ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
18.04.2007 Справа № 31/329
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Павловського П.П.
при секретарі судового засідання Мацекос І.М.
з участю представників сторін :
позивача –Чорна О.В.
відповідача –Рибалко О.А.
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика “Солодкий вік” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика “Солодкий вік”, м. Дніпропетровськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Дніпрометиз”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 92431гр.
В С Т А Н О В И В :
13.09.2005р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика “Солодкий вік” (далі Фабрика) про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Дніпрометиз” (далі ВАТ “Дніпрометиз”) 92431гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі договору оренди Фабрика займала приміщення, яке знаходиться на першому поверху будівлі, що розташована за адресою : м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети “Правда”,20. У вказаному приміщенні зберігалась продукція позивача –партія арахісу. 20.12.2004р. в приміщенні, що розташовано на другому поверху вказаної будівлі і яке використовувалося ВАТ “Дніпрометиз”, сталася аварія (розрив труб опалення). Не зважаючи на неодноразові звернення позивача, відповідач ліквідував аварію лише через три дні, внаслідок чого гарячою водою було зіпсовано партію арахісу, що зберігалась в орендованому Фабрикою приміщенні. На цій підставі позивач просив стягнути з відповідача вартість зіпсованої продукції в сумі 82431гр., 10000гр. моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2006р. позов задоволено частково : на користь позивача стягнуто 82431гр. шкоди та судові витрати. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. задоволено апеляційну скаргу ВАТ “Дніпрометиз”, рішення господарського суду скасовано, в задоволенні позову Фабрики відмовлено.
19.02.2007р. до суду надійшла заява позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. Свої вимоги Фабрика мотивувала тим, що одним із головних доказів, які стали підставою для прийняття постанови апеляційного суду є журнал реєстрації фіскальних чеків, з яких вбачається, що в період з 20.12. по 24.12.2004р. їдальня ВАТ “Дніпрометиз” яка розташована над орендованим позивачем приміщенням, працювала в нормальному режимі. В той же час, позивачу стало відомо про те, що використовуваний під час роботи їдальні електронно-касовий апарат типа “DATECS MP-50” було зареєстровано лише 26.10.2005р., а тому фіскальні чеки цього апарату не можуть бути доказами роботи їдальні у зазначений період.
У своєму запереченні ВАТ “Дніпрометиз” зазначило, що постанова суду є законною та обґрунтованою, а доводи позивача не спростовують висновки апеляційного суду щодо недоведеності позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Задовольнивши апеляційну скаргу та відмовивши в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд в своїй постанові від 25.05.2006р. зазначив, що “в порушення приписів ст. 33 ГПК України, позивач не надав беззаперечних доказів того, що в період з 20 по 24.12. 2004р. внаслідок пориву труб і небажання відповідача усунути наслідки аварії, відбувалось затоплення орендованого приміщення і зіпсування продукції, що знаходилась в цьому приміщенні”. До вказаного висновку суд дійшов на підставі аналізу доказів, залучених сторонами до справи під час її розгляду судом першої інстанції. В якості додаткового доказу апеляційний суд послався на журнал реєстрації фіскальних чеків, з якого вбачається, що в період з 20.12. по 24.12.2004р. їдальня ВАТ “Дніпрометиз”, яка розташована над орендованими приміщеннями, працювала в нормальному режимі, що не могло бути при затопленні її великою кількістю гарячої води, як зазначається в експертизі та стверджується позивачем. Належним чином засвідчені копії вказаного журналу та фіскальних чеків залучено до матеріалів справи (т.3 а.с.134-138). З зазначених документів вбачається, що апеляційним судом досліджувались фіскальні чеки, оформлені на касовому апараті ЄРА 101-08 з фіскальним №0402000882. До свого відзиву на заяву Фабрики про перегляд постанови за нововиявленими обставинами відповідач залучив листи та довідки спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську з яких вбачається, що касовий апарат ЄРА 101-08 з фіскальним №0402000882, який використовувався у їдальні ВАТ “Дніпрометиз”, було зареєстровано, введено в експлуатацію та взято на облік податкового органу у 1995р., а знято з експлуатації по закінченні строку служби 2.12.2005р. Після цього ВАТ “Дніпрометиз” було застосовано в роботі їдальні новий касовий апарат “DATECS MP-50”.
За таких обставин лист прокурора Індустріального району від 22.12.2006р. про те, що касовий апарат “DATECS MP-50” було зареєстровано 26.10.2005р. ніяким чином не спростовує висновків суду, викладених у мотивувальній частині постанови від 25.05.2006р.
Враховуючи наведене, колегія суддів відсутніми підстави для скасування постанови за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст. 112, 114 ГПК України суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика “Солодкий вік” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. залишити без задоволення
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя О.В. Чус
Суддя П.П. Павловський
Ухвалу оформлено у відповідності до вимог ст.84 ГПК України 19.04.2007р.