Справа № 2а-130/09

П О С Т А Н О В А

І м е н е м   У к р а ї н и

  17 липня 2009 року                                 м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області

В складі:     головуючого —  судді Головенко О.С.

                секретаря судового засідання Латик В.Є.

                позивача – ОСОБА_1.

 за участю:     представника відповідача Юрків Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення  Болехівської міської ради “Про визнання дії неправомірними щодо відмови у перерахунку та виплаті допомоги”,—

встановив:

ОСОБА_1. звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій відповідача з приводу відмови у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до шести років та вимогою стягнути недоотриману допомогу за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року в розмірі 2487,29 грн.   Своїми вимоги мотивує тим, що відповідно до положення ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» вона має право на отримання зазначеної допомоги в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію даного нормативно-правового акту було зупинено, що позбавило її можливості отримувати допомогу на сина ОСОБА_2 в повному обсязі.

В зв’язку з прийняттям Конституційним Судом рішення від 09.07.2007року про визнання неконституційними вищевказані норми цього Закону,  починаючи з  цього часу ОСОБА_1. повинна отримувати допомогу в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років: з 1.07.2007 року – 463 грн., з 1.10.2007 року – 470 грн, яка збільшується на 20 % відповідно до ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

Виходячи з цього, розмір  допомоги  за період з 01.07.2007року по 31 грудня 2007 року повинен становити  3215,42 грн.,  позивачка ж отримала лише 728,13 грн., різниця становить 2487,29 грн.

У вимогах про виплату відповідачем недоплаченої допомоги ОСОБА_1. відмовлено з посиланням на відсутність державних субвенцій.

Посилаючись на викладені обставини просить суд визнати такі дії відповідача неправомірними та стягнути недоотриману допомогу на дитину за період з  09 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 2487,29 грн.

В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги та просила визнати дії управління праці та соціального захисту населення щодо відмови у перерахунку та виплаті допомоги неправомірними та зобов`язати відповідача здійснити такий перерахунок  за період з 9 липня 2007р. по 1 січня 2008 року, підтримавши позов з підстав викладених в позовній заяві. Додатково вказала, що про порушення відповідачем її права на отримання допомоги вона дізналася в травні 2009 року, отримавши відповідь про відмову в задовленні її вимог здійснити виплату допомоги в розмірі вказаному в позовній заяві. Тому вважає, що строк звернення до суду нею не пропущений.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що виплата позивачу допомоги проведена у розмірі, передбаченому ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007рік», а тому підстав для перерахунку не вбачає. Зазначив, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, що також є підставою для відмови в позові.  

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши письмові докази по справі, давши їм правову оцінку, суд  приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення  з наступних підстав.

 Судом встановлено, що позивачка є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., здійснює догляд за ним і відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку (а.с.7) а також має статус громадянки, яка проживає на території гірського населеного пункту (а.с.10).

Статтею 15 цього ж Закону ( в редакції станом на 01.01.2007р) передбачено, що така допомога надається в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

В п.3 розділу У111 «Прикінцеві положення» Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» ( в редакції  Закону  від 25.03.2005р.)   зазначено, що розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі  Про державний бюджет на відповідний рік .

Статтею 56 Закону України « Про державний бюджет на 2007рік» встановлено, що така допомога  по догляду за дитиною відповідно до Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  здійснюється за рахунок державної субвенції з державного бюджету у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму,  встановленого для працездатних осіб та  середньомісячним сукупним доходом сім’ї, але не менше 90 грн.  для незастрахованих осіб та 23 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб для застрахованих.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами  України.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням  Конституційного Суду від 09.07.2007року були визнані неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України « Про державний бюджет на 2007рік», якими зупинено дію ч.1 ст. 15, п.3 роздіду У111 «Прикінцеві положення»  Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

В пункті 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що воно має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Отже, з цього часу (09.07.07р.) визнані неконституційними  та втрачають чинність положення Закону «Про державний бюджет на 2007рік»  та відновлено дію ч.1 ст.15 Закон «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1. отримала в 2007 році допомогу на сина ОСОБА_2 в таких розмірах: за липень – 121,39 грн., за  серпень  – 124,09 грн., за вересень – 125,82 грн., за жовтень – 125,82 грн., за листопад – 129,28 грн., за грудень – 133,06 грн., всього –  728,13 грн. (а.с.9).

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів» встановлено, що розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної  матеріальної  допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.

Відповідно до ст..62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складає з 1 квітня – 463 грн., з 01 жовтня – 470 грн., а тому позивачка повинна була отримувати допомогу на дитину саме в таких розмірах.

Заява з приводу здійснення перерахунку залишена без задоволення, що  підтверджується відповідним листом від 13 травня 2009 р. (а.с.8), а тому дії відповідача є неправомірними.

Суд вважає, що необгрунтованим є також твердження представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з вимогами про здійснення доплати, оскільки судом встановлено, що про порушення свого права позивачка дізналася в травні 2009 року, отримавши від відповідача відповідь – відмову за результатами розгляду її звернення з приводу проведення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до вимог Закону, як передбачено ч.4 ст.99 КАС України.

Долю судових витрат суд вирішує згідно вимог ст.94 КАС України,  якою передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування).

На підставі викладеного, ст.ст. 19,22 Конституції України, Рішення  Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007  ( справа про соціальні гарантії громадян), ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям із дітьми»,  ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», керуючись ст.ст.2,6,158,159-163,167 КАС  України суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити.

Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Болехівської міської ради Івано-Франківської області з приводу відмови  виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку в розмірі прожиткового мінімуму встановленого для дітей у віці до 6 років неправомірними.

Зобов`язати Управління праці і соціального захисту населення Болехівської міської ради Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1  р.н. до досягнення ним трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років, з врахуванням надбавки відповідно Закону України «Про статус гірських населених пунктів», за період з 9 липня по 31 грудня 2007року.

Стягнути з бюджету Болехівської міської ради на користь ОСОБА_1. 54 (п`ятдесят чотири) грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Болехівський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення,  а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції.

Суддя                                            Головенко О.С.    

Постанова в повному обсязі виготовлена 22 липня 2009 року.