АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-174/2009 року Головуючий у першій інстанції
Категорія: ст.125 ч.2 КК України суддя: Чаус Л.В.
Доповідач апеляційного суду:
суддя: Губа О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Погорєлової Г.М.
суддів: Фаріонової О.М., Губи О.О.
за участю прокурора: Якименка О.П.
потерпілої: ОСОБА_1
засудженого: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 листопада 2008 року, яким засуджений
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Сирдар'їнський республіки Узбекистан, громадянин України, раніше не судимий,
- за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 115 грн. та 300 грн. у відшкодування моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що 31.07.2008 року, приблизно о 08 годині 30 хвилин, на трасі між селами Яселка і Іванівка Очаківського району Миколаївської області, в ході сварки, яка виникла у зв'язку з нібито порушенням ОСОБА_1 правил дорожнього руху, умисно завдав їй декілька ударів по різним частинам тіла, в тому числі і по голові, спричинивши легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я (струс головного мозку).
В апеляції засуджений ОСОБА_2, посилаючись на порушення вимог кримінально - процесуального закону, просить вирок суду скасувати, оскільки тілесних ушкоджень потерпілій не спричиняв.
На думку апелянта, судом необґрунтовано покладено в основу вироку суперечливі показання потерпілої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 щодо події злочину, а також показання заінтересованих по справі осіб. Вважає, що судом заявлені ним клопотання про повторний виклик свідка ОСОБА_3 та лікаря, який проводив лікування потерпілій, відхилено необґрунтовано.
Стверджує, що експерт не виключив можливість отримання потерпілою струсу мозку за інших умов до 31.07.2008 року та, що не з'ясовано силу та локалізацію ударів. На думку апелянта відсутність у потерпілої зовнішніх ушкоджень ставить під сумнів висновки експерта про наявність струсу головного мозку у потерпілої.
В запереченнях на апеляцію потерпіла ОСОБА_1 просить вирок залишити без зміни. Зазначає, що в судовому засіданні ОСОБА_2 не просив повторно визвати свідка ОСОБА_3, а експерт, який склав висновок про струс у неї головного мозку, його достатньо обґрунтував.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 на підтримку апеляції, який просив вирок суду першої інстанції скасувати і справу направити на новий судовий розгляд або її закрити, заперечував проти застосування щодо нього Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, думку прокурора Якименка О.П. про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, дослідивши всі докази по справі, правильно дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в спричиненні ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я, і він обґрунтовано підтверджується показаннями потерпілої, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та письмовими доказами по справі.
Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що 31.07.2008 року, приблизно о 08 годині 30 хвилин, вона рухалась на мопеді разом з ОСОБА_3 до Іванівської сільради. На трасі між селами Яселка і Іванівка Очаківського району Миколаївської області їх обігнав автомобіль марки «Москвич» під керуванням ОСОБА_2, який перекривши дорогу, змусив їх зупинитись. ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою, стягнув її з мопеда та вдарив три - чотири рази рукою в область голови, один раз в область грудної клітини та один раз ногою в живіт. Відчувши головний біль та запаморочення, не змогла керувати мопедом і віддала керування ним ОСОБА_3. З приводу отриманих тілесних ушкоджень у вигляді струсу головного мозку знаходилась на стаціонарному лікуванні з 01 по 08 серпня 2008 року.
Наведені показання потерпілої узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_3 - очевидця події про те, що в її присутності на трасі між селами Яселка і Іванівка Очаківського району Миколаївської області саме ОСОБА_2 завдав потерпілій декілька ударів в область голови, грудей та один удар в область живота.
Із показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні вбачається, що 31.07.2008 року зі слів потерпілої їм стало відомо, що та побита водієм марки автомобіля «Москвич» і перебуває в лікарні зі струсом головного мозку.
Показання потерпілої та зазначених свідків узгоджуються з висновками судово - медичної експертизи, з яких вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено тілесне ушкодження у вигляді струсу головного мозку. Дане тілесне ушкодження могло утворитися від дії твердих тупих предметів або від ударів об такі, не виключено при вказаних потерпілою обставинах і у вказаний нею строк. Зазначене тілесне ушкодження належить до категорії легких, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (висновок № 160/98-08 від 10.09.2008 року - а.с. 40). Ці висновки в судовому засіданні підтверджені експертом ОСОБА_6
Відсутні протиріччя в показаннях потерпілої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 стосовно істотних обставин злочину. Тому твердження апелянта в цій частині є безпідставними.
Посилаючись на заінтересованість свідків з боку потерпілої , апелянт не навів будь - яких даних з цього приводу.
Проте, показанням свідків з його боку - ОСОБА_7, ОСОБА_8, судом дана належна оцінка, оскільки показання цих свідків суперечать доказам, дослідженим судом.
Доводи засудженого в частині зауважень на протокол судового засідання, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки це питання судом першої інстанції вирішено належним чином - постановою від 10.02.2009 року (а.с. 81).
Твердження апелянта щодо можливості отримання потерпілою струсу головного мозку за інших умов до 31.07.2008 року є надуманими та не підтверджуються висновками судово - медичної експертизи. Відсутність зовнішніх ушкоджень у потерпілої сама по собі не виключає можливості виникнення внутрішніх ушкоджень.
Порушень кримінально - процесуального законодавства, які б могли вплинути на правильність висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 та законність і обґрунтованість вироку по справі не встановлено.
Дії ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням вчинення злочину невеликої тяжкості та даних про особу, а саме: позитивної характеристики за місцем проживання, наявності на утриманні неповнолітньої дитини. Також судом враховано, що засуджений не судимий і притягується до кримінальної відповідальності уперше.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення зі ОСОБА_2 майнової та моральної шкоди судом першої інстанції вирішений відповідно до вимог закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів підстав для скасування вироку, як про це ставиться питання в апеляції і в апеляційній інстанції, не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 листопада 2008 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий:
Судді: