ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2009 року Справа №2а-1162/09/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Кафарського В.В.
при секретарі: Кузишин Р.М.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача:ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_3
до відповідача: ДПІ в Косівському районі
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0009141701/0 від 20.11.2008 року ,-
встановив:
ОСОБА_3звернулася до суду з адміністративним позовом до ДПІ в Косівському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0009141701/0 від 20.11.2008 року.
Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав. Зазначив, що Державною податковою інспекцією в Косівському районі була проведена виїзна позапланова перевірка діяльності, приватного підприємця, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами перевірки перевіряючі прийшли до висновку, шо, ОСОБА_3, не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб, чим порушено п/п 8.1.1., 8.1.2., п.8.1., ст.8 п/п »а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-1У, із змінами, і за дане порушення донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 141537,71 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 283075,42 грн,20 листопада 2008 року зазначеною податковою інспекцією було видано податкове повідомлення-рішення №0009141701/0.Позивачка не згідна з податковим повідомленням-рішенням №0009141701/0 від 20 листопада 2008 року державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області про сплату 141537,71 грн. прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інших доходів громадян, та штрафних санкцій 283075,42грн. застосованих за порушення пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України від 22.05.2003 р. №889-1У з наступних підстав. Рішення, при виданні зазначених податкових повідомлень-рішень аргументовано тим, що згідно вимог п/п 17.2 «а» п.17.2 ст,17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», приватний підприємець, виступала податковим агентом і є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, щодо проведення виплати доходів іншим фізичним особам - населенню при закупівлі в останніх лісової та сільськогосподарської продукції.
З даним твердженням, так і з податковим повідомленням-рішенням, ОСОБА_3 не згідна, оскільки ст.1 «Визначення .термінів» пп. 1.15 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (та інших виплат та винагород) іншим фізичним особам. Поняття «найманої особи» дається в пп.1.8 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме, наймана особа - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за Дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат
2
чи винагород на її користь , передбачених законодавством), а також ризики , пов'язані з таким виконанням або невиконанням, утримуються (несуться) працедавцем. Оскільки , працюючи підприємцем, не використовувала найману працю інших фізичних осіб, і тому не могла бути податковим агентом. Крім того, прийняття рішення про видачу зазначеного вище податкового повідомлення-рішення базуються на висновках ревізорів про те, що копії довідок Ф№3 про підтвердження не утримання з доходів фізичних осіб при придбанні сільськогосподарської продукції у громадян, вирощеної на земельних ділянках, наданих їм для ведення особистого селянського господарства, для перевірки позивачкою не було представлено. З таким висновком ревізорів ОСОБА_3, також не погоджується з наступних підстав. Згідно до п.8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 року №599 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 02.11.1999 року за №752/4045, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснення господарських і фінансових операцій платник єдиного податку , веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із Додатком 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІУ від 21.04.1993 року №12 та зареєстрованої в Мінюсті 09.06.1993 року за №64. При цьому обов»язковому заповненню підлягають лише графи: період обліку, витрати на виробництво продукції, сума виручки (доходу),чистий дохід. Таким чином, фізична особа - платник єдиного податку не зобов'язаний накопичувати інформацію про своїх покупців (назва СПД, ідентифікаційний код, адреса, сума одержаних коштів, форма розрахунків (готівка чи безготівка). Купуючи у громадян продукцію, не була зобовязана , а і не мала ніякого права вимагати копії довідок Ф№3, оскільки термін дійсності таких довідок складає три роки, В зв'язку з чим, просить позов задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, вказуючи , що викладене в позовній заяві є безпідставним і не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне. За результатами проведеної позапланової перевірки приватного підприємця ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.05.2007р. по 28.10.2008р. було складено акт від 05.11.2008р. за № 852/17-0/НОМЕР_1 та винесено податкове повідомлення рішення № 0009141701/0 від 20.11.2008 року в сумі 424613,13грн. В ході проведення документальної перевірки виявлено, що підприємець ОСОБА_3 виступала податковим агентом ,щодо проведення виплати доходів іншим фізичним особам - населенню при закупівлі в останніх лісової та сільськогосподарської продукції і зобов'язана утримувати та перераховувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету при виплаті фізичним особам, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, оподатковуваного доходу та подати до ДПІ податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку по формі № 1ДФ . Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»
Слід зауважити, що доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції, вирощеної ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, які підтверджені довідкою (форма №3 ДФ) має право на отримання доходу без утримання податку, та не включаються до загального оподаткованого доходу. Форма довідки, термін дії, порядок її видачі та застосування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. N 1063 „Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми".
Копії довідок форми №3 ДФ, які б надавали право на не утримання податку з доходів фізичних осіб при придбанні ПП ОСОБА_3 сільськогосподарської продукції у громадян, вирощеної на земельних ділянках, наданих їм для ведення особистого селянського господарства для перевірки не представлено.
Перевіркою повноти утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб при виплаті фізичним особам оподатковуваних доходів в перевіреному періоді встановлено:
• не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб, при виплаті фізичним особам доходу в сумі 943584,72 грн., чим порушено пп. 8.1.1., 8.1.2, п. 8.1., ст.8, пп. а, п. 19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-ІУ із змінами. За вказані порушення дораховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 141537,71 грн. Просить в задоволенні позову відмовити.
