АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-255/2009 року Головуючий у першій інстанції
Категорія: ст. ст. 187 ч. 3 суддя: Устіченко К.І.
КК України Доповідач апеляційного суду:
суддя: Губа О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Погорєлової Г.М.
суддів: Значок І.С., Губи О.О.
за участю прокурора: Семещенка О.П.
захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2
потерпілої: ОСОБА_3
засудженого: ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області 16 березня 2009 року, яким засуджено:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Снігурівка Миколаївської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років 2 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Очаків Миколаївської області, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_2, раніше не судимого,
- за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку судові витрати щодо проведення криміналістичних експертиз в сумі 906 грн. 24 коп.
За вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними та засуджені за вчинення розбійного нападу за таких обставин.
17 грудня 2008 року близько 21 години ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров'я осіб, приїхали до домоволодіння АДРЕСА_3, де мешкають похилого віку родичі ОСОБА_4 Там, одягнувши на обличчя маски, вибили вхідні двері домоволодіння і проникли в будинок. ОСОБА_4, діючи спільно з ОСОБА_5, використовуючи газову запальничку у вигляді металевого макету револьверу, яку потерпілі сприйняли як вогнепальну зброю, а також використовуючи предмети, які знаходились в приміщенні житлового будинку, а саме: металеву кочергу та кухонний ніж, стали вимагати у потерпілих гроші. При цьому ОСОБА_4 наніс руками, металевим макетом револьвера, металевою кочергою не менше 7 ударів в область голови та рук потерпілої ОСОБА_3, чим спричинив їй тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Також наніс потерпілому ОСОБА_6 не менше 4 ударів руками, металевим макетом револьверу та кухонним ножем в область голови, живота та лівої руки, чим спричинив легкі тілесні ушкодження.
Внаслідок таких дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заволоділи майном потерпілих на загальну суму 2865 грн.
Після заволодіння майном потерпілих, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зв'язали руки потерпілому ОСОБА_6 куском електроду і зникли з місця вчинення злочину.
На вирок суду подали апеляції:
- потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_3, не оспорюючи кваліфікацію та дії засудженого ОСОБА_4 та кваліфікацію його дій, просять вирок суду змінити, звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Посилаються, що засуджений раніше не судимий, визнав вину і щиро розкаявся і є рідним онуком потерпілої ОСОБА_3 На думку апелянтів, виправлення засудженого ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, а суд не врахував їх думку стосовно покарання.
•
- засуджений ОСОБА_4, просить вирок суду в частині призначеного йому покарання змінити, пом'якшити покарання з застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Посилається, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, визнав вину у вчиненому і щиро розкаявся, має на утриманні неповнолітню дитину, яка фактично на теперішній час втратила годувальника. Крім того, судом не враховано думку потерпілої, яка просила не призначати йому суворе покарання.
•
- засуджений ОСОБА_5 і захисник ОСОБА_1, посилаючись на суворість призначеного засудженому покарання, просять вирок суду змінити в частині призначеного покарання. Призначити засудженому більш м'який вид покарання. Водночас оспорюють фактичні обставини вчинення злочину. Вважають, що дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України, посилаючись, що ОСОБА_4 прийшов до будинку своїх родичів забрати свої речі, а ОСОБА_5 йому допомагав. Вказують, що потерпілий ОСОБА_6 не давав можливості ОСОБА_4 забрати свої речі і в ході боротьби з ним ОСОБА_4 наніс потерпілим легкі тілесні ушкодження та пошкодив вхідні двері будинку. Зазначають про відсутність в матеріалах справи даних щодо знаходження ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння, застосування ножа щодо потерпілих та застосування масок.
Посилаються на порушення права ОСОБА_5 на захист на досудовому слідстві і в судовому засіданні, стверджуючи, що відмова ОСОБА_5 від захисника була вимушеною.
Крім того, захисник ОСОБА_1 зазначає про відсутність будь яких претензій до засуджених з боку потерпілих з приводу відшкодування шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_2, потерпілу ОСОБА_3, захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляцій, думку прокурора Семещенка О.П. про відсутність підстав для задоволення апеляцій, перевіривши матеріли кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_4, потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, а апеляції засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_1 - частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, підтверджуються сукупністю зібраних та досліджених судом доказів, які докладно наведені у вироку та належно оцінені судом, що засудженим ОСОБА_4, потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не оспорюється.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, у судовому засіданні згідно з вимогами ст. 299 ч. 3 КПК України суд першої інстанції визначив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Проти цього не заперечували учасники судового розгляду.
З протоколу судового засідання видно, що ОСОБА_5 у вчиненні розбійного нападу за обставин, викладених в обвинуваченні, визнав вину повністю, дав послідовні пояснення з цього приводу. Йому були роз'яснені положення вказаного закону про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Згідно зі ст. 365 ч. 1 КПК України апеляційним судом не перевіряються висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, докази не досліджувалися.
З урахуванням наведеного, доводи захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_5 щодо незаконності його засудження за ст. 187 ч. 3 КК України, апеляційним судом не перевіряються.
Твердження засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_1 щодо порушення права ОСОБА_5 на захист є безпідставними, оскільки спростовуються заявами засудженого ОСОБА_5 про відмову від послуг захисника як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні (а.с. 103, 104,, 113,, 114, 190, 191, 281, 283 зворот). Ці заяви зроблені засудженим ОСОБА_5 власноручно. Даних про вимушену відмову від захисника немає.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд відповідно до вимог ст. 65, 66, 67 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу засуджених, які за місцем проживання характеризуються посередньо, їх вік та стан здоров'я, думку потерпілої ОСОБА_3 щодо покарання, а також те, що засуджений ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню і його роль у вчиненні злочину. Судом також враховані щодо обох засуджених обставини, які пом'якшують покарання, - щире каяття та обставини, які обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та у відношенні осіб похилого віку.
Оскільки ОСОБА_5 покарання призначено в мінімальному розмірі санкції кримінального закону, а ОСОБА_4 - у розмірі, близькому до мінімального, колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення покарання обом засудженим.
Разом з тим, наводячи дані про особу ОСОБА_5 суд необґрунтовано послався, що відсутність у нього судимості в силу ст. 89 КК України є негативними даними про особу засудженого. Вказане підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, - У х в а л и л а: Апеляції потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Апеляції засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Виключити з мотивувальної частини вироку Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2009 року посилання суду, що відсутність у ОСОБА_5 судимості в силу ст. 89 КК України є негативними даними про його особу.
В решті зазначений вирок відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без змін.
Головуючий:
Судді: