КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2016 р. cправа№ 911/4055/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Мединський М.М.

відповідача - Дубей В.Ю.

третьої особи-1 - Колосюк С.Л.

третьої особи-2 - Гладишенко М.І.

третьої особи-3 - Гладун А.І.

третьої особи-4 - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Господарського суду Київської області від 26.01.2016 р.

у справі № 911/4055/15 (судді - Щоткін О.В., Шевчук Н.Г., Конюх О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

треті особи 1. Національний банк України

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент»

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова группа»

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аккорд»

про стягнення 87132444,08 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про про стягнення 87 132 444,08 грн заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 р., з яких: 51 967 154,26 грн - заборгованості по тілу кредиту, 14 841 536,83 грн - заборгованості по процентах за користування кредитними коштами, 12 014 122,62 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2 902 285,23 грн - пені за несвоєчасну сплату відсотків, 4 420 000,00 грн - штрафу, 793 041,00 грн - 3% річних від суми простроченої заборгованості зі сплати кредиту та 194 314,15 грн - 3% річних від суми простроченої заборгованості за відсотками.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2016 р. було залучено до участі у справі Національний банк України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.01.2016 р. у справі № 911/4055/15 було припинено провадження у справі в частині стягнення 51 967 154,26 грн - заборгованості по тілу кредиту, 2 198 902,26 грн - заборгованості по процентах, 32 652,19 грн - пені за несвоєчасне повернення відсотків та 910 000, 00 грн - штрафу, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просило оскаржуване рішення суду скасувати в частині припинення провадження у справі по стягненню штрафу у розмірі 910 000,00 грн, а також в частині відмови у задоволенні позовних вимог на загальну суму 32 933 745,38 грн та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що договір про відступлення права вимоги від 12.09.2014 р., укладений з ТОВ «Компанія з управління активами «Дельта Кепітал» містить передбачені чинним законодавством ознаки нікчемності, у зв'язку з чим, керуючись положеннями статті 38 ЗаконуУкраїни «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», статтей 215, 216, 228 ЦК України було вирішено затвердити результати перевірки щодо виявлення правочину, який є нікчемним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.03.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 р. залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова група» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Акорд» у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 12.04.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 р. розгляд справи відкладено на 19.04.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 р. зупинено провадження у справі № 911/4055/15 до прийняття остаточного рішення у справі Господарського суду м. Києва № 910/4123/16 за позовом Національного банку України до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 р. було поновлено провадження у справі № 911/4055/15 та призначено до розгляду на 08.12.2016 р.

У судовому засіданні 08.12.2016 р. було оголошено перерву до 19.12.2016 р.

У судове засідання 19.12.2016 р. представник третьої особи-4 не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи-1, третьої особи-2 та третьої особи-3, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

27.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Державним підприємством «Укрспирт» (далі - позичальник) було укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Згідно з п. 1.1.1 кредитного договору надання кредиту здійснювалось окремими частинами (надалі за текстом кожна частина окремо - транш, а у сукупності - транші), на умовах, визначених цим договором, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 130 000 000,00 грн зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 24% річних, в порядку, визначеному цим договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 25.12.2014 р. включно.

У випадку невиконання позичальником зобов'язань, передбачених підпунктами 1.1.2, 3.3.13.1-3.3.13.3 та пунктом 2.7 цього договору, плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 26% річних, починаючи з моменту невиконання зазначених зобов'язань. Плата за користування кредитом в розмірі 26% річних діє до дня (включно) виконання умов, передбачених підпунктами 1.1.2, 3.3.13.1-3.3.13.3 та пунктом 2.7 цього договору. При цьому сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру плати за користування кредитом є заздалегідь погодженим (п. 1.1.3 кредитного договору).

Як передбачено п. 2.6 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом (траншем) здійснюється у валюті кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом (траншем) в період (28-29-30-31/365), в також в день погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (траншу).

Відповідно до п. 2.7 кредитного договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 31 числа в грудні 2014 року, а в інші місяці не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти.

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.3 кредитного договору).

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач заборгованість за укладеним кредитним договором вчасно не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся з вимогою про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Встановлено, що ПАТ «Дельта Банк» вже зверталось до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 р. за період з 27.12.2013 року по 27.07.2014 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2014 р. у справі № 911/3411/14 було стягнуто з ДП «Укрспирт» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 54 156 500,00 грн заборгованості за кредитом, 2 198 902,26 грн заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, 32 652,19 грн пені, 390 000,00 грн штрафу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 р. рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2014 р. у справі № 911/3411/14 змінено в частині стягнення суми штрафу, стягнуто з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 54 156 500,00 грн заборгованості за кредитом, 2 198 902,26 грн заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, 32 652,19 грн пені, 162 469,50 грн штрафу, в іншій частині позову відмовлено.