3
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що в позові слід, відмовити виходячи із наступних підстав:
У відповідності до норм Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва " № 727/98 від 03.07.1998 року із змінами та доповненнями та на підставі поданих заяв від 23.05.2007 року №5585/4 та від 14.12.2007 року, №5874/4 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, з 01.06.2007 року по 30.09.2008 року підприємець ОСОБА_3 перебувала на спрощеній системі оподаткування. Вид діяльності, заявлений в заяві на видачу свідоцтва про сплату єдиного податку, торгово - посередницька діяльність в межах України. Згідно рішення двадцять четвертої сесії Косівської районної ради " Про ставки єдиного податку- для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб" затверджено ставку єдиного податку для заявленої діяльності в сумі 180,0 грн. на місяць.
СГД ОСОБА_3, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування в 2-4му кварталах 2007 року та в 1-3 кварталах 2008 року, згідно книги обліку доходів та витрат від 23.05.2007 року № 1126/71/1, повідомлення ДШ у Вижницькому районі від 19.09.2008 року №10241/7/17-016 та відібраного пояснення, ПП ОСОБА_3 займалася торгово-посередницькою діяльністю, проводячи заготівлю (закупку) в населення лісової та сільськогосподарської продукції (зокрема лісові ягоди-чорниці , гриби, горіхи грецькі цілі та його ядра, гарбузове насіння) та подальшу реалізацію на ТОВ фірма "Італобоніфіка". Підтвердженням діяльності ПП ОСОБА_3 є перелік накладних про здану продукцію ТОВ "Італобоніфіка наданий ДПІ в Вижницькому районі повідомленням від 19.09.2008 року № 10241/7/17-016 та пояснення від 01.10.2008р. №14197/7/26-0123, отримане від МВПМ ДПІ у Сторожинецькому районі. Згідно книги обліку доходів та витрат ПП ОСОБА_3 у перевіреному періоді закупила у населення продукції на загальну суму 943584,72 грн., а саме: чорниці лісові -15249,85 кг на суму 191582,0 грн.;гриби - 5296,1 кг на суму 74128,15 грн. ;горіх грецький - 32008 кг на суму 196302,0 грн.;ядро горіха -13817,93 кг на суму 342 724,77 грн.;насіння гарбузове - 8 704,5 кг на суму 13884 7,8 грн.,
В перевіреному періоді згідно представлених документів, договори на поставку товарів не укладалися,основним постачальником підприємця було населення. Розрахунки з постачальниками проводились шляхом оплати готівковими коштами,ціни придбання та реалізацію товарів формувалися на договірні основі,суми виплат підтверджуються оглянутою в судовому засіданні Книгою обліку доходів та витрат. В акті перевірки від 05.11.2008р. за № 852/17-0/НОМЕР_1 зазначається, що підприємцем було занижено об»єкти оподаткування,допущено несплату податків та зборів. Відповідно до п. 9.12.3 ст.9 Закону України " Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІУ від 22.05.2003р.(далі Закон) фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа,яка сплачує ринковий збір, вважається податковим агентом найманою нею особи або фізичної особи, що перебуває з нею у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь такої особи, включаючи будь-які доходи, які кінцево оподатковуються при їх виплаті.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив,що ОСОБА_3,проїжджаючи автомобільними шляхами купляла продукцію у пересічних громадян,неповнолітніх осіб. На запитання суду, щодо великої кількості продукції та сум грошових коштів,які були виплачені одноразово в великих сумах,відповідно до книги обліку доходів та витрат, представником позивача було зазначено,що міжОСОБА_3 та постачальниками ймовірно були певні домовленості.
Судом встановлена наявність цивільно-правових відносин між позивачем та фізичними особами, які виражались в укладені позивачем з такими особами усних угод щодо виконання робіт, а саме збирання фізичними особами лісових ягід, грибів, горіхів на замовлення позивача. Згідно умов вказаних угод позивач проводив з фізичними особами розрахунки в готівковій формі за зібрану кількість та якість продукції. Вказані обставини підтверджуються поясненнями представника позивача, а також оглянутою в судовому засіданні Книгою обліку доходів та витрат позивача, в якій відображено найменування та вага отриманої позивачем за такими угодами продукції, а також їх ціна та загальна сума коштів виплачених фізичним особам.
Підприємець ОСОБА_3 виступала податковим агентом щодо проведення виплати доходів іншим фізичним особам, - населенню при закупівлі в останніх лісової та сільськогосподарської продукції і зобов'язана була утримувати та перераховувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету при виплаті фізичним особам, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, оподатковуваного доходу та подати до ДПІ податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку по формі № 1ДФ .
4
Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст.7 Закону України " Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІУ від 22.05.2003р.
Відповідно до п.1.15. Закону України " Про податок з доходів фізичних осіб",Податковий агент-юридична особа(її філія,відділення,інший відокремлений підрозділ) або фізична особа,які незалежно від їх організаційно - правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов»язані нараховувати,утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку,вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону,а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
На підставі ст.124 Конституції, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
в позові відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Кафарський
Постанова в повному обсязі складена 30.09.2009 року.