ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"11" квітня 2007 р. | справа № 20-2/421 |
за позовом | відкритого акціонерного товариства “Севастопольське автотранспортне підприємство 14330” (99040, м. Севастополь, вул. Індустріальна, 3) |
до відповідачів: | - Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2) - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3) |
про | спонукання до укладення договору оренди та визнання недійсними результатів конкурсу |
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача –Єремеєва О.О., довіреність № 78/01 від 02.02.2007;
відповідачів –не з’явились.
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство “Севастопольське автотранспортне підприємство № 14330” (далі –ВАТ “САТП № 14330”) звернулось до суду з позовом до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсними рішення міської комісії з оренди комунального майна Севастопольської міської державної адміністрації про проведення конкурсу на оренду приміщення по вул. Назукіна, 1 та результатів конкурсу, а також про спонукання Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації продовжити договір оренди № 248-01 від 01.06.2001 на два роки (до 29.12.2007) вбудованого не житлового приміщення по вул. Назукіна, 1, переданого позивачу для використання під диспетчерський пункт.
Ухвалою суду від 17.03.2006 до участі у справі залучений другий відповідач Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради.
У процесі розгляду спору позивач у передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України порядку зменшив позовні вимоги і просить зобов’язати Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації продовжити строк дії договору оренди № 248-01 від 01.06.2001 вбудованого нежитлового приміщення по вул. Назукіна, 1, переданого відкритому акціонерному товариству “Севастопольське автотранспортне підприємство № 14330” для використання під диспетчерський пункт (т. 2 арк. с. 62-63).
Позовні вимоги ВАТ “САТП № 14330” мотивовані нормами статей 764, 777 Цивільного кодексу України, статей 7, 9, 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та тим, що орендоване майно перебуває у його користуванні після закінчення строку дії договору і на теперішній час, сторонами вчиняються дії по оплаті орендної плати, орендодавцем не вживаються заходи по припиненню користування позивачем цим приміщенням.
Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (далі - Управління) проти позову заперечує, посилаючись на правомірність проведення конкурсу по визначенню орендаря спірного приміщення (т. 1 арк. с. 102).
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі –ФКМ СМР) не скористався правом, передбаченим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України - не надав відзив на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд
ВСТАНОВИВ:
Статтею 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, щодо майна, що перебуває у комунальної власності.
Відповідно до Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням V сесії Севастопольської міської Ради від 12.11.2002 № 330 (із змінами та доповненнями) Фонд комунального майна є виконавчим органом Севастопольської міської Ради по управлінню майном комунальної власності територіальної громади міста Севастополя, одним із завдань якого є управління у визначених Радою межах майном комунальної власності.
Згідно пункту 2.4 рішення Севастопольської міської Ради від 31.01.2006 № 4657 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є правонаступником Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації за договорами оренди комунального майна та відносинам, пов’язаним з їх виконанням (т. 1 арк. с. 125-128).
01 червня 2001 року між відкритим акціонерним товариством „Севастопольське автотранспортне підприємство 14330” (Орендар) та Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації (Орендодавець), до повноважень якого на той час згідно Положення про Управління відносилось укладення таких договорів (т 1 арк. с. 109-114), укладений договір № 248-01 оренди нерухомого майна (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач приймає в оренду нерухоме майно - вбудоване приміщення загальною площею 36,58 м2, розташоване на першому поверсі за адресою: м. Севастополь, вул. Каліча, 2а (Назукіна, 1).
Пунктом 7.1 Договору та протоколом від 30.12.2003 узгодження змін до цього Договору сторони встановили, що Договір діє з моменту підписання до 29.12.2004 (т. 1 арк. с. 12-14).
Таким чином, встановлений сторонами строк дії договору становить три роки п’ять місяців двадцять вісім днів.
Управління з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації повідомило позивача листом від 04.01.2005 № 12 про те, що договір припинив свою дію у зв’язку із закінченням строку, на який він був укладений.
18.01.2005 позивачем на адресу орендодавця надісланий лист з проханням укласти новий договір оренди вказаного приміщення (т. 1 арк. с. 18).
Листами від 02.02.2005 № 86/12 та 21.06.2005 № 411/01 ВАТ “САТП № 14330” зверталось в Управління з проханням продовження строку договору оренди № 248-01 від 01.06.2001 (т. 1 арк. с. 17, 23).
Однак, після закінчення строку Договору Управління щомісячно продовжувало направляти позивачу рахунки-акти на оплату орендної плати за приміщення по вул. Каліча, 2а, а ВАТ “САТП № 14330” оплачувало ці рахунки, орендна плата приймалась Управлінням (т. 1 арк. с. 30-54).
ВАТ “САТП № 14330” після 29.12.2004 продовжувало користуватись і користується на теперішній час зазначеним приміщенням, докази вчинення відповідачами дій по примусовому звільненню займаного позивачем вбудованого нежитлового приміщення та поверненню його орендодавцю відсутні, що слід розцінювати як зміну висловленого Управлінням ставлення щодо припинення договору оренди.
Такої ж позиції притримується і Верховний Суд України (постанова від 28.02.2006 у справі № 1/135-20/51).
Такі дії Управління свідчать про те, що лист Управління від 04.01.05 № 12 має лише інформативний характер щодо факту закінчення строку Договору і не є доказом заперечень наймодавця проти продовження користування ВАТ “САТП № 14330” орендованим приміщенням.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтями 764, 777 Цивільного кодексу України, статтями. 7, 9, 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та опосередковано частиною 4 статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься у статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (далі - Закон), відповідно до якої термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 2 ст. 17 Закону).
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути заявлені ним протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Проведення 25.11.2005 конкурсу на оренду вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 36,58 м2, розташованого на першому поверсі житлового двоповерхового будинку за адресою: м. Севастополь, Балаклава, вул. Назукіна, 1, та направлення Управлінням позивачу відповідних листів від 02.06.2005, від 26.08.2005 свідчать про наявність у орендодавця наміру передавати в оренду це приміщення (т. 1 арк. с. 22, 25-26, т. 2 арк. с. 7).
При цьому суд вважає, що передбачених статтею 27 Господарського процесуального кодексу України підстав для залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача переможця цього конкурсу - товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека АВиК” немає, оскільки рішення з цього господарського спору безпосередньо не може вплинути на їх права і обов’язки щодо однієї із сторін по справі.
Однак, зазначені дії мали місце після сплину одного місяця після закінчення терміну дії договору, а тому, в тому числі і з урахуванням викладених вище обставин, не є доказом наявності у орендодавця заперечень проти продовження дії укладеного 01.06.2001 з ВАТ “САТП № 14330” договору № 248-01 оренди нерухомого майна.
Викладені обставини та надані докази дають підстави вважати, що договір № 248-01 оренди нерухомого майна - вбудованого приміщення загальною площею 36,58 м2, розташованого на першому поверсі за адресою: м. Севастополь, вул. Каліча, 2а (Назукіна, 1), укладений 01 червня 2001 року відкритим акціонерним товариством „Севастопольське автотранспортне підприємство 14330” (Орендар) та Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації (Орендодавець), є продовженим з 29.12.2004 на той самий термін, тобто, на 3 роки 5 місяців 28 днів, і на тих самих умовах, які були передбачені договором,.
За таких обставин права і охоронювані законом інтереси ВАТ “САТП № 14330” щодо продовження зазначеного Договору оренди вбудованого нежитлового приміщення на момент прийняття рішення по цьому спору не порушені, а тому підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.
Керуючись статтями 49, 77, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
В позові відмовити.
Суддя Н.Г.Шевчук
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 16.04.2007.