КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 07.09.2009                                                                                           № 6/97

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 

 за участю представників:

 позивача: не з"явились,

 відповідача: Парненко А.А., дов.від 10.03.09,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  "Агрокомплекс-98"

 

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.04.2009

 у справі № 6/97 (суддя  

 

 за позовом                               Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс-98"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю  "Ласка Лізинг"

              

             

 про                                                   визнання договору недійсним,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю              “Агрокомплекс-98” (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг”  (далі – відповідач) про визнання договору поруки від  04.07.06                                     № 310_311/07/2006-П/Ю недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.09 в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивоване тим, що відповідно до п. 9.15 статуту товариства (позивача) перший заступник генерального директора товариства має такі ж повноваження та користується такими ж правами, що й генеральний директор;   станом на час укладення договору між позивачем та  відповідачем перший заступник генерального директора Хаценко Юрій Юрійович мав право представляти Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс-98” у відносинах з третіми особами, в тому числі і укладати договори.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якому просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Доводи скарги аргументовані тим, що у відповідності до п.”і” ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” до компетенції загальних зборів товариства належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; п.”д” ст. 9.10 статуту позивача до компетенції загальних зборів учасників товариства  віднесено затвердження договорів, сума яких перевищує 50000 грн.; для укладення договору першому заступнику генерального директора позивача необхідно було отримати згоду загальних зборів; загальними зборами, навпаки, було прийнято рішення не затверджувати та не укладати договір.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.09 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження з призначенням її до розгляду на 10.08.09.

В судове засідання 10.08.09 представник позивача не з’явився, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні. Відповідач посилається на п. 2.1.4 договору, відповідно до якого особа, що підписала договір від імені поручителя (позивача) має достатні повноваження на підписання договору відповідно до чинного законодавства України та уставних документів поручителя.  В Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців  Хаценко Юрій Юрійович зазначений як особа, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; записи щодо наявності обмежень на  представництво юридичної особи у Хаценка Ю.Ю. відсутні.

В зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача розгляд справи було відкладено на 07.09.09 (ухвала від 10.08.09).

Представники сторін про час і місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75. Зокрема, про належне повідомлення свідчать відбитки штампів, порядкові номери в реєстрі відправки та підписи працівника суду про направлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження  24.06.09 та ухвали про відкладення розгляду справи 11.08.09, зроблені на звороті у лівому нижньому куті першого примірника зазначених ухвал.  

Додатковим доказом обізнаності сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження)  27.06.09  позивачеві та 30.06.09 – відповідачеві.

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.08.09 продовжено строк розгляду даної справи на один місяць.

В судове засідання 07.09.09 представники позивача не з’явились, не повідомивши суд про причини неявки.

Представник відповідача не заперечував щодо розгляду даної справи за відсутності представника позивача.

Колегія суддів ухвалила здійснити розгляд даної справи у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзиву, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Обґрунтовуючи позовну заяву про визнання недійсним договору поруки, позивач стверджує, що спірний договір було підписано особою, яка не мала права його підписувати, оскільки статутом товариства, затвердженим рішенням загальних зборів учасників товариства (протокол від 16.09.04 № 16), не передбачено право першого заступника генерального директора підписувати господарські договори. Крім того, не дотримано процедури затвердження договорів, сума яких перевищує 50000,0 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами з наступних підстав.

04.07.06 між відповідачем (за текстом договору “лізингодавець”) та позивачем  (за текстом договору “поручитель”) був укладