УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 вересня 2009 року                                                                                 м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді     - Семененка Я.В.

судді     - Дадим Ю.М., Божко В.А.

при секретарі     - Мартиросян М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1 та управління пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області

на постанову  Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2009 року у справі № 2-а-94/2009 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,-

     ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області в якому просив:

визнати протиправною відмову відповідача в частині не виплати підвищення пенсії відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком;

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки в сумі 4471,20грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивача відповідач керувався положеннями нормативних актів, що на підставі Рішення Конституційного Суду України були визнані неконституційними, а тому застосуванню не підлягали.

  Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровського області від 09 червня 2009 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення пенсії згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок  та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. в сумі 710,90грн. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. в сумі - 684,20грн., тобто в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, що була виплачена в зазначений період. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 та управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області звернулися з апеляційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального права, позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі, відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову в повному обсязі.

    Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права,  відповідно до якого, зокрема, людина,  її права  та  свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

           Судом встановлено  та матеріалами справи підтверджено , що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1р. та відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни,   що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому (а.с.6).

           Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»   дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст. 71  та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.

Відповідно до ст..152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно зі ст..22 Закону України «Про Конституційний суд України» рішення Конституційного Суду України підлягають безумовному виконанню всіма державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та громадянами.

Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік втратила чинність з 09.07.2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії позивачу відповідно до чинного законодавства, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області будь-яких дій, пов'язаних з перерахунком та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»   з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року не здійснювало.

Отже, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області здійснити відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до їх пенсії як «дитині війни» з 22 травня 2008 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення п.п.2 п.14 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено з 01 січня 2008 року інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії «дітям війни», були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.

Отже, Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.

Проте, Управління пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області будь-яких дій з цього приводу не здійснювало.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 22 травня 2008 року по 31грудня 2008 року.

Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків ( справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).

Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом (Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не існує.

             Керуючись  п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2009 року у справі №2-а-94/2009- без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 30.09.2009р.)

Головуючий:                                                                                       Я.В.Семененко

Судді:                                     Ю.М. Дадим

                                    Л.А. Божко