ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.04.2007 Справа № А36/449
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І. А. (доповідача),
суддів: Верхогляд Т.А. , Тищик І.В.
при секретарі судового засідання: Заєць П.Л.
від позивача: Марченко О.А., довіреність №12 від 01.11.06, юрист- присутній у судовому засіданні 02.04.07;
Буртова К.Д., довіреність №15 від 01.11.06, представник;
від відповідача: Заверза С.В., довіреність №6821/10/08-09-15 від 05.03.07, головний державний ревізор-інспектор-присутній у судовому засіданні 02.04.07;
Устименко М.В., довіреність №9116/10/08-10/1-15 від 28.03.07, головний державний податковий інспектор-присутній у судовому засіданні 02.04.07;
Іващенко В.О., довіреність №9111/10/08-10/1-15 від 28.03.07, головний державний податковий інспектор;
Яковенко О.В., довіреність №7912/10/08-10-15 від 16.03.07, головний державний податковий ревізор-інспектор;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.06р. у справі № А36/449
за позовом відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровськгаз”, м.Дніпропетровськ
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ВАТ “Дніпропетровськгаз”, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000158823/3/26967 від 03.11.06р. в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 1722,98грн., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2006р. по справі №А36/449 (суддя Кожан М.П.) адміністративний позов задоволений. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську №0000158823/3/26967 від 03.11.2006р. в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 1722,98грн. На користь ВАТ “Дніпропетровськгаз” з Держбюджету України присуджені судові витрати у сумі 3,40грн.
Постанову суду мотивовано тим, що відповідно до п.п.3.2.1, 3.2.2 п.3.2 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прибутковий податок з робітників і службовців вважається бюджетним фондом, належить державі або територіальній громаді; діючим законодавством не передбачене подання до податкових органів податкових декларацій з прибуткового податку з робітників і службовців; в період подачі уточнюючих декларацій та проведення перевірки по відношенню до Позивача діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідач, не погодившись з прийнятою постановою господарського суду, оскаржує її, вважає що господарським судом постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, пеня та штраф за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань, передбачених ст.16 та п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не застосовуються, інші штрафні санкції за порушення правил оподаткування, передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у періоді дії мораторію на задоволення вимог кредиторів застосовуються на загальних підставах.
У запереченні на апеляційну скаргу позивач посилається на безпідставність і необґрунтованість доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просить залишити постанову суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську підлягає задоволенню на підставі наступного.
СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ “Дніпропетровськгаз” за період з 01.07.2003р. по 31.12.2005р. За результатами перевірки складений Акт №116-08-03/3-03340920/ДСК від 07.04.06р.
На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську прийнято податкове повідомлення-рішення №0000158823/3/26967 від 03.11.2006р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з прибуткового податку з робітників і службовців на загальну суму 2584,47грн., в тому числі основний платіж 861,49грн. та штрафні (фінансові) санкції 1722,98грн.
Перевіркою встановлено, що в порушення пунктів 1.9, 1.13, 1.15 ст.1, пп..4.3.2 п.4.3 ст.4, п.3.4 ст.3, пп.4.3.14 п.4.3 ст.4, п.7.1 ст.7, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” ВАТ “Дніпропетровськгаз” недоутримано податку з доходів фізичних осіб у сумі 861,49грн.
На підставі п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції 1722,98грн.
За змістом позовних вимог, Позивач не згоден тільки з нарахуванням штрафних санкцій.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки по відношенню до Позивача діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, то штрафні санкції нараховані неправомірно.
Проте, колегія суддів вважає що з обґрунтованістю такого висновку погодитися не можна з наступних підстав.
Відповідно до ухвал господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.04р. по справі №Б29/58/04, від 07.07.04р. по справі №Б29/120/04, від 14.10.05р. по справі №Б24/235/05 було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.9-11).
Відповідно до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Положення ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові санкції (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у відповідності до ст. 1 цього Закону, де наведено визначення мораторію.
Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Враховуючи те, що зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб виникли у позивача відповідно до податкового повідомлення-рішення від 03.11.06р. №0000158823/3/26967, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не поширювалась.
Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій щодо всіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з ч.1 ст.23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Посилання суду першої інстанції на те, що діючим законодавством не передбачено подання до податкових органів податкових декларацій з прибуткового податку з робітників і службовців як на підставу задоволення позову, також є помилковим.
Згідно п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно п.1.11 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами” податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).
Внаслідок перевірки правильності заповнення та надання довідок за формою № 8-ДР про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб згідно Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 29.09.03р. №451, які Позивач подавав до податкової інспекції, було встановлено порушення, в результаті чого недоутримано податок з доходів фізичних осіб.
Довідки за формою № 8-ДР про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб подаються платником податку до контролюючого органу, на підставі довідок здійснюється нарахування та сплата податку.
Крім того, суд першої інстанції з посиланням на пп..3.2.1, 3.2.2. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами” дійшов висновку, що штрафні санкції були застосовані до Позивача безпідставно, оскільки прибутковий податок з робітників і службовців є бюджетним фондом.
З таким висновком суду також не можна погодитись.
Згідно п.п.3.2.1, 3.2.2 п.3.2 ст.3 вищевказаного Закону, у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені. На кошти бюджетного фонду, визначеного підпунктом 3.2.1 цього пункту, не може бути накладено стягнення за причинами, відмінними від стягнення такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Проте, по-перше, Відповідачем не застосоване примусове стягнення на активи Позивача; по-друге, сума податку була узгоджена в день надання довідки за формою № 8-ДР до податкової інспекції; по-третє, в наведеній нормі Закону мова йде про податки та збори (обов’язкові платежі), а не про штрафні санкції; в четверте, за змістом позовної заяви Позивач не вважає спірні штрафні (фінансові) санкції бюджетним фондом, оскільки не посилається на порушення податковим органом пп..3.2.1, 3.2.2. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами”.
Таким чином, постанова господарського суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.06р. у справі № А36/449 скасувати.
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя І.В.Тищик
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець