Судове рішення #612132
20-12/128

       


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД


Постанова

Іменем України


26 квітня 2007 року  


Справа № 20-12/128


                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Щепанської О.А.,

суддів                                                                      Гоголя Ю.М.,

                                                                                          Горошко Н.П.,

за участю представників сторін:

позивача: Кудряшова Віктора Володимировича, довіреність №3   від 05.01.2007,  комунального підприємства "Кіновідеопрокат";

позивача: Гребельного Валентина Валентиновича (повноваження перевірені),     директора  комунального підприємства "Кіновідеопрокат";

відповідача: не з'явився,  товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант";

3-ої особи: Сирського Сергія Валентиновича, довіреність №03-15/03   від 05.01.2007,  Севастопольської міської ради;

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Кіновідеопрокат" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя    Харченко І.А.) від 12.03.2007 року у справі № 20-12/128,

за позовом           комунального підприємства "Кіновідеопрокат" (вул. Адм. Октябрьського, 34, Севастополь, 99008)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант" (пр. Ген. Острякова 70, Севастополь, 99029)

3-тя особа  Севастопольська міська Рада  (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011)

про стягнення 105545,10 грн.,

                                                            ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12.03.2007 року у справі №20-12/128 (суддя Харченко І.А.) відмовлено у задоволенні позову комунального підприємства "Кіновідеопрокат" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант", 3-тя особа Севастопольська міська Рада про стягнення 105545,10грн.

Позивач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, позов задовольнити.

Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення, було невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивач вказує на те, що на адресу орендодавця неодноразово направлялась копія звіту про оцінку ринкової вартості, орендованих товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант" нежилих приміщень площею 300,2 кв. м. з прилеглим літнім майданчиком, проведеною комунальним підприємством СГС "Арікон" і претензія з вимогою здійснювати оплату згідно з уточненим перерахунком орендної плати, а також пропозицію направити своїх представників для узгодження подальших дій, але відповідач остаточно відмовився внести зміни у договір оренди стосовно уточнення предмету договору і перерахунку орендної плати.

Враховуючи початкове бажання відповідача провести реконструкцію об'єкту оренди, і вимоги статті 10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" про вартість орендованого майна, як істотної умови договору оренди, сторони договору в пункті 8.3 взяли на себе зобов'язання з перегляду орендної плати після  реконструкції об'єкту і введення його в експлуатацію. Дана умова договору відповідає вимозі частини 1 статті 21 Закону, яким передбачено можливість зміни орендної плати  за згодою сторін.

Вимоги пункту 8.3. договору і згода відповідача дотримуватись його вимог, на думку позивача, слід розглядати, як згоду сторін про зміну орендної плати, а звернення до відповідача з пропозицією  про зміну орендної плати з  09.06.2004 до 19.12.2006 всього лише як чергову пропозицію позивача дійти  мирової угоди.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.04.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Прокопанич Г.К., у зв'язку з відрядженням, на суддю Горошко Н.П.

В судовому засіданні з 23.04.2007 року по 26.04.2007 року було оголошено перерву.

За клопотанням представників позивача та третьої особи, судочинство здійснювалось на російській мові у відсутності представника відповідача, якого було належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги, який не надав суду доказів поважних підстав своєї відсутності та який не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

Судова колегія, порадившись на місці, ухвалила можливим розглянути справу по суті у відсутності представника відповідача з представлених доказів в матеріалах справи, оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши матеріали справи, встановила наступне.

Комунальне підприємство "Кіновідеопрокат" звернулось до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант" про визнання договору про розірвання договору оренди, спонукання повернути нерухоме майно, стягнення заборгованості в розмірі 18010,53грн., недоотриманого прибутку в сумі 91926,90грн. (а. с. 2-6 т. 1).

Крім того, позивач уточнив позовні вимоги (вх. №275 від 09.01.2007) просить стягнути з відповідача суму недоотриманого прибутку в сумі 88146,90грн., заборгованість по пені у розмірі 17398,20грн. (а. с. 108-111 т. 1).

Суд  першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Рішення суду першої інстанції було мотивовано тим, що матеріалами справи було підтверджено той факт, що новий розмір орендної плати між сторонами узгоджено не було і в судовому порядку це питання не вирішено. Позивач звернувся до відповідача з пропозицією про зміну орендної плати з 09.06.2004 лише 19.12.2006.  

Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та 3-ої особи, дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2003 між комунальним підприємством "Кіновідеопрокат" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант" було укладено договір оренди нерухомого майна №8, згідно якому позивач передає, а відповідач приймає до оренди вбудоване приміщення кінотеатру "Москва", розташованого в місті Севастополі, пр. Ген. Острякова, 70. Строк дії договору встановлений до 31.12.2008. (а. с. 11-12 т. 1).

Відповідно до пункту 8.3 договору, особливою умовою зазначено після введення до експлуатації об'єкту, завершеного реконструкцією, внести зміни до договору оренди по уточненню предмету договору та перерахунку орендної плати.

Як свідчать докази надані в матеріалах справи, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач завершив узгоджену реконструкцію, але не передав на баланс позивача введений до експлуатації об'єкт та не вніс зміни до договору оренди відповідно до пункту 8.3 договору, вартість об'єкта оренди збільшилась, розмір орендної платні за користування майном, яку орендар повинен виплачувати орендодавцю, складає 85551,55грн. Орендна плата за перший базовий місяць оренди складає 5941,08грн. Всього підлягає оплаті 7129,30грн. в місяць.

Крім того, позивач вважає, що орендар не виконує вимоги пункту 8.3. договору оренди нерухомого майна №8 від 31.12.2003, внаслідок чого орендодавець і Місцевий бюджет міста Севастополя не одержує за даним договором оренди прибуток на яку він розраховував з моменту введення в експлуатацію об'єкту (з 09.06.2004).

В статті 11 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" встановлено, що оцінка об'єкту оренди попереджує укладенню договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, договором оренди №8 від 31.12.2003 встановлено, що експертної висновок від 31.03.2003, яким встановлена вартість орендованого майна у розмірі 236 531,00грн. є невід'ємною частиною договору оренди (додаток № 1). Зміні у дану частину договору сторонами не вносились.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", розмір орендної плати може бути змінений за угодою сторін. Розмір орендної платні може бути змінений на вимогу однієї із сторін, якщо по незалежним від нею причинам істотно змінився стан об'єкту оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавством України.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що після проведення реконструкції. 01.10.2004 між орендодавцем та орендарем, було підписано протокол узгодження зміни до договору оренди, який був узгоджений Управлінням з питань майна комунальної власності, Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради і є невід'ємною частиною договору. Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Варіант" були запропоновані та внесені зміни у договір оренди згідно з пунктом 8.3. договору, що стосуються предмету оренди. (а. с. 63 т. 1). Проте, вимоги по зміні орендної платні ні орендодавцем, ні власником майна не висувалися, хоча їм було відомо про проведення реконструкції і збільшенні вартості об'єкту.

Згідно з статтею 10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", умови договору оренди є дійсними на весь термін договору оренди, навіть у тому випадку, коли законодавством після його складання встановлені правила, які погіршують умови орендаря.

Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України, зобов'язання змінюється з моменту досягнення угоди про зміну договору, якщо інше не встановлене договором або не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється за рішенням суду, зміни набувають чинності з моменту вступу у силу рішення суду. Такий же порядок встановлений статтею 188 Господарського кодексу України, з уточненням, якщо інший термін вступу у силу змін не встановлений за рішенням суду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, новий розмір орендної плати між сторонами узгоджено не було і в судовому порядку це питання не вирішено. Позивач звернувся до відповідача з пропозицією про зміну орендної плати з 09.06.2004 лише 19.12.2006.  

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що  внесені зміні комунальним підприємством "Кіновідеопрокат" до договору оренди в частині збільшення орендної плати не були внесенні відповідно до норм чинного  законодавства, а відтак не є зобов'язанням для товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Варіант".

Як встановлено статтею 230 Господарського кодексу України,  штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник  господарських  відносин  зобов'язаний  сплатити  у  разі  порушення  ним  правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також, вірно на думку судової колегії, судом  першої інстанції було  встановлено, що зобов'язання по сплаті боргу у відповідача не було, а відтак і немає підстав для стягнення пені.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна доказати ті обставини, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказі надаються сторонами та іншими учасниками господарського процесу.

При таких обставинах, суд першої інстанції відповідно до норм чинного законодавства України, на думку судової колегії визначив, що доводи позивача  є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Отже, судова колегія не може прийняти до уваги посилання позивача, які було викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та спростовуються доказами наданими в матеріалах справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

          Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.Рішення господарського суду міста Севастополя  від 12.03.2007 року у справі № 20-12/128 залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу комунального підприємства "Кіновідеопрокат" залишити без задоволення.                                                  

Головуючий суддя                                                  О.А. Щепанська

Судді                                                                                Ю.М. Гоголь

                                                                                Н.П. Горошко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація