Справа № 2-0-112/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2008 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:
головуючого судді: Круподері Д.О.,
при секретарі: Золотарьовій С.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Горлівки справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту знаходження на утриманні,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту знаходження на утриманні, посилаючись на те, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 08 травня 1970 року. 09 березня 2005 року чоловік заявниці помер. З часу укладення шлюбу і до моменту смерті чоловіка, вона проживала з ним однією сім'єю , вела спільне господарство. На час смерті ОСОБА_2 не працював та отримував в УПФУ в Калінінському районі пенсію , яка була на той час єдиним джерелом засобів до існування родини, оскільки отримувала пенсію в сумі 336 гривень 33 копійок , яка була менша за пенсію чоловіка.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги обґрунтовує тим, що після смерті чоловіка вона втратила основне джерело засобів до існування. На теперішній час вона бажає оформити в УПФУ пенсію в зв'язку з втратою годувальника, через що, вона звернулась до зацікавленої особи, однак їй роз'яснили , що для цього потрібно звернутися до суду для встановлення вказаного факту. Просила суд встановити факт втрати нею основного джерела засобів до існування після смерті її чоловіка ОСОБА_2, 09.03.2005 року.
Представник зацікавленої особи Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки ОСОБА_3 проти задоволення заяви не заперечував.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Батьки, чоловік (дружина) померлого, які були на його утриманні, також мають право на пенсію якщо згодом втратили джерело для існування.
На підставі ст.. 18 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, коли одному з батьків, або подружжя померлого пенсія в разі втрати годувальника призначається внаслідок втрати ними джерела існування, цей факт встановлюється в судовому порядку.
Із свідоцтва про шлюб (а.с. 9) та довідки ОСОБА_4 ім.. Леніна (а.с. 8) вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 08 травня 1970 року. Вони жили однією сім'єю , вели спільне господарство.
09 березня 2005 року ОСОБА_2 помер (а.с. 5).
На час смерті ОСОБА_2 не працював та отримував пенсію в розмірі 776 гривень 90 копійок (а.с. 6).
Заявниця на момент смерті чоловіка теж не працювала (а.с. 10-13), що підтверджується копією трудової книжки та отримувала пенсію в сумі 336 гривень 33 копійок (а.с. 7).
Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні було встановлено, що після смерті свого чоловіка ОСОБА_2, заявниця не працювала та, незважаючи на те, що отримувала пенсію, втратила основне джерело засобів до існування, оскільки її розмір був менший за пенсію її чоловіка, яку він мав на час смерті, тому заява обґрунтована і підлягає задоволенню.
На підставі ст.. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 18 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 керуючись СТ..СТ. 10,11, 256-259 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Встановити факт втрати ОСОБА_1 основного джерела засобів існування після смерті її чоловіка ОСОБА_2, який помер 09 березня 2005 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.