ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 41/467 | 04.09.09 |
За позовом | Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції |
До | Державного підприємства "Вугілля України" |
Третя особа, відповідача | яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Державне підприємство "Донбасантрацит" |
Про | стягнення 2 202, 48 грн. |
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін :
від позивача: Замкова І.А. –дов. № 10/12954-505 від 09.12.2008 року;
від відповідача: Гаваза О.С. - № 07-04/13-Д від 07.04.2009 року;
від третьої особи: не з'явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення завданих збитків в розмірі 2 202, 48 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом даної справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 1-01/1-П від 26.01.2004 року та Правил оформлення перевізних документів поставив позивачу вугілля, при цьому невірно зазначивши в перевізних документах найменування одержувача, внаслідок чого вагони з поставленим вугіллям були затримані, а витрати в сумі 2 202, 48 грн. пов’язані із зберіганням вантажу просить стягнути як збитки.
Ухвалою від 09.07.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.08.2009 року.
В судовому засіданні 17.08.2009 року представник позивача надав усні пояснення по справі та додаткові документи по справі.
Представник відповідача в судове засідання 17.08.2009 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 17.08.2009 року з ініціативи суду залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство "Донбасантрацит", розгляд справи відкладено на 04.09.2009 року.
В судовому засіданні 04.09.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 04.09.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
26.01.2004 року між Відкритим акціонерним товариством "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" (далі - покупець) та Державним підприємством "Вугілля України" (далі –постачальник) укладено Договір № 1-01/1-П про постачання вугільної продукції (далі-Договір).
Відповідно до п.п. 1.1, 4.1 Договору відповідач зобов’язаний поставити вугілля кам'яне енергетичне українського походження (надалі-вугілля) на умовах Договору, а позивач в свою чергу зобов’язався прийняти та оплатити його вартість.
П. 2.1 Договору встановлено, що вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору від 26.01.2004 року на станцію Трипільської ТЕС ВАТ "Центренерго", за залізничною накладною № 48211923 поставлено вугілля марки АШ в кількості 69000 кг. у вагоні № 67701748 вантажовідправником якого було ДП "Донбасантрацит".
Відповідно до п. 2.1.2 Договору, відвантажене вугілля, повинне супроводжуватись комплектом перевізних документів відповідно до вимог Статуту залізниць України.
Однак, при розкредитовці перевізних документів на станції Трипілля –Дніпровське встановлено, що в залізничній накладній № 48211923 невірно зазначено одержувач вантажу, а саме Зміївська ТЕС, замість Трипільська ТЕС, вагон з поставленим вугіллям було затримано, у зв’язку з чим позивач поніс додаткові витрати в сумі 2 202, 48 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 19.06.460 та переліком Тех. ПД 0107 від 01.07.2006 року.
Пунктом 23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Форма накладної і порядок її заповнення затверджено Наказом Міністерства транспорту України № 460 від 19.11.1998 року.
Відповідно до п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів зареєстрованих Міністерством юстиції України від 24.11.2000 року за № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту.
Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, факт невідповідності найменування одержувача вантажу в залізничній накладній засвідчується Актами загальної форми №№ 639, 640 від 10.06.2009 року.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов’язань (п. 2.1.2), зокрема оформлення перевізних документів, позивач поніс збитки у вигляді додаткових витрат, загальна вартість яких складає 2 202, 48 грн., що підтверджується розрахунком позивача та наявними в матеріалах справи доказами.
З метою досудового врегулювання спору, 14.04.2009 року позивач звернувся до відповідача претензію № 10-1546, яка залишена останнім без задоволення та належного реагування.
Таким чином, станом на день розгляду справи в суді понесені збитки відповідач не відшкодував, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.
Відповідно до статті 623 ЦК України боржник який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Обов’язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.
Обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.
Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення : протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (виключає його відповідальність).
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дотримуючись вимог вищевказаних статей, позивач довів суду наявність всіх необхідних елементів для такого виду відповідальності як стягнення збитків, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32-34, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства „Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" (03150, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) 2 202 (дві тисячі двісті дві) грн. 48 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М.Спичак
Дата підписання рішення
01.10.2009р.