КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 686/18443/16-ц

Провадження № 22-ц/792/2362/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді – Спірідонової Т.В.,

суддів – Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар – Кошельник В.М.

з участю: представників апелянта – ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідачів – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інтурс-Хмельницький» на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтурс-Хмельницький» до ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління Держгеокадастру у ОСОБА_4 районі Хмельницької області, реєстраційна служба ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, приватний нотаріус ОСОБА_4 міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання права постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею, визнання недійсними рішень ради та їх скасування, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, визнання недійсними договорів оренди та купівлі – продажу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення,

встановила:

В вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інтурс-Хмельницький» звернувся до суду з позовом про визнання права постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею, визнання недійсними рішень ради та їх скасування, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, визнання недійсним договорів оренди та купівлі – продажу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення.

29.09.2016 року ТОВ «Інтурс-Хмельницький» звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на об’єкти нерухомого майна:

Головуючий в першій інстанції –ОСОБА_8

Доповідач – Спірідонова Т.В. Категорія: ухвала

земельну ділянку загальною площею 0,0174га, що розташована по вул.Проскурівській, 3-А в м.Хмельницькому, кадастровий номер 6810100000:01:006:0238, зареєстровану на праві власності за ОСОБА_5; торгівельний центр «Будинок торгівлі», що розташований по вул.Проскурівській, 3-А в м.Хмельницькому, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5; заборонити відповідачам ОСОБА_5, ОСОБА_6 виконувати будівельно-монтажні роботи з будівництва прибудови до торгівельного центру «Будинок торгівлі», що розташований по вул.Проскурівській, 3-А в м.Хмельницькому, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5; заборонити Реєстраційній службі ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зміни та інші відомості про зазначені об’єкти нерухомого майна; заборонити Реєстраційній службі ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції Хмельницької області вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про об’єкт нерухомого майна – незавершене будівництво прибудови до торгівельного центру «Будинок торгівлі», що розташований по вул.Проскурівській, 3-А в м.Хмельницькому; заборонити Управлінню Держгеокадастру у ОСОБА_4 районі Хмельницької області вносити зміни та інші відомості про земельну ділянку, що розташована по вул.Проскурівській, 3-А в м.Хмельницькому, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5; заборонити ОСОБА_4 міській раді присвоювати іншу поштову адресу земельної ділянки загальною площею 0,0174га, що розташована по вул.Проскурівській, 3-А в м.Хмельницькому та торгівельного центру «Будинок торгівлі», що розташований по вул.Проскурівській, 3-А в м.Хмельницькому, що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_5.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що предметом позову є визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 0,054га по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому, та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення торгівельного центру та прибудови до нього, тому з метою запобігання утрудненню виконання рішення суду слід забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та торгівельний центр. Крім того, відповідачами із залученням інших осіб виконуються будівельні роботи з будівництва прибудови до торгівельного центру на спірній земельній ділянці. Продовження виконання відповідачами будівельно-монтажних робіт протягом часу розгляду справи порушить права позивача на майбутнє, оскільки спричинить забудову спірної земельної ділянки, що утруднить виконання рішення суду.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2016 року заяву задоволено частково та накладено арешт на земельну ділянку загальною площею 0,0174га, що розташована по вул.Проскурівській, 3-А в м.Хмельницькому, кадастровий номер 6810100000:01:006:0238, що належить на праві власності ОСОБА_5 та на торговий центр, що розташований по вул.Проскурівській, 3-А в м.Хмельницькому, що належить на праві власності ОСОБА_5. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Інтурс-Хмельницький» просить скасувати ухвалу в частині відмови в задоволенні вимог заяви про забезпечення позову та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано роз’яснення, що містяться в п.4,6 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», судом допущено порушення вимог ст.151, 152, 210 ЦПК України, не перевірено наявність підстав для забезпечення позову, можливість їх застосування; суд при розгляді заяви не пересвідчився у тому, чи можливо буде в майбутньому забезпечити належне виконання можливого рішення суду.

Представники апелянта ТОВ «Інтурс-Хмельницький» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали.

Представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – ОСОБА_3, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначив, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, представник відповідача ОСОБА_4 міської ради та представники третіх осіб: Управління Держгеокадастру у ОСОБА_4 районі Хмельницької області, реєстраційної служби ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, приватний нотаріус ОСОБА_4 міського нотаріального округу ОСОБА_7повідомлені належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не з’явилися.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи частково заяву представника ТОВ «Інтурс-Хмельницький» та забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку та торговий центр, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір щодо володіння даним майном та правомірність набуття такого права, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвала суду в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та торговий центр, що розташований по вул.Проскурівській, 3-А в м.Хмельницькому не оскаржується, а отже не є предметом апеляційного перегляду.

Відмовляючи у забезпеченні позову шляхом заборони у вчиненні певних дій, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в цій частині зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ТОВ «Інтурс-Хмельницький» є власником 16/1000 частки нежитлового приміщення по вул.Проскурівській,3 у м.Хмельницькому.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на торговий центр загальною площею 196,6кв.м. по вул.Проскурівській, 3А.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо права постійного користування ТОВ «Інтурс-Хмельницький» земельною ділянкою площею 0,054га за адресою м.Хмельницький, вул.Проскурівська,3.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

За змістом п.1, 2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 статті 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в пунктах 4, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд першої інстанції врахував ці обставини і, виходячи із співмірності заявленого позову та виду забезпечення позову, обґрунтовано відмовив у забезпеченні позову шляхом заборони вчинення певних дій. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що надані представником апелянта акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 27.06.2013 року, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 29.01.2015р., лист виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради від 12.02.2016 року, акт прийому-передачі основних засобів від 24.06.1992 року не дають підстав вважати, що виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог буде утруднено або ж його взагалі буде неможливо виконати.

Оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтурс-Хмельницький» відхилити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуюча /підпис/ ОСОБА_9

Судді: /підпис/ ОСОБА_10

/підпис/ ОСОБА_11

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Т.В. Спірідонова