Судове рішення #6115279

                                   

                                                                                                                          Справа № 2а-3195

                        2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2009 року                                             м. Білгород-Дністровський

              Білгород-Дністровський міськрайонний   суд Одеської області

              у складі головуючого – одноособово судді Смаглій М.В.

              при секретарі – Корженко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Мологівської сільської ради Білгород – Дністровського району Одеської області про визнання незаконним рішення Мологівської сільської ради,    

    В С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до  Мологівської сільської ради Білгород – Дністровського району Одеської області про визнання незаконним рішення Мологівської сільської ради, вказуючи, що  рішенням сільської ради № 69/62 від 12.11.1993 року позивачу безкоштовно передано в приватну власність земельна ділянка площею 0,06 га для садівництва, та відповідно до рішення сесії від 15.03.2007 року № 112-V раніше винесене рішення Мологівської сільської ради № 69/29 від 12.11.1993 року про надання позивачу земельної ділянки відмінено, яке позивач вважає незаконним, таким, що порушує його права та інтереси, та такими, що підлягає скасуванню. У зв’язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

Представниця відповідача позов не визнала, та пояснила, що земельна ділянка, згідно рішення сільської ради  № 69/29 від 12.11.1993 року була передана у власність гр. ОСОБА_1., але  не використовувалась ним за цільовим призначенням та за період з 1998 року ним не сплачувались податки.

Позивач пояснив, що на садовій ділянці ним були насаджені  виноград, плодові дерева, також була зведена будова, але садову ділянку було обкрадено, а будову зруйновано.

 Він ніяких заяв про відмову від земельної ділянки не надавав, до теперішнього часу є членом СТ «Вєтєрок»,  сплачує податки, що підтверджується квитанціями, має намір виготовити Державний Акт на право власності на земельну ділянку та оброблювати вказану земельну ділянку.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони та свідків, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню по наступних підставах.

У судовому засіданні встановлено, що  гр. ОСОБА_1 є членом садоводчеського товариства «Вєтєрок», розташованого на території Мологівської сільської ради Білгород – Дністровського району Одеської області. Рішенням Мологівської сільської ради Білгород – Дністровського району Одеської області  № 69/29 від 12 листопада 1993 року позивачу  безкоштовно в приватну власність передана земельна ділянка № 70 площею 0,06 га для садівництва, яка розташована  в АДРЕСА_1 на території садоводчеського товариства «Вєтєрок».

01 грудня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Мологівської сільської ради  про надання документів для виготовлення Державного Акту на право власності на вказану земельну ділянку.

03 грудня 2008 року, згідно відповіді Мологівської сільської ради, позивачу ОСОБА_1. стало відомо, що рішенням  сесії Мологівської сільської ради № 112-V від 15.03.2007 року відмінено Рішення сесії  № 69/29 від 12 листопаду 1993 року про надання ОСОБА_1. земельної ділянки.

23 січня 2009 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Мологівськоїї сільської ради Білгород – Дністровського району про відміну рішення сесії від 15 березня 2007 року.

 12 березня 2009 року Мологівська сільська рада розглянула заяву ОСОБА_1. та відмовила в її задоволенні.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання  недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ост. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушується права особи щодо  володіння, користування чи розпорядження належної земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ст. 35 Земельного кодексу України використання земельних ділянок  садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статусів цих товариств.

Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.

Встановлений строк для звернення до суду позивач не пропустив, так як тільки в грудні 2008 року йому стало відомо про порушення його права.

Згідно зазначень Конституційного Суду України від 16.04.2009 року, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Органи місцевого самоврядування є відповідальними  за свою діяльність перед юридичними  і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, виносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям  більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, вкладеною в абзаці другого пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.  

 За таких підстав суд вважає, що твердження позивача  є обґрунтованими та адміністративний позов  підлягає задоволенню, з тих підстав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення без згоди громадянина. Позивач не давав такої згоди, від земельної ділянки не відмовлявся.

Враховуючи вищевикладене і керуючись  ст.ст.  17, 99, 104, 105, 106, 110, 117, 118 КАС України, ст.ст. 22, 55 Конституції України, ст. 377 ЦК України, ст. 35, 125, 126, 140, 152, 155 Земельного кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов  ОСОБА_1 - задовольнити.

              Визнати  незаконним рішення № 112-V від 15 березня 2007 року Мологівської сільської ради Білгород – Дністровського району Одеської області «про відміну рішень на право приватної власності та на право користування земельними ділянками згідно поданих заяв, на підставі ст. 27 ЗКУ від 1994 року. Перехідних положень  п. 1.2, ст.ст. 125,126,140,141 «г», «г1», «д» земельного кодексу України від 2002 року»  у частині  відміни рішення сесії Мологівської сільської ради № 69/29 від 12 листопаду 1993 року про надання ОСОБА_1 безкоштовно в приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га в СТ «Вєтєрок» в АДРЕСА_1.

        Заборонити Мологівській сільській раді Білгород – Дністровського району Одеської області приймати рішення  про надання  спірної земельної ділянки іншим особам та виготовлення документів на ділянку.

           Постанова  може бути оскаржена  в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного  суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.  



Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація