Справа № 2а-653/09р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2009 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Чепурного В.П.
при секретарі - Бондаренко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Черкаській області, інспектора адміністративної практики Черкаського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області капітана міліції ОСОБА_2 про скасування рішення суб’єкта владних повноважень, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом про оскарження постанови інспектора адміністративної практики Черкаського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування своїх вимог вказує, що 23.03.2009 року інспектором ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області Петровим В.М. було винесено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до даного протоколу він керував автомобілем « Ніссан Патфайндер», державний номер НОМЕР_1 , рухався по автошляху Н – 16 « Золотоноша – Черкаси – Сміла – Умань» на ділянці між м. Черкаси і м. Сміла рухався зі швидкістю 127 кмгод., перевищив встановлену швидкість, чим порушив ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КпАП України.
На підставі даного протоколу, 23.03.2009року інспектором Петровим В.М. було винесено постанову №441 від 23.03.2009року і ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Вважає, що дана постанова підлягає до скасування з наступних підстав.
Імовірно зазначена постанова винесена відповідно до ст. 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) за результатами застосування фіксації порушень Правил дорожнього руху (далі - ПДР) засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі. У той же час, вимірювач швидкості відеозаписуючий «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, фактично не є таким, що працює в автоматичному режимі. Оскільки при фото- чи відеофіксації правопорушень він керується безпосередньо співробітником ДАІ, який самостійно обирає режими роботи приладу, об'єкти зйомки, кут огляду приладу тощо. Навіть підприємство-виготовлювач приладу ЗАТ «Ольвія». РФ не кваліфікує його як працюючий у автоматичному режимі.Тому застосування до правопорушень, виявлених та зафіксованих за допомогою приладу «Візир» положень ст. 258 КУпАП, яка визначає вичерпний перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, є неправомірним. Адже винесення відповідачем ОСОБА_3 без складання адмінпротоколу порушує мої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Більше того, відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення уповноваженими на те посадовими особами складається протокол, який у свою чергу згідно зі ст. 251 КУпАП є належним способом фіксування доказів вчинення особою адмінправопорушення. Вищевикладене було підтверджено постановою Солом'янського районного суду м. Київ від 30.04.2009 року у справі № 2-а-96 2009 року.
2. Всупереч вимогам статті 283 КУпАП ОСОБА_3 практично не містить опису обставин, установлених при розгляді справи про адмінпорушення. А саме, за яких обставин було зафіксоване нібито перевищення мною швидкості.
1. 2.1. Зокрема, у ОСОБА_3 відсутні вказівки на те, який саме працівник ДАІ проводив фотофікеацію нібито допущеного мною перевищення швидкості руху. Адже відповідно до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінсмаксимальну швидкість, рівень якої зазначено в пунктахпекції МВС України (затверджена Наказом МВС 13.11.2006 № 1111, надалі - Інструкція), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому така інформація має суттєве значення при оцінці як законності, так і достовірності доказів, якими є результати фіксації порушень ГІДР спеціальними технічними засобами.
2. 2.2. У ОСОБА_3 відсутня інформація про те, який автомобіль використовувався працівниками ДАІ для патрулювання та здійснення фотофіксації швидкості мого автомобілю, хоча дана обставина має суттєве значення для справи з наступних причин.
Виходячи із змісту пунктів 12.2, 12.3 Інструкції, нагляд за дорожнім рухом може здійснюватись відкрито (при пішому патрулюванні або на службових транспортних засобах, які мають спеціальне пофарбування), потайно (на службових транспортних засобах звичайного пофарбування, без написів та розпізнавальних знаків) - під час руху в загальному потоці транспортних засобів, або змішано. У моєму випадку очевидно застосовувався потайний нагляд під час руху в загальному потоці транспортних засобів, що передбачає використання співробітниками ДАІ лише службових транспортних засобів (автомобілів) звичайного пофарбування, без написів та розпізнавальних знаків. Використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Порушення даної вимоги свідчить про отримання доказів з порушенням закону.
3. Відповідно до п. 13.2. Інструкції забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув. У той же час оскаржувана мною ОСОБА_3 не містить відомостей щодо своєчасності проходження повірки вимірювального приладу «Візир» № 0812480. Також відсутня інформація про реквізити документів про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки до використання в Україні. Таким чином, заміри швидкості мого автомобіля, які лягли в основу справи про адмінправопорушення, було проведено із недотриманням вимог статей 1, 2, 4, 11, 18-21, 28. 37 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 року №1 13/98-ВР.
Частина 3 ст. 62 Конституції України передбачає, що будь-які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи відсутність у ОСОБА_3 вищевказаної інформації, немає жодних підстав вважати, що докази вчинення мною адмінправопорушення не одержані з порушенням закону. Дана обставина відповідно до п. З ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України виключає подальше використання результатів фотофіксації, доданих до ОСОБА_3, в якості доказу у справі про адміністративне порушення.
II. На момент винесення ОСОБА_3 № 4715, в Україні вже діяли зміни до ПДР, затверджені постановою КМ України від 22 квітня 2009 р. № 395 (була опублікована та набула чинності 05.05.2009 року. Офіційний вісник України від 05.05.2009 - 2009 р., № 31, стор. 67, стаття 1053).
Виходячи із змісту вказаних змін (пункт 12.6. підпункт г ПДР), поза населеними пунктами на дорогах, до яких відноситься ділянка автошляху Н-16 «Золотоноша-Черкаси-Сміла-.Умань» зазначена у ОСОБА_3, дозволяється рух із швидкістю не більше 90 км/год. Згідно з новою редакцією пункту 12.9. ПДР, на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, рівень якої зазначено в пунктах 12.4 – 12.7 ПДР / згідно з пунктом г пункту 12.5 ПДР – 90 -130 кмгод на різних типах автошляхів за межами населених пунктів \. Відповідно до пункту 12.10 ПДР, додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37 « Дорожні роботи» і це обмеження розповсюджується лише на 2 кілометри після нього. У разі коли дорожній знак обмеження руху 3.29 встановлений без проведення дорожніх робіт або залишений після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Крім того, під час складання протоколу не було залучено свідків, понятих, які б могли підтвердити факт порушення вимог ПДР України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги змінив, просив скасувати постанову , закривши провадження по адміністративній справі передавши матеріали на розгляд трудовому колективу для застосування до ОСОБА_1 заходів громадського впливу.
Представник відповідача УДАІ УМВС України в Черкаській області та інспектор адміністративної практики Черкаського взводу ДПС УДАІ УМВС ОСОБА_2 в судове засідання не з»явились, причина неявки суду не відома, про день розгляду справи повідомлялись належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 23.03.2009року інспектором ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області Петровим В.М. було винесено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до даного протоколу він керував автомобілем « Ніссан Патфайндер», державний номер НОМЕР_1 , рухався по автошляху Н – 16 « Золотоноша – Черкаси – Сміла – Умань» на ділянці між м. Черкаси і м. Сміла рухався зі швидкістю 127 кмгод., перевищив встановлену швидкість, чим порушив ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КпАП України.
На підставі даного протоколу, 23.03.2009року інспектором Петровим В.М. було винесено постанову №441 від 23.03.2009року і ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, але враховуючи його малозначність, суд вважає за можливе, відповідно ст. 21 КпАП України звільнити порушника від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудовому колективу та з застосуванням до нього заходів громадського впливу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КпАП України, суд, при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення, приймає рішення про скасування постанови та закриття справи.
Керуючись ст.ст. 268, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 86,160,161,162 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Черкаській області, інспектора адміністративної практики Черкаського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області капітана міліції ОСОБА_2 про скасування рішення суб’єкта владних повноважень – задовольнити частково.
Скасувати постанову № 441 від 23 березня 2009 року інспектора адміністративної практики Черкаського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області капітана міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 Володимира до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв’язку з передачею матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудовому колективу.
Провадження про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності закрити.
ОСОБА_3 може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: