Справа №2-2623/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

       25 травня 2009 року                                  Дергачівський районний суд

                                                                                   Харківської області

у складі:    головуючого  судді                                                               Манич В.П.

                  при секретарі                                                                     Булах С.М..

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконкому  Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на знову створене майно,-

В С Т А Н О В И В :

           ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про визнання права власності на знову створене  майно, що розташоване в АДРЕСА_1

            В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що жилий будинок АДРЕСА_1 належить їй та її дітям на праві спільної часткової власності.

           Їй – ОСОБА_1 належить Ѕ частина на підставі свідоцтва про право власності, виданого Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області 15.01.1980 року за реєстр.№92, як частка в спільному майні подружжя.

           Друга половина(1/2 частина) належить їй та її дітям – ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в рівних частинах кожному(по 1/6 частині) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області 15.01.1980 року за реєстр.№94 після смерті її чоловіка(а їх батька) ОСОБА_5,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

            В будинку проживає та користується ним лише вона – ОСОБА_1, її діти проживають за іншими адресами.

            З метою покращення житлових умов вона, без отримання належного дозволу та виготовлення технічної документації,  в період з 1973-1974 р.р. побудувала літню кухню літ.”Г” розміром 4,80х8,20м., з верандою літ.”г” розміром 1,50х7,0м., сарай літ.”В” розміром 2,70х2,70м., вбиральню літ.”Д” розміром 1,15х1,25м.

            В 1980 році вона побудувала гараж „Е” розміром 4,0х9,80м. на відстані 6,0м. від житлового будинку сусідньої садиби №85, що є порушенням норм планування та забудови (ДБН 360-92** п.3.24*). Розташування гаражу вона узгодила з своєю сусідкою власником садиби АДРЕСА_2 – ОСОБА_4, яка надала до суду відповідну заяву, про те, що не заперечує проти такого будівництва.

            У відповідності з висновком Відділу містобудування та архітектури Дергачівської  районної державної адміністрації №24-с-09 від 23.01.2009р.будівництво виконане в межах присадибної ділянки , без порушень норм планування та забудови, за винятком гаражу літ.”Е” .

            Згідно з технічним паспортом, виготовленим КП „Дергачівське районне бюро технічної інвентаризації” від  18.11.2008року вартість самочинного будівництва складає 38349 грн.  

                В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позовні вимоги підтримує і просить позов задовольнити.

               Відповідач ОСОБА_2. позов визнав, не заперечує проти його задоволення.

                                                                              -  2  -

               Відповідачка ОСОБА_3. в судове засідання не з`явилася, згідно заяви позовні вимоги визнає і просить  справу розглядати  за  її відсутності, що суд вважає за можливе.

               Представник відповідача виконкому Пересічанської селищної ради Дергачівського району в судове засідання не з`явився, згідно заяви за №02-19/269 від 20.05.2009 р. Пересічанська селищна рада проти позову не заперечує і просить  справу розглядати  за  відсутністю представника Пересічанської селищної ради, що суд вважає за можливе.

            Суд, вислухавши  позивачку ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_2., дослідивши матеріали справи, як докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступними підставами.

            Судом встановлено, що жилий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1. та її дітям на праві спільної часткової власності.

           ОСОБА_1 належить Ѕ частина на підставі свідоцтва про право власності, виданого Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області 15.01.1980 року за реєстр.№92, як частка в спільному майні подружжя.

           Друга половина(1/2 частина) належить їй та її дітям – відповідачам по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в рівних частинах кожному(по 1/6 частині) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області 15.01.1980 року за реєстр.№94 після смерті її чоловіка(батька відповідачів) ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

            В будинку проживає та користується ним лише ОСОБА_1,  відповідачі проживають за іншими адресами.

            З метою покращення житлових умов ОСОБА_1., без отримання належного дозволу та виготовлення технічної документації,  в період з 1973-1974 р.р. побудувала літню кухню літ.”Г” розміром 4,80х8,20м., з верандою літ.”г” розміром 1,50х7,0м., сарай літ.”В” розміром 2,70х2,70м., вбиральню літ.”Д” розміром 1,15х1,25м.

            В 1980 році ОСОБА_1. побудувала гараж „Е” розміром 4,0х9,80м. на відстані 6,0м. від житлового будинку сусідньої садиби №85, що є порушенням норм планування та забудови (ДБН 360-92** п.3.24*). Розташування гаражу вона узгодила зі своєю сусідкою власником садиби АДРЕСА_2 – ОСОБА_4, яка надала до суду відповідну заяву, про те, що не заперечує проти такого будівництва.

            У відповідності до висновкку Відділу містобудування та архітектури Дергачівської  районної державної адміністрації №24-с-09 від 23.01.2009р.будівництво виконане в межах присадибної ділянки , без порушень норм планування та забудови, за винятком гаражу літ.”Е” .

             Згідно висновку Дергачівського районного управління Головного управління МНС України в Харківській області за №8/269 від  06.02.2009р. будівництво сараю, вбиральні, літньої кухні з верандою проведене без порушень протипожежних норм та правил ДБН 360-92** «Планування та забудова міських і сільських поселень». Будівництво гаражу виконане  з порушенням протипожежних норм та правил.

           У відповідності до  висновку Дергачівської районної санітарно-епідеміологічної станції  будівництво житлового будинку з верандою та надвірних будівель виконане без порушень санітарних норм за винятком гаражу „Е”.

              У відповідності зі ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно(житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення  будівництва(створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.  

              Згідно з ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника(користувача)  земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

                                                                            -  3  -

              Згідно заяви ОСОБА_4 власниці сусідньої садиби АДРЕСА_2 остання не заперечує проти будівництва гаражу „Е”, яке виконане з порушенням державних будівельних норм.

              Позивач надав суду докази, що свідчать про те, що вона є забудовником вказаних будівель, а тому їй належить право власності на дане нерухоме майно.

             Таким чином позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

             Керуючись  ст.ст. 58, 59, 60, 209 ЦПК України, ст.ст.331, 376  ЦК України, суд, -

В  И  Р  І  Ш  И  В:

               Визнати за ОСОБА_1 право власності на знову створене нерухоме майно: літню кухню літ.”Г” розміром 4,80х8,20м., з верандою літ.”г” розміром 1,50х7,0м., сарай літ.”В” розміром 2,70х2,70м., вбиральню літ.”Д” розміром 1,15х1,25м., гараж „Е” розміром 4,0х9,80м., що розташоване в АДРЕСА_1

          Заяву про апеляційне оскарження суду першої інстанції може бути подане протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Суддя -                                                                              В.П.Манич