СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
25 квітня 2007 року |
Справа № 2-20/16059.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Горошко Н.П.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
представник позивача - ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1 від 02.02.2005 - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2;
представник відповідача - Бистрицькая Юлія Миколаївна, довіреність № 27/02-15 від 25.04.2007 - Фонд державного майна України;
представник відповідача - не з'явився - Фонд майна Автономної Республіки Крим;
представник відповідача - Безрученко Наталія Олегівна, довіреність № Ю-100 від 03.04.2007 - державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт";
представник відповідача - Богдановський Олександр Іванович, довіреність № Ю-1233 від 24.04.2007 - державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт";
представник 3-ої особи - не з'явився - Міністерство транспорту та зв'язку України;
представник 3-ої особи - не з'явився - державне об'єднання "Укрморпорт";
представник 3-ої особи - Мельников Євген Павлович, довіреність № 25 від 24.04.2007 - відділ цивільного захисту населення та мобілізаційної підготовки Ялтинського міського виконкому;
розглянувши апеляційні скарги Фонду майна Автономної Республіки Крим та державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 25.12.2006 року у справі № 2-20/16059.1-2006
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9,Київ 133,01133)
Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" (вул. Рузвельта, 5,Ялта,98600)
3-ті особи Міністерство транспорту та зв'язку України (пр. Перемоги, 14,Київ 135,01135)
Державне об'єднання "Укрморпорт" (пр. Перемоги, 14,Київ 135,01135)
про продовження договору, визнання права на приватизацію, спонукання здійснити приватизацію
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2004 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася у господарський суд Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача та просила визнати дійсним договір оренди нерухомого майна НОМЕР_2 від 25.10.2002 і додаткову угоду до неї від 25.10.2003 між підприємцем ОСОБА_2 і Ялтинським морським торговельним портом, визнати пріоритетне право позивача на приватизацію шляхом викупу будинку їдальні грузопасажирського комплексу Ялтинського морського торговельного порту площею 316,8 кв. м. і прилеглої бетонної площадки 240 кв. м. у АДРЕСА_2 та зобов'язати Фонд державного майна України та Фондом майна Автономної Республіки Крим здійснити приватизацію визначеного будинку їдальні прилеглої бетонної площадки на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-20.12.2004 у справі № 2-1/13704-04 позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до відповідачів задоволений. Зобов'язано Ялтинський морський торговельний порт продовжити строк договору оренди нерухомого майна НОМЕР_2 від 25.10.2002 на строк 10 років, виклавши текст договору в новій редакції. згідно представленого проекту. У разі невиконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим в строк до 01.01.2003, договір оренди нерухомого майна між Ялтинським морським торговельним портом і приватним підприємцем ОСОБА_2 вважати таким, що набув чинності. Визнано за приватним підприємцем ОСОБА_2 приоритетне право на приватизацію шляхом викупу будівлі їдальні вантажопасажирського комплексу площею 316,8 кв. м. та прилеглого бетонного майданчика площею 240кв.м., розташованих у місті Ялті, селище міського типу Вітрадне, вул. Дражинського, на користь приватного підприємця ОСОБА_2.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.03.2005, зазначене рішення господарського суду Автономної Республіки Крим змінено, відмовлено у частині продовження договору оренди, в іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 20.06.2006, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2004 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.03.20005 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Ліквідаційною комісією державним об'єднанням "Укрморпорт" були представлені пояснення від 17.11.2006, за якими позовні вимоги не визнавалися, вказувалося на відсутність повноважень з управління майном державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" та Фонду держмайна України і Фонду майна Автономної Республіки Крим, необхідність погодження щодо приватизації Міністерства транспорту та зв'язку України. Також робилися посилання на відсутність положень щодо можливої приватизації у договорі оренди, погоджень стосовно здійснених позивачем ремонтних робіт. Крім того, зазначалося, що спірний об'єкт не підлягає приватизації згідно з положенням пункту 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" тому, що відноситься до об'єктів цивільної оборони та виходячи з включення Ялтинського морського торговельного порту до переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації згідно закону від 07.07.1999 № 847.
Відповідачами при новому розгляді справи нових відзивів, пояснень щодо спору, зміни ставлення до позовних вимог не надавалося. Позовні вимоги не визнавалися.
Позивачем уточнювались вимоги, згідно останньої заяви про зміну позовних вимог він просив визнати за ним пріоритетне право на приватизацію шляхом викупу будинку їдальні грузопасажирського комплексу Ялтинського морського торговельного порту площею 316,8 кв. м. і прилеглої бетонної площадки 240кв.м. у АДРЕСА_2 та зобов'язати Фонд державного майна України із Фондом майна Автономної Республіки Крим здійснити приватизацію будинку їдальні грузопасажирського комплексу Ялтинського морського торговельного порту площею 316,8 кв. м. і прилеглої бетонної площадки 240 кв. м. у АДРЕСА_2 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.12.2006 (суддя Луцяк М.І.) позов задоволено.
Визнано за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 пріоритетне право на приватизацію шляхом викупу будинку їдальні грузопасажирського комплексу Ялтинського морського торговельного порту площею 316,8кв.м. і прилеглої бетонної площадки 240кв.м. у АДРЕСА_2.
Суд зобов'язав Фонд державного майна України та Фонд майна Автономної Республіки Крим здійснити приватизацію будинку їдальні грузопасажирського комплексу Ялтинського морського торговельного порту площею 316,8кв.м. і прилеглої бетонної площадки 240кв.м. у АДРЕСА_2 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.
Не погодившись з вказаною постановою, Фонд майна Автономної Республіки Крим та державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт" звернулись до апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами в яких просять постанову господарського суду скасувати.
Заявники апеляційних скарг вважають, що постанову господарського суду прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при неповно встановлених обставинах, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку передбаченому Кодексом Адміністративного судочинства України, судова колегія встановила, що підстав для задоволення позовних вимог не існує, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, однією з підстав для задоволення позову було те, що позивачем були здійснені невід'ємні поліпшення орендованого нерухомого майна: будівлі їдальні вантажопасажирського комплексу Ялтинського морського торговельного порту площею 316,8 кв.м. і прилеглої території до будівлі бетонного майданчика 240 кв.м у АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі Ялтинського морського торговельного порту, а також те, що позивач звернувся до об'єднання "Укрморпорт" з проханням погодити відчуження орендованого об'єкта та отримав згоду. Але, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності і розташоване на території Автономної Республіки Крим" від 05.05.1995 №316, Ялтинський морський торговельний порт віднесено до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України. Тому погодження про відчуження, яке отримав позивач, не є дійсним, оскільки не було отримано дозвіл органу, уповноваженого управляти вищезазначеним майном, а саме: дозвіл Міністерства транспорту та зв'язку України.
У постанові господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.12.2006 також зазначено, що відповідно до статті 2 Закону України "Про приватизацію державного майна" одним із принципів здійснення приватизації є надання громадянам України пріоритетного права придбання державного майна. Згідно статті 8 зазначеного Закону, покупцями об'єктів приватизації можуть бути громадяни України. При цьому, згідно з Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 №1554, об'єкт, що був орендований позивачем є індивідуально визначеним майном, а згідно зі статтею 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" це об'єкт малої приватизації.
Однак, відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, що перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим, комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом або за викупом. Також, згідно з пунктом 52 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки державні органи приватизації приймають за власною ініціативою рішення про приватизацію.
На думку судової колегії у своїй постанові господарський суд невірно застосував рішення Конституційного суду України від 13.12.2000 №14-рп/2000 у справі №1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", оскільки ініціативу покупця про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у зазначений ним спосіб, зокрема, шляхом викупу. Пропозиція щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації.
У своїй постанові господарський суд також посилається на статтю 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та пункт 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, а саме, що орендоване майно підлягає приватизації шляхом викупу, а орендар набуває право на приватизацію державного майна, що орендується, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів невід'ємні поліпшення орендованого майна на суму не менш ніж 25% залишкової вартості майна. Але ця норма діє у разі, якщо Фондом державного майна України прийнято рішення про приватизацію вищезазначеного майна.
Проте, суд першої інстанції не дав оцінки доводам відповідачів і самого державного об'єднання "Укрморпорт" про те, що державне об'єднання "Укрморпорт" не володіє повноваженнями на управління майном Державного підприємства Ялтинський морський торговельний порт, і що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1995 №316 "Про управління майном, що знаходиться в загальнодержавній власності і розташованим на території Автономної Республіки Крим" органом управління майном Ялтинського морського торговельного порту є Міністерство транспорту України, яке є органом державної виконавчої влади.
Більш того, невірно застосувавши норми Наказу Фонду державного майна України від 17.12.1998 №772 (у редакції Наказу Фонду державного майна України №848 від 27.04.2004), що затверджує "Порядок подачі і розгляду заяви про включення об'єкту в перелік об'єктів, які підлягають приватизації і заяв про приватизацію об'єктів груп А, Д і Ж" суд першої інстанції прийшов до висновку, що для включення орендованого майна в перелік об'єктів, що підлягають приватизації взагалі немає необхідності в отриманні відповідного дозволу від органу управління майном.
Однак, даний висновок суду помилковий, оскільки відповідно до пункту 3.3 вищеназваного Порядку, орган приватизації може відмовити у включенні запропонованого об'єкту в перелік об'єктів, що підлягають приватизації, у випадку, якщо органом виконавчої влади, уповноваженим управляти відповідним майном, не узгоджена пропозиція по включенню його в перелік об'єктів, що підлягають приватизації.
При таких обставинах, для включення будівлі їдальні вантажно-пасажирського комплексу Ялтинського морського торговельного порту в перелік майна, яке підлягає приватизації, позивачу необхідно було представити дозвіл від Міністерства транспорту і зв'язку України. Ні Фонд державного майна України, ні Фонд майна Автономної Республіки Крим, ні тим більше, державне об'єднання "Укрморпорт" не володіють повноваженнями на управління майном державного підприємства Ялтинський морський торговельний порт.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що для включення об'єкту в перелік майна, яке підлягає приватизації, необхідне узгодження тільки органів приватизації, суперечить пункту 3.3. Порядку подачі і розгляду заяв про приватизацію об'єктів груп А, Д, а також груп Ж, статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Згідно пунктів 2, 3 статті 12 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" державні органи приватизації протягом місяця розглядають заяви і приймають рішення про приватизацію об'єкту, при цьому відмова в приватизації можлива тільки в трьох випадках, один з яких - випадок, коли майно в встановленому порядку включене в перелік об'єктів (групи об'єктів), що не підлягають приватизації.
Проте, суд першої інстанції не прийняв до уваги дану норму Закону, прорахувавши, що перебування державного підприємства Ялтинський морський торговельний порт в переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, затвердженому відповідним Законом України, не перешкоджає приватизації будівлі їдальні вантажнопасажирскього комплексу порту, оскільки згідно з пунктом "г" частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" у портах не підлягають приватизації тільки акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій. У зв'язку з тим що, у зазначеному переліку майна будівлі їдалень відсутні, то їх приватизацію не заборонено.
Судом першої інстанції також залишилися без уваги доводи Ялтинського морського торговельного порту про те, що 13 жовтня 2004 року порт сповістив орендаря (вих.№Ю-1828) про закінчення терміну дії договору оренди. При таких обставинах, позивач на сьогоднішній день, не має до спірного об'єкта ніякого відношення, а, отже, і з урахуванням, названих вище обставин не придбав ніяких прав на приватизацію даного об'єкта.
Крім того, судом першої інстанції недостатньо вивчені матеріали справи і залишилися без уваги пояснення і документи, що представлені Ялтинським портом, які свідчать про те, що будівля їдальні вантажно-пасажирського комплексу Ялтинського морського торговельного порту зв'язана загальним фундаментом з підвалом, який одночасно є бомбосховищем (складом інвентарю і обладнання в мирний час і притулком на 150 чоловік для захисту від дії зброї масового пораження у військовий час), а отже, відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" спірний об'єкт нерухомості не підлягає приватизації, як об'єкт який має загальнодержавне значення і який є захисною спорудою цивільної оборони. Проте, суд першої інстанції, керуючись тим, що відповідно з обліковими даними притулку його загальна площа складає менше ніж площа їдальні, прийшов до помилкового висновку про те, що належних доказів, що визначають спірне майно як захисну споруду цивільної оборони не має.
Також суд першої інстанції не врахував ту обставину, що об'єктом цивільної оборони є підвал, який пов'язано загальним фундаментом зі спірним об'єктом, і його площа дійсно менш ніж загальна площа їдальні, але це ні в якій мірі не є доказом того, що це різні будівлі.
Також не відповідає дійсності висновок суду першої інстанції про те, що сховище і їдальні розташовані за різними адресами, оскільки портопункт Масандра, який позначено в облікової картці сховища розташований в АДРЕСА_2, тобто там же де розташований спірний об'єкт, що підтверджується свідоцтвом на право власності на вантажно-пасажирський комплекс (а.с.142).
Крім того, колегією суддів апеляційної інстанції вже достовірно встановлено, що з матеріалів справи вбачається (лист виконавчого комітету відділу по цивільному захисту населення та мобілізаційної підготовки) - частина спірного нерухомого майна є об'єктом цивільної оборони і суду першої інстанції при новому розгляді справи необхідно було встановити тільки - чи є нерухоме майно об'єктом цивільної оборони в даний час і чи є заборона на його приватизацію відповідно до Закону.
Таким чином, виводи суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права а також при невідповідності висновків матеріалам справи, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 198 (пункт 3), 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити.
Апеляційну скаргу державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" задовольнити.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.12.2006 року у справі № 2-20/16059.1-2006 скасувати.
В позові суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 - відмовити.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.М. Гоголь
Н.П. Горошко