ухвала

іменем україни

14 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеник Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, обґрунтовуючи вимоги тим, що 13 липня 2007 року між акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» (далі - «АКБ «Правекс-Банк»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» (далі - ПАТ КБ «Правекс-Банк») та ОСОБА_3 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 755-002/07Ф, відповідно до умов якого останній було відкрито кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей терміном до 13 липня 2014 року зі сплатою за користування кредитом 15 % річних за час фактичного користування кредитом. На забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника 13 липня 2007 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 755-002/07Ф. У зв'язку із неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань, станом на 04 грудня 2012 року виникла заборгованість у розмірі 166 841 доларів 55 центів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) становить 1 333 564 грн 51 коп., з яких: 84 490 доларів США, що з офіційним курсом НБУ становить 675 328 грн 57 коп. - заборгованість за кредитом; 19 665 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 157 182 грн 35 коп. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 47 245 доларів 55 центів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 377 633 грн 68 коп. - непогашені проценти за користування кредитом; 15 441 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 23 419 грн 91 коп. - несплачена пеня за несвоєчасну сплату процентів. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути вищевказану кредитну заборгованість солідарно з відповідачів.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2016 року, позов задоволено. Стягнуто на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитом у розмірі 166 841 доларів 55 центів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 04 грудня 2012 року становить 1 333 564 грн 51 коп. Також стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» судовий збір у розмірі 3 441 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, керуючись ст. ст. 509, 526, 554, 1054 ЦК України, виходив із того, що позичальником порушено умови кредитного договору, забезпеченого договором поруки, а тому в останнього виникла заборгованість перед банком, яка підлягає до стягненню солідарно з відповідачів у гривневому еквіваленті до долара США.

Колегія суддів частково погоджується із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Судами встановлено, що 13 липня 2007 року між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк», та ОСОБА_3 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 755-002/07Ф, відповідно до умов останній відкрито кредитну лінію в іноземній валюті на споживчі цілі терміном до 13 липня 2014 року зі сплатою за користування кредитом 15 % річних, а ОСОБА_3 відповідно до умов п. п. 4.1, 4.2, 6.1.1 вказаного договору зобов'язалася прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, своєчасно повернути кредит у повному обсязі та сплатити проценти за користування ним (а. с. 7-18).

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором 13 липня 2007 року між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 755-002/070, згідно з умовами якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед банком за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 13 липня 2014 року у розмірі 98 000 доларів США та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості (а. с. 32- 34).

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань виникла заборгованість за вищевказаним кредитним договором, яка станом на 04 грудня 2012 року становить 166 841 доларів 55 центів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 1 333 564 грн 51 коп., з яких: з яких: 84 490 доларів США, що еквівалентно 675 328 грн 57 коп. - заборгованість за кредитом; 19 665 доларів США, що еквівалентно 157 182 грн 35 коп. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 47 245 доларів 55 центів США, що еквівалентно 377 633 грн 68 коп. - непогашені проценти за користування кредитом; 15 441 доларів США, що еквівалентно 23 419 грн 91 коп. - несплачена пеня за несвоєчасну сплату процентів. (а. с. 37, 38).

Відповідно до ст. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 212-214, 303, 315 ЦК України встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 як позичальник, порушила умови договору про надання споживчого кредиту та допустила заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку солідарно з відповідачів.

При цьому, визначаючи суму заборгованості за кредитом та процентами за користування ним у доларах США із зазначенням еквіваленту в гривні за курсом НБУ, суди правильно посилались на те, що правовідносини виникли з кредитного договору в іноземній валюті, у банку є ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями, тому в резолютивній частині рішення має бути зазначено про стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті (доларах США) із переведенням суми заборгованості в національну валюту - гривню за курсом НБУ, що відповідає положенням ст. ст. 192, 533 ЦК України, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14 та від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для судів.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної про те, що при підписанні кредитного договору позичальник не була ознайомлена із можливими валютними ризиками, пов'язаними із отриманням кредиту в іноземній валюті, оскільки питання стабільності курсів валют законодавчо не врегульовано і, укладаючи договір в іноземній валюті, ОСОБА_3, маючи необхідний обсяг цивільної дієздатності, не могла не усвідомлювати, що курс національної валюти України не є незмінним, а тому могла і повинна була передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за спірним договором.

Посилання у касаційній скарзі на те, що ОСОБА_3 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким від сплати судового збору звільняються, зокрема, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та II груп, є безпідставними, оскільки такі особи звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних із захистом прав та законних інтересів дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та II груп. Проте у даній справі ОСОБА_3 діє у власних інтересах у правовідносинах, що виникли із договірних зобов'язань, а саме - кредитного договору.

Разом з тим, неправильне застосування судами положень про нарахування й стягнення пені у зобов'язанні, що визначене в іноземній валюті, становить підставу виходу за межі доводів касаційної скарги відповідно до ч. 3 ст. 335 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 559 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 99 Конституції Українигрошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України (ч. 1 ст. 192 ЦК України).

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Згідно з ч. 3 ст. 533 ЦК Українивикористання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України).

Відповідно до ч 2 ст. 546 ЦК України - пеня є видом забезпечення виконання зобов'язання, виходячи зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 року, відповідно до вимог ст. 192 ЦК України - розрахунок пені має здійснюватись у грошові одиниці України - гривні.

За розрахунками позивача, пеню обчислено у доларах США та переведено у еквівалент у гривні за курсом Національного Банку України станом на 04 грудня 2012 року.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд на порушення ст. ст. 10, 212, 303, 315 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, належним чином не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення спору, зокрема, не звернув уваги на те, що пеня повинна обчислюватись у національній валюті за кожен місяць прострочення і переводитись у гривню на час прострочення, а не на кінцевий строк нарахування пені, що значно впливає на кінцеву суму у зв'язку із зміною курсу іноземної валюти.

Ураховуючи викладене, оскільки в судовому рішенні про стягнення кредитної заборгованості у порушення ст. 215 ЦПК Українискладові цієї заборгованості не визначені, ухвала апеляційного суду не може вважатися законною і обґрунтованою, тому в силу ч. 3 ст. 338 ЦПК України вона підлягає скасуванню у повному обсязі із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: В.І. Журавель

О.В.Закропивний

С.Ф.Хопта

С.П. Штелик