Актом перевірки встановлено, що ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” необґрунтовано включив до декларації з ПДВ за січень 2012 р. - 44600 гривень, за лютий 2012 р. – 80233,41 гривень, за березень 2012 р. - 30167 гривень.

Крім того, зазначені висновки податківців про відсутність врахування виплат за ці періоди вплинули на визначення об’єкту оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2012 року на суму 141350 гривень (по операціям з ТОВ “Транс-Лого”, договір з яким відповідач вважає нікчемним).

Разом з тим, відповідно до п.102.1. ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

В цьому випадку, судом встановлено, що грошове зобов’язання з ПДВ було визначено 22.06.15 (т.1 арк.спр.106), а остання декларація з податку на додану вартість що охоплює період, в яких виявлено порушення була подана 20.04.12 (за березень).

Тобто, на час ухвалення податкового повідомлення-рішення №0000852201 пройшло вже більше ніж 1095 днів.

Щодо податку на прибуток, то рішення відповідачем було прийнято 08.09.15 (т.1 арк.спр.108), а декларація за перший квартал 2012 р. позивачем подана 10.05.12, що також вказує на перевищення відповідачем строку у 1095 днів.

Отже, враховуючи приписи п.102.1. ст.102 ПК України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність задоволення позову в цій частині та визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000852201 від 22.06.15 в частині 155000,41 гривень основного зобов’язання та 38750 гривень штрафу; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001012201 від 08.09.15 в частині 141350 гривень основного зобов’язання та 35287 гривень штрафу.

Апеляційний суд встановив, що ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” на підставі договорів №58/2617/14-м від 01.08.2014 року з ТОВ “Алвікс”, №108/708/14-ко від 01.01.2014 року з ПП “Агентство маркетингових досліджень”, №58/2639/14-ко від 01.09.2014 року з ПП “Орім”, придбавало послуги з маркетингового дослідження відносної динаміки продажу продукції ТМ "Формула смаку" у торгівельній мережі ТОВ "АТБ-Маркет", а суми витрат за вказаними господарськими операціями позивачем віднесено до складу витрат на збут.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Маркетинг - це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів; планування і ведення всебічної діяльності, пов'язаної з товаром, з метою здійснення оптимального впливу на споживача для забезпечення максимального споживання за оптимальної ціни та одержання в результаті цього довгострокового прибутку.

З метою оподаткування під маркетинговими послугами (маркетингом) слід розуміти послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління рухом продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків (п.п.14.1.108 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Для здійснення маркетингової діяльності підприємство-виконавець повинно: проводити комплексні дослідження ринку; здійснювати аналіз ринку; сегментувати ринок; позиціонувати товар; розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) тощо. При цьому, виконавцями таких послуг можуть бути лише суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність, що відповідає нормам КВЕД ДК 009:2010. Тобто суб'єкти господарювання, які надають маркетингові послуги, повинні мати право здійснювати діяльність згідно КВЕД 73.20 «Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки».

Головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку. Підтвердженням зв'язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання, окрім договору, акту виконаних робіт, виступають наступні документи: наказ по підприємству, в якому повинно бути обґрунтування необхідності проведення таких маркетингових досліджень, зазначивши період їх проведення, територію, назву виду продукції, категорію потенційних споживачів тощо; звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику.

Акт приймання-передачі маркетингових послуг повинен мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в тому числі містити чітку інформацію про зміст і обсяг господарської операції, а також має зазначатися конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що для включення витрат з маркетингового дослідження попиту і пропозиції на ринку до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та інших нормативно-правових актів, які, зокрема, підтверджують факт отримання маркетингового дослідження від іншої особи, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції визнав помилковими висновки Первомайської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Миколаївської області про безпідставне віднесення ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” до складу валових витрат на оплату маркетингових послуг, отриманих від вищевказаних контрагентів. При цьому, суд не аналізував та не надав правової оцінки наданим позивачем первинним документам в підтвердження вказаних господарських операцій, а лише виходив з того, що законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. послуг від ПП “Орім”, ТОВ “Алвікс”, ПП “Агентство маркетингових досліджень”

На підтвердження надання маркетингових послуг за договором з ТОВ “Алвікс” №58/2617/14-м від 01.08.2014 року позивачем надано додаток до договору №58 від 01.08.2014 року., специфікація (т. 2, а.с.15), акт виконаних робіт 003044 від 30.09.2014 року, звіт про виконану роботу згідно договору №58 від 01.08.2014 року.

- за договором з ПП “Орім” №58/2639/14-ко від 01.09.2014 року позивачем надано додатки до договору (номера відсутні) від 01.09.2014 року, 10.09.2014 року, 01.10.2014 року, 01.11.2014 року. 01.02.2015 року, 01.12.2014 року (т.2 а.с. 66-70), акти здачі-прийняття робіт № 001060 від 30.09.2014 року, №002256 від 31 жовтня 2014 року, звіт про виконану роботу згідно договору №58 від 01.09.2014 року.

- за договором з ПП “Агентство маркетингових досліджень ” №108/708/14-ко від 01.01.2014 року позивачем надано додаток до договору №108 від 01.01.2014 року, звіт про виконану роботу згідно договору №108 від 01.01.2014 року

Дослідивши надані позивачем договори на проведення маркетингових досліджень апеляційний суд встановив, що вказані договори типової форми, у розділі "Предмет договору" не конкретизовано змісту господарських операцій, мету їх проведення, регіон проведення, до якої торгівельної мережі проводиться, відсутня інформація про час надання, спосіб надання та одержання таких послуг, а також не зазначено, в чому виражено їх результат.

- до актів здачі-прийняття виконаних робіт не додано копії первинних документів, які б підтверджували витрати на проведення маркетингових досліджень, наприклад накази керівника на відрядження осіб, які проводили дослідження, яким способом дані особи переміщались до об'єктів дослідження, при телефонному опитуванні не надано копії підтверджуючих документів, які б підтвердили витрати на зв'язок, при проведені фокус-груп - відсутні підтверджуючи документи де саме вони проводились, відбір та запрошення учасників, їх кількість, перелік питань для опитування учасників та інше.

Таким чином, акти виконаних робіт не містять конкретизації наданих послуг; вони містять лише назву послуг та їх вартість, проте не розкривають суті наданих послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Інформація, що міститься у поданих позивачем звітів про маркетингове дослідження, заснована на загальностатистичних показниках, яка не відноситься безпосередньо до діяльності самого товариства.

Будь-яких документів, що свідчать про спрямованість маркетингових послуг на досягнення конкретних цілей у діяльності позивача, не надано.

Слід зазначити, що за звичаями ділового обороту рішенню замовника про залучення маркетингової компанії передує аналіз ринку маркетингових послуг; при цьому, враховується ділова репутація, досвід роботи у відповідній сфері, рівень цін, унікальність компанії тощо. Однак, у ході розгляду даної справи позивач не представив переконливих доводів щодо вибору ним контрагента для надання зазначених послуг. Крім того, надання таких послуг від одного з контрагентів позивача, а саме ТОВ “Алвікс” не передбачено КВЕД вказаного суб’єкта господарювання, основними видами діяльності якого є: Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; Код КВЕД 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель (основний); Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що первинні документи ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” не підтверджують надання послуг ПП “Орім”, ТОВ “Алвікс”, ПП “Агентство маркетингових досліджень”, відповідно до вищевказаних договорів, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача. Висновок суду першої інстанції про документальну підтвердженість фактичного виконання цих операцій не ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001012201 від 08.09.15 в частині 116298 гривень основного зобов’язання та 29074,5 гривень штрафу.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення апеляційної скарги Первомайської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївської області, скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та часткового задоволення позовних вимог ПАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ №0000852201 від 22.06.15 в частині визначення грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 245791 гривень (90791+155000=245791) основного зобов’язання та 61448 гривень штрафу (38750+22698=61448), а також визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ №0001012201 від 08.09.15 в частині визначення грошового зобов’язання з податку на прибуток вартість в сумі 141350 гривень основного зобов’язання та 35337,5 гривень штрафу.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи у зв’язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нової постанови суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Первомайський молочноконсервний комбінат” залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Первомайської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївської області - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївської області №0000852201 від 22 червня 2015 року в частині визначення грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 245791 гривень основного зобов’язання та 61448 гривень штрафу.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївської області №0001012201 від 08 вересня 2015 року в частині визначення грошового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 141350 гривень основного зобов’язання та 35337,5 гривень штрафу.

В задоволенні інших позовних вимог публічного акціонерного товариства “Первомайський молочноконсервний комбінат” - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: С.Д. Домусчі