Копія
Справа 2а-155 2008
ПОСТАНОВА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
22 серпня 2008 року. Лисянський районний суд Черкаської області в складі: головуючого Добриднюк Н.О.
за участю секретаря Мельніченко Н. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу 2а-155 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації та головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику війни
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації та головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику війни, посилаючись на те, що вона є учасником війни і, відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 05 травня їй повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком і, оскільки у період 2005-2007 рр. грошова допомога їй була виплачена не в повному обсязі, просила стягнути з відповідачів на її користь суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за період 2005-2007 рр. у розмірі 3148 гривень.
Представник відповідача - Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації в судовому засіданні позов не визнала і просить залишити його без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що виплата щорічної разової грошової допомоги здійснювалася з дотриманням вимог діючого законодавства. Законом « Про Державний бюджет» на кожен рік встановлювалися розміри щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» . Конституцією України передбачено, що виключно законом «Про Державний бюджет» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. В даний час відсутні кошти на такі потреби, кошти не виділені з державного бюджету, тому задоволити вимоги позивача не має можливості.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації позов не визнав і просить відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що Міністерство фінансів і Державне казначейство України щороку забезпечують кошти на виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та іншим окремим категоріям громадян у розмірах, передбачених законом «Про Державний бюджет» на відповідний рік. Розпорядником даних коштів Управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації не являється, виплату здійснює Головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації через Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації не здійснює нарахування вищевказаної допомоги, не встановлює її розміри, а може лише скорегувати список осіб, що мають право на зазначену допомогу.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи , суд вважає, що заявлені вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.
ОСОБА_1 є учасником війни, як вбачається з посвідчення серії В-ІV № 223967 від 22.07.2003 року. Відповідно до частини 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Як пояснив представник управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації позивачці було виплачено щорічну разову грошову допомогу відповідно до Закону « Про Державний бюджет» у розмірі : за 2005 рік - 50 грн., 2006 р. – 50 грн., 2007 р.- 55 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ), положення статті 44 Закону України « Про Державний бюджет України на 2004 рік», якими встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється учасникам бойових дій у розмірі 120 грн.
Частиною 3 ст. 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Враховуючи те, що право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер, то необхідно задоволити вимоги стосовно виплати недоплаченої щорічної грошової допомоги позивачу за 2005-2007 р.р., оскільки Верховна Рада України, приймаючи Закон України « Про Державний бюджет» на вказані роки, знову обмежила соціальне право громадян, закріплене Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на отримання разової грошової допомоги до 5 травня при наявності рішення Конституційного Суду України з аналогічного питання.
Конституційний Суд України в своєму рішенні №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року відмітив, що зі змісту положень ст..95-98 Конституції України та Бюджетного кодексу вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше ( додаткове ) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. З огляду на це Конституційний Суд України і в рішенні 2007 року визнав знову неконституційними положення закону про Державний бюджет України на 2007 рік щодо обмеження виплати щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Крім того, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, а саме : в рішенні від 08 листопада 2005 року „ Кечко проти України” було встановлено порушення Україною Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині відмови національних судів у задоволенні вимоги заявника про виплату надбавок до заробітної плати, де зокрема суд зазначив, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно – правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань не повинно прийматися до уваги.
Виходячи з викладеного вимоги позивача підлягають до задоволення.
Розмір мінімальної пенсії за віком станом на 01 січня 2005 року становила 332 грн., недоплата складає 946 грн. (332 x 3 - 50= 946), мінімальна пенсія за віком у 2006 році - 359 грн., недоплата -1027 грн. ( 359 х 3 - 50 = 1027 ), мінімальна пенсія за віком у 2007 році - 410,06 грн., недоплата – 1175,18 грн. ( 410,06 х 3 – 55 = 1175,18 ), всього недоплата за 2005-2007 р.р . складає 3148,18 грн., яка і підлягає стягненню з відповідачів.
Згідно ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено порядок щодо виплат разової грошової допомоги, зокрема щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи отримання грошового утримання.
Відповідно до п. З Положення про Управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації основними завданнями управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації є : забезпечення в межах своїх повноважень дотримання законодавства про працю, охорону праці, зайнятість, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення, соціальний захист населення, призначення та виплата соціальної допомоги, встановленої законодавством.
З огляду на наведене вбачається, що виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни проводить управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації, яке знаходиться з позивачем у безпосередніх правовідносинах, виконуючи свої повноваження і ним порушено права та охоронювані законом інтереси позивача на отримання разової грошової допомоги до 5 травня , тому суд вважає, що управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації є належним відповідачем по даній справі. Окрім того, належним відповідачем по даній справі є і Головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, оскільки аналогічні завдання покладені і на нього і саме Головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації є розпорядником коштів, що надходять на соціальні виплати.
Таким чином, право позивача щорічно отримувати до 5 травня грошову допомогу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» порушено з боку Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та Управління праці та соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації і підлягає судовому захисту, а позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.. 8,19,22,46,48, 55,56,95,96 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини від 08 листопада 2005 року „ Кечко проти України ,”ч.5 ст.12, ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Законом України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Законами України «Про Державний бюджет України» на 2004-2007 роки, ст..2,4,6,9,11,17,19,49,56,71,87, 90,94,104,106,159,160, 161,162,163256,257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації та головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику війни , задоволити повністю.
Стягнути солідарно з управління праці і соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації та головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 3148,18грн. (три тисячі сто сорок вісім гривень вісімнадцять копійок) недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику війни.
Стягнути солідарно з управління праці і соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації та головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації в доход держави 31,48 грн. судового збору.
На постанову може бути подано заяву про її апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Лисянський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча – підпис
Вірно:
Суддя Лисянського
Районного суду ОСОБА_2