Зазначеними рішеннями судів встановлено факт наявності простроченої заборгованості ДП «Укрспирт» перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» в сумі 54 156 500,00 грн щодо повернення тіла кредиту, та відповідно обов'язок боржника, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, сплатити кредитору борг по кредиту, проценти за користування кредитом та штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Встановлено, що предметом розгляду справи № 911/3411/14 було стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 р., яка складалась з 54 156 500,00 грн тіла кредиту, заборгованості за процентами в розмірі 2 198 902, 26 грн за період з 27.12.2013 р. по 27.07.2014 р., пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 10 241, 46 грн за період з 13.05.2014 р. по 29.05.2014 р., пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 22 410,73 грн за період з 11.06.2014 р. по 16.07.2014 р., штрафу в розмірі 910 000,00 грн.

Враховуючи те, що позивач в межах даної справи повторно просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 р., яка складається з 51 967 154,26 грн тіла кредиту, 14 841 536,83 грн заборгованості за процентами за користування кредитними коштами за період з 27.12.2013 р. по 26.08.2015 р., 12 014 122,62 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 13.10.2014 р. по 26.06.2015 р., 2 902 285,23 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 13.05.2014 р.по 26.08.2015 р., 4 420 000,00 грн штрафу за період з 27.12.2013 р. по 21.07.2015 р., 793 041,00 грн 3% річних від суми простроченої заборгованості зі сплати кредиту за період з 13.10.2014 р. по 26.06.2015 р. та 194 314,15 грн 3% річних від суми простроченої заборгованості за відсотками за період з 13.05.2014 р. по 26.08.2015 р., частина якої вже була предметом розгляду в межах справи № 911/3411/14, колегія суддів вважає, що провадження у справі № 911/4055/15 в частині стягнення 51 967 154,26 грн тіла кредиту, заборгованості за процентами в розмірі 2 198 902,26 грн за період з 27.12.2013 р. по 27.07.2014 р., пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 10 241,46 грн за період з 13.05.2014 р. по 29.05.2014 р., пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 22 410,73 грн за період з 11.06.2014 р. по 16.07.2014 р., штрафу в розмірі 910 000,00 грн підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки ці вимоги вже були предметом розгляду в справі № 911/3411/14 та є відповідні рішення господарського суду Київської області та суду апеляційної інстанції, які в межах своєї компетенції вирішили господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Вбачається, що права та обов'язки згідно зазначеного кредитного договору були неодноразово передані третім особам.

Так, згідно договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами - адміністратор пенсійних фондів «Дельта-Капітал», а в подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» (далі - новий кредитор), в редакції додаткового договору від 22.12.2014 р. №1 до договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014 р., у зв'язку з частковим виконанням боржником зобов'язань за кредитним договором в сумі 4 388 248,00 грн первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ДП «Укрспирт» за основним договором, в тому числі право вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом в розмірі 51 967 154,26 грн; повернення (сплати) заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 1 774 552,73 грн; повернення (сплати) заборгованості за процентами та/або процентів, що не нараховані та підлягають нарахуванню за кредитним договором. Всього загальна сума вимог, які нараховані та/або пред'явлені за кредитним договором станом на 22.12.2014 р. складає 53 741 706,99 грн.

Відповідно до п. 1.1.1 договору про відступлення права вимоги первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору, а новий кредитор прийняти та оплатити на умовах цього договору всі права вимоги та інші права, які належать первісному кредитору.

Згідно з п. 1.3 договору про відступлення права вимоги з моменту набрання чинності цим договором, новий кредитор повністю замінює первісного кредитора у кредитному договорі, зазначеному в пункті 1.1 цього договору, та отримує всі права, що виникають з договорів, укладених в забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, що зазначені в пункті 1.2 цього договору.

Як передбачено п. 2.3 договору про відступлення права вимоги, до нового кредитора переходять всі права вимоги за кредитним договором та договорами, укладеними в забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, в повному обсязі і на умовах, визначених кредитним договором, включаючи права вимоги до боржника по поверненню отриманого кредиту, сплати процентів за його користування, комісій, штрафів та пені, які вже нараховані первісним кредитором на дату укладення цього договору і розмір яких зазначений в пункті 1.1 цього договору, а також права вимоги, які виникнуть за кредитним договором в майбутньому в момент набрання чинності цим договором, який визначений у пункті 5.2 цього договору.

Цей договір набирає чинності, а у його сторін виникають взаємні права та обов'язки, передбачені цим договором, виключно на наступний день після настання відкладальної обставини, під якою сторони розуміють відсутність добровільного повного погашення заборгованості за основним договором в строк до 11.02.2015 р. включно (п. 5.2 договору про відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 5.3 договору про відступлення права вимоги після набрання чинності цим договором новий кредитор має право здійснити наступне відступлення права вимоги за кредитним договором та договорами, укладеними в забезпечення належного виконання основного зобов'язання на користь будь-якої третьої особи до проведення розрахунку з первісним кредитором.

12.02.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова група» (далі - новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 8/2-VP (далі - договір про відступлення права вимоги), згідно з п. 1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ДП «Укрспирт» (далі - боржник) за кредитним договором, в тому числі право вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом в розмірі 51 967 154,26 грн; повернення (сплата) заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 1 774 552,73 грн; повернення (сплата) заборгованості за процентами та/або процентів, що не нараховані та підлягають нарахуванню за кредитним договором. Всього загальна сума вимог, які нараховані та/або пред'явлені за кредитним договором станом на дату укладення цього договору складає 53 741 706,99 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору про відступлення права вимоги від 12.02.2015 р., з моменту набрання чинності цим договором, новий кредитор повністю замінює первісного кредитора у кредитному договорі, зазначеному в пункті 1.1 цього договору, та отримує всі права, що виникають з договорів, укладених в забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, що зазначені в пункті 1.3 цього договору.

Як передбачено п. 2.3 укладеного договору про відступлення права вимоги, з моменту підписання уповноваженими представниками сторін цього договору, до нового кредитора переходять всі права вимоги за кредитним договором та договорами, укладеними в забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, в повному обсязі і на умовах, визначених кредитним договором, включаючи права вимоги до боржника по поверненню отриманого кредиту, сплати процентів за його користування, комісій, штрафів та пені, які вже нараховані первісним кредитором на дату укладення цього договору і розмір яких зазначений в пункті 1.1 цього договору, а також права вимоги, які виникнуть за кредитним договором в майбутньому в момент набрання чинності цим договором, який визначений у пункті 5.2 цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 5.3 договору про відступлення права вимоги).

Ухвалою Господарський суд Київської області від 17.03.2015 р. у справі № 911/3411/14, на підставі вищевказаних договорів, було здійснено заміну позивача (стягувача) - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його процесуального правонаступника - ТОВ «Правнича консалтингова група».

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, цивільній або адміністративній, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду його права не були порушені, оскільки він відступив своє право вимоги за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 р. іншим особам.

Стосовно посилання скаржника на нікчемність договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014 р., укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Компанія з управління активами «Дельта Кепітал», правонаступником якого є ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 р. № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» ПАТ «Дельта Банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі вказаної постанови, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 р. «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», яким з 03.03.2015 р. розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про перевірку правочинів (договорів) в АТ «Дельта Банк» № 67 від 11.03.2015 р. вирішено здійснити у ПАТ «Дельта Банк» перевірку правочинів (інших договорів), вчинених (укладених) ПАТ «Дельта Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для чого створено відповідні комісії, в тому числі комісію з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями.

Як передбачено ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

У протоколі № 21 від 20.07.2015 р. засідання Комісія Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за результатами проведення перевірки, дійшла висновків про те, що договір відступлення права вимоги від 12.09.2014 р. містить ознаки нікчемності, передбачені пунктами 1, 5, 7, 8 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Крім того, з огляду на умови договору відступлення права вимоги від 12.09.2014 р., відсутні будь-які підстави вважати, що ПАТ «Дельта Банк» за його умовами прийняло на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання грошових вимог, а відтак, договір відступлення права вимоги від 12.09.2014 р. в будь-якому випадку не відповідає ознакам нікчемності, встановленим п. 5 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Стосовно висновків Комісії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що після віднесення її до категорії проблемних постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 р. № 692/БТ ПАТ «Дельта Банк» не отримало реальних грошових надходжень на оплату відступлених майнових вимог, і що воно відмовилось від власних майнових вимог, колегія зазначає наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 р. № 692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних» запроваджено певні обмеження у діяльності позивача, зокрема, погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями ПАТ «Дельта Банк», мало прийматись тільки в грошовій формі (крім набуття права власності на об'єкти застави за погодженням із куратором Банку), і що погашення заборгованості за кредитним договором відбувалось за рахунок коштів ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» без погодження з куратором позивача, зважаючи на те, що перерахування коштів проводилось в межах ПАТ «Дельта Банк», в період очевидної неспроможності виконання нею своїх грошових зобов'язань, без залучення реальних коштів на погашення кредиту, отже, таким погашенням було порушено суть та мету встановлених постановою Правління Національного Банку України № 692/БТ обмежень щодо прийняття погашення заборгованості виключно у грошовій формі.

Вбачається, що грошові кошти за договором про відступлення права вимоги від 12.09.2014 р. в сумі 58 129 954,99 грн ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» перерахувало ПАТ «Дельта Банк» 12.02.2015 р., тобто коли позивач на підставі постанови № 692/БТ від 30.10.2014 р. Правління Національного банку України вже був віднесений до категорії проблемних і в його діяльності запроваджено певні обмеження, зокрема, погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями ПАТ «Дельта Банк», мало прийматись тільки в грошовій формі.

Проте, враховуючи, що виконання зобов'язання за договором відступлення права вимоги ПАТ «Дельта Банк» отримало від ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» саме у грошовій формі, у погодженні із куратором ПАТ «Дельта Банк» в такому випадку не було потреби, тому підстави вважати, що ПАТ «Дельта Банк» було порушено введені постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 р. № 692/БТ обмеження, відсутні, а посилання на те, що ПАТ «Дельта Банк» відмовилось від власних майнових вимог, є необгрунтованими.

Таким чином, висновок Комісії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що договір відступлення права вимоги нікчемний з підстав, встановлених пунктами 1, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є безпідставним.

Стосовно посилань скаржника на те, що договір відступлення права вимоги суперечить приписам п. 8 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої нікчемними є укладені банком правочини (у тому числі договори) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України, слід зазначити наступне.

Так, на думку позивача, ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» на момент укладення договору відступлення права вимоги (12.09.2014 р.) була пов'язаною з ПАТ «Дельта Банк» особою, оскільки частка у статутному капіталі ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» належала Лагун Антоніні Іванівні, яка є сестрою Лагуна Миколи Івановича - акціонера та Голови наглядової ради ПАТ «Дельта Банк».

Зі змісту п. 8 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вбачається, що нікчемним є не будь-який договір, укладений банком з пов'язаною особою, а лише договір між вказаними особами, який не відповідає вимогам законодавства України.

Відносячи договір відступлення права вимоги до нікчемних на підставі п. 8 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Комісія Фонду гарантування вкладів фізичних осіб жодним чином не визначила, в чому саме такий правочин не відповідає приписам чинного законодавства України, фактично обмежившись лише дослідженням та встановленням факту пов'язаності осіб, які уклали правочин.

Водночас, ст. 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності правочину, а саме те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 21.07.2016 р. у справі № 910/4123/16 за позовом Національного банку України до ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «КУА «Скай кепітал Менеджмент» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014 р, залишеним без змін постановою Київського апеляційого господарського суду від 14.11.2016 р. було відмовлено у задоволенні позову.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів визнання договору відступлення права вимоги недійсним у встановленому чинним законодавством порядку або встановлення факту невідповідності вказаного договору приписам чинного законодавства України.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що питання нікчемності договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014 р. вже було предметом розгляду у справах № 911/2111/15 та № 911/2115/15, за результатами розгляду яких суди дійшли висновків про дійсність даного правочину та відсутність підстав для визнання його нікчемним.

До того ж, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2015 р. у справі № 826/15792/15 за позовом ТОВ з іноземною інвестицією «Правнича консалтингова група» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору про відступлення прав вимоги від 12.09.2014 р., укладеного між Публічним акціонерним Товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», визнано протиправними та скасовано рішення (у формі повідомлення про нікчемність правочинів від 22.07.2015 р.) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання нікчемним договору про відступлення прав вимоги від 12.09.2014 р.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновском місцевого суду про те, що оскільки право вимоги позивача було передано іншій особі на підставі договору відступлення права вимоги, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими процентами за користування кредитними коштами в розмірі 12 642 634,57 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 12 014 122,62 грн, пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 2 869 633,04 грн, штрафу в розмірі 3 510 000, 00 грн, 3% від суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 793 041,00 грн, 3% від суми простроченої заборгованості за процентами в розмірі 194 314, 15 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 26.01.2016 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 26.01.2016 р. у справі № 911/4055/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/4055/15 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третім особам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко