Справа № 2 – о – 72 / 09р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 року Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого –  судді Крамаря В. М.

при секретарі – Осадці М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бережанах справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Бережанська міська рада Тернопільської області, про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року ОСОБА_1. звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме: належності їй заповіту, посвідченого 29 травня 1978 року державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_2. на квартирі АДРЕСА_1 у зв’язку із хворобою заповідача, на ім’я ОСОБА_1.

У заяві заявниця зазначила, що вона проживала разом зі своєю тіткою, сестрою її матері ОСОБА_3. у будинку АДРЕСА_2. Вказаний будинок належав останній на праві особистої власності. 29 травня її тітка зробила заповіт, у відповідності з яким даний будинок з надвірними будівлями по вулиці АДРЕСА_2 заповіла їй, але у заповіті помилково вказано по-батькові замість ІНФОРМАЦІЯ_1 – ІНФОРМАЦІЯ_2. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3. померла і відкрилась спадщина на жилий будинок з надвірними спорудами за вищевказаною адресою. Спадщину вона прийняла, так як постійно проживала у вищевказаному будинку та розпоряджалася майном. На даний час вона хоче юридично оформити спадкове майно, але не може, поскільки в заповіті помилково вказано по батькові ІНФОРМАЦІЯ_2 замість ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому вона вимушена звертатися до суду.

Заявниця ОСОБА_1. в судовому засіданні заяву підтримала, просила її задовольнити, а саме: встановити факт приналежності їй заповіту, посвідченого 29 травня 1978 року державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_2. на квартирі АДРЕСА_1 у зв’язку із хворобою заповідача, на ім’я ОСОБА_1.

Представник заінтересованої особи Погоратий І.В. не заперечив проти задоволення заяви у разі наявності для того підстав.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що вони є дітьми заявниці і їм достовірно відомо, що тітка матері ОСОБА_3. заповіла їй будинок в якому мама проживає увесь час.

Суд, вислухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши докази по справі, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що заяву слід задовольнити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, виданим Бережанським РВ УМВС України в Тернопільській області 07 вересня 2002 року, прізвище, ім’я та по батькові заявниці – ОСОБА_1, і остання народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим у селі Рибники Бережанського райбюро ЗАГС Тернопільської області 30 серпня 1966 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народилася ОСОБА_1, батьками якої є ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3, у вказаний день у Бережанському ЗАГСі Тернопільської області укладено шлюб громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_1, внаслідок одруження обом з подружжя присвоєно прізвище ІНФОРМАЦІЯ_5.

З довідки, виданої виконкомом Бережанської міської ради Тернопільської області 02 листопада 1999 року, випливає, що ОСОБА_1 дійсно проживає в АДРЕСА_2.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 відділом реєстрації актів цивільного стану Бережанського районного управління юстиції Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 року в місті Бережани Тернопільської області померла ОСОБА_3.

Проте із заповіту ОСОБА_3, посвідченого державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_2. на квартирі АДРЕСА_1 у зв’язку із хворобою заповідача, вбачається, що ОСОБА_3. належний останній житловий будинок з господарськими прибудовами по АДРЕСА_2, заповіла ОСОБА_1.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 256 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що у вказаному вище заповіті ОСОБА_3 запис імені спадкоємиці в частині по батькові не збігається із таким записом останньої, яка є заявницею по справі, в паспорті, де її ім’я в частині по батькові зазначене як ІНФОРМАЦІЯ_1.

При наявності такої розбіжності у записах в імені в частині по батькові у заявниці ОСОБА_1. немає змоги у визначеному законом порядку оформити спадщину.

Враховуючи досліджені в судовому засіданні докази та встановлені факти, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 213, 215, 235, 259, 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, жительці АДРЕСА_2, правовстановлюючого документу, а саме: заповіту ОСОБА_3, посвідченого 29 травня 1978 року у місті Львові, зареєстрованого у реєстрі за № 2872 на ім’я ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.

Суддя: