КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/615/16 Головуючий у 1-й інстанції: Васильківська Т.В.,

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

31 травня 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив: визнати протиправною бездіяльність щодо не виплати вихідної допомоги при звільненні з Національної поліції; стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області одноразову (вихідну) грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні повні дев'ятнадцять календарних років служби; стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 29 січня 2016 року по день фактичного розрахунку.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07 листопада 2015 №1о/с ОСОБА_2 призначений на службу до територіального органу Національної поліції на посаду начальника сектору Шполянського відділення Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області у спеціальному званні «капітан поліції» (а.с. 20).

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 29 січня 2016 року №13о/с позивача звільнено із займаної посади Національної поліції зі зняттям з військового обліку через хворобу за п.2 ст. 77 Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (а.с. 6).

Оскільки під час звільнення позивачу виплачене грошове забезпечення, до якого не ввійшла одноразова (вихідна) грошова допомога, ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою від 28.04.2016 про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби (а.с. 7).

Листом від 11.05.2016 №29/Т-49 відповідач відмовив у задоволенні заяви, оскільки 29.01.2016 на момент звільнення ОСОБА_2 з органів Національної поліції, останній не набув права на пенсію, відтак підстави для виплати одноразової грошової допомоги відсутні (а.с. 9).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки стягнення з відповідача одноразової допомоги у разі звільнення, за змістом статті 2 Закону України «Про оплату праці» є компенсаційними витратами, та охоплюються поняттям «заробітна плата», а статтею 116 Кодексу законів про працю України встановлено беззастережний обов'язок відповідача провести виплату всіх належних до сплати сум, відтак позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, щодо не виплати вихідної допомоги при звільненні та стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області одноразової (вихідної) грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення та стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 29 січня 2016 року є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів не може погодитись в повній мірі з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Спеціальним законодавством врегульовано правове становище осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ та поліції, у тому числі, порядок, умови проходження та звільнення зі служби, порядок та умови оплати праці, зокрема: Законом України від 02 липня 2015 року № 580-XII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 pоку №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Порядок №393).

У відповідності до частини першої статті 9 Закону № 2262-XII передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до пункту 10 Порядку №393 (в редакції на момент звільнення позивача зі служби) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 02 березня 2016 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» вказаний пункт 10 Порядку №393 доповнено поліцейськими.

При цьому, згідно п. 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» №900-VIII від 23.12.2015 - пункт 15 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №580-VIII доповнено абзацами такого змісту: «Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Таким чином, позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.

При цьому, стягнення з відповідача одноразової допомоги у разі звільнення, за змістом статті 2 Закону України «Про оплату праці» є компенсаційними виплатами, та охоплюються поняттям «заробітна плата», у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний був нарахувати та виплатити їх при звільненні позивача зі служби.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права та не здійснивши у день звільнення виплату усіх належних позивачу сум, порушив вказане право позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати одноразової грошової допомоги при звільненні та стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_2 одноразової (вихідної) грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні повні дев'ятнадцять календарних років служби.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 29 січня 2016 року по день фактичного розрахунку, судом першої інстанції не було враховано наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що правовідносини щодо виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу працівників органів внутрішніх справ, у тому числі одноразової грошової допомоги при звільненні, врегульовані Законом №580-VIII, Порядком №393 та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114.

Наведені вище нормативно-правові акти регулюють порядок виплати грошової допомоги працівникам органів внутрішніх справ та не передбачають виплату грошової компенсації за затримку розрахунку.

Згідно з частиною другою пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

Тобто, чинним законодавством не передбачено можливості стягнення компенсації за затримку виплати розрахунку при звільненні співробітників органів внутрішніх справ, в тому числі одноразової грошової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.09.2016 (справа №К/800/16868/13).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що вказані позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду лише в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати вихідної допомоги при звільненні та стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області одноразової (вихідної) грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення, в частині позовних вимог щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги слід відмовити.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у частковому задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2016 року в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - задовольнити частково.

Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2016 року - скасувати в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги - відмовити.

В решті постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Л.О.Костюк,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.