ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2007 Справа № А23/360
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А.(доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.
при секретарі судового засідання: Чоха Є.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Грабовий В.М., довіреність б/н від 05.03.07, представник - присутній у судовому засіданні 21.03.07;
від відповідача: Звягіна В.В., довіреність №1760/10 від 29.01.07, старший державний податковий ревізор-інспектор - присутня у судовому засіданні 21.03.07;
Марікуца О.Б., довіреність №562/10 від 15.01.07, начальник юридичного відділу - присутній у судовому засіданні 21.03.07;
Пастухова Т.В., довіреність №8405/10 від 10.04.07, головний державний податковий ревізор- інспектор;
Тітов Є.Г., довіреність №567/10 від 15.01.07, державний податковий інспектор юридичного відділу;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Павлоград
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.06р.
у справі № А23/360
за позовом приватного підприємства фірми “Інверта”, м. Павлоград, Дніпропетровської області
до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Павлоград
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2006р. у справі №А23/360 (суддя Добродняк І.Ю.) позов ПП фірма “Інверта” задоволено в повному обсязі. Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Павлоград, №0000122341/0 від 04.02.06р., №0000122341/1 від 14.04.06р., №0000112341/2 від 15.06.06р., №0000122341/3 від 22.08.06р. про нарахування 70365,00грн. податкового зобов’язання по податку на додану вартість (46910,00грн.- основного платежу, 23455,00грн.- штрафних санкцій). З державного бюджету на користь ПП фірми “Інверта” стягнуто 3,40грн. судового збору.
Постанову обґрунтовано тим, що правові підстави для визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 45090,00грн. відсутні, незалежно від того факту, що рішення Павлоградського міськрайсуду скасовано після винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки таке донарахування на момент розгляду цієї справи суперечить нормам діючого законодавства та фактичним обставинам; відповідачем не доведений встановлений факт в акті перевірки допущення позивачем розбіжності між сумами податкового кредиту, внесеними до книги обліку придбання, та сумами податкового кредиту.
Не погодившись з постановою господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначену постанову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в порушення вимог п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ПП ”Мініма” не мало права на нарахування податку та складення податкових накладних при реалізації товарів позивачу, а позивачем безпідставно, в порушення п.п.7.2.1, 7.2.4 п.7.2, пп..7.3.1 п.7.3, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону занижено зобов’язання з ПДВ по таких операціях; судом не взято до уваги що на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень рішення Павлоградського міськрайсуду від 15.08.2005р. мало чинність, тому податкові повідомлення-рішення прийнято законно та обґрунтовано; до складу ПДВ, донарахованого Позивачу на підставі акта перевірки, включено не лише суми ПДВ, сплачені ПП “Мініма”, а й суму ПДВ, що виникла через помилки, допущені Позивачем при веденні податкового обліку.
У запереченні на апеляційну скаргу Позивач просить залишити постанову суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Західно-Донбаською ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ПП фірма “Інверта” за період з 01.01.2004р. по 30.09.2005р., за результатами якої складено Акт №5/23-1/2500497 від 24.01.2006р.
Перевіркою встановлено факт проведення позивачем господарських операцій з суб’єктом господарювання –ПП “Мініма” (продавець), статут якого, а також свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість визнані недійсними рішенням Павлоградського міськрайсуду від 15.08.05р., у зв’язку з чим відповідачем зроблено висновок, що ПП “Мініма” не є платником податку на додану вартість, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на суму 45090,00грн. за період березень-червень 2004 року.
Також перевіркою встановлено, що позивачем допущені розбіжності між сумами податкового кредиту, внесеними до книги обліку придбання, та сумами податкового кредиту, включених до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1820,00грн., в т.ч. у травні 2004р. на 1099грн., червні 2004р. на 613,00грн., серпні 2004р. на 5,00грн., листопаді 2004р. на 37грн., січні 2005р. на 40грн., квітні 2005р. на 16грн. , серпні 2005р. на суму 10грн.
За висновком Західно-Донбаської ОДПІ позивачем, в порушення п.п.7.2.1, 7.2.4 п.7.2, пп..7.3.1 п.7.3, пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” занижено податок на додану вартість на загальну суму 46910,00грн. в періодах березень-червень, серпень, листопад 2004 року, січень, квітень, серпень 2005 року.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 04.02.2006р. за №0000122341/0, яким визначена сума податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 70365,00грн., із яких 46910,00грн.- основний платіж, 23455,00грн.- штрафні санкції.
За результатами розгляду скарг позивача Західно-Донбаською ОДПІ винесені 14.04.06р. податкове повідомлення-рішення №0000122341/1, 15.06.06р. податкове повідомлення-рішення №0000122341/2, 22.08.06р. податкове повідомлення-рішення №0000122341/3 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 70365,00грн. (46910,00грн.- основного платежу, 23455,00грн.- штрафних санкцій).
За актом перевірки, між позивачем і ПП ”Мініма” (м. Павлоград) на підставі укладених угод на протязі березня-червня 2004р. здійснена поставка на адресу позивача товару на загальну суму 270540,00грн., в т.ч. ПДВ- 45090,00грн.
Зазначені операції купівлі-продажу відображені позивачем у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), сума податку на додану вартість 45090,00грн. включена відповідно до податкових накладних, виданих ПП “Мініма”, до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідних звітних періодах.
Рішенням Павлоградського міськрайсуду від 15.08.05р. визнаний недійсним Статут ПП “Мініма” з моменту реєстрації - 07.08.03р., припинено юридичну особу - ПП ”Мініма”, визнані недійсними свідоцтво про держреєстрацію від 07.08.03р. та свідоцтво платника податку на додану вартість №03474846.
На підставі рішення суду від 15.08.05р. Західно-Донбаською ОДПІ актом №199 від 18.10.05р. анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП ”Мініма”.
За висновками перевірки, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, що виписані особою, яка не є платником податку на додану вартість на загальну суму 45090,00грн.
Статтею 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено певний порядок включення платником податків сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, який передбачає особливі вимоги до таких операцій, наявність певних умов для виникнення у платника податку права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді, зокрема, це наявність у особи, яка складає і видає податкову накладну, визначеного в установленому порядку статусу платника податку на додану вартість (ця особа повинна бути зареєстрована як платник податку в податковому органі і їй повинен бути присвоєний індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість).
Відповідно до п.п. ”б” п.9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” реєстрація осіб як платників податку діє до дати її анулювання, яка відбувається в тому числі, якщо платник податку ліквідується за власним бажанням чи рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання).
При цьому п.п. 25.2.1 п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. №79, встановлено, що органи державної податкової служби приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), в даному випадку - судового рішення щодо припинення юридичної особи або судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.06.06р. рішення Павлоградського міськрайсуду від 15.08.05р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до того ж суду у іншому складі.
Зазначене позбавляє відповідача можливості посилатися в якості обґрунтування своїх дій на рішення Павлоградського міськрайсуду від 15.08.05р., яке скасовано.
Західно-Донбаською ОДПІ не визначено інших підстав, які б свідчили про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ 45090,00грн.
Колегія суддів вважає, що господарським судом зроблений правильний висновок, що правові підстави для визначення позивачеві податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 45090,00грн. відсутні, незалежно від того факту, що рішення Павлоградського міськрайсуду скасовано після винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки таке донарахування на момент розгляду цієї справи суперечить нормам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, порушує права та законні інтереси позивача.
Щодо встановленого Західно-Донбаською ОДПІ в акті перевірки факту допущення позивачем розбіжностей між сумами податкового кредиту, внесеними до книги обліку придбання, та сумами податкового кредиту, включених до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1820,00грн., то господарський суд дійшов помилкового висновку про скасування спірних податкових повідомлень-рішень в цій частині.
За змістом позовної заяви, зазначивши про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень в повному обсязі, Позивач не навів доводів щодо визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень в частині донарахування ПДВ в сумі 1820грн. з відповідним нарахуванням штрафних санкцій. Додатковою заявою від 03.04.2007р. Позивач повідомив Дніпропетровський апеляційний господарський суд, що різниця ПДВ 1820грн. виникла через помилки, допущені підприємством при веденні податкового обліку, і не має відношення до господарських стосунків Позивача з ПП “Мініма”, тому донарахування ПДВ в сумі 1820грн. з відповідним нарахуванням штрафних санкцій в сумі 910грн. Позивач не оскаржував. Таким чином, висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають обставинам справи.
На підставі вищевикладеного постанова господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв’язку з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у постанові, обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Павлоград задовольнити частково.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.06р. у справі № А23/360 скасувати.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Павлоград, №0000122341/0 від 04.02.06р., №0000122341/1 від 14.04.06р., №0000122341/2 від 15.06.06р., №0000122341/3 від 22.08.06р. про нарахування ПП фірма “Інверта” податку на додану вартість в частині визначення податкового зобов’язання в сумі 67635грн., у тому числі, основний платіж 45090грн., штрафні (фінансові) санкції 22545грн.
В решті адміністративного позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП фірма “Інверта” 3,40грн. судового збору.
Видачу виконавчого листа доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Суддя Суддя | І.А.Сизько Т.А.Верхогляд І.В.Тищик |
Постанова складена в повному обсязі 17.04.2007р.
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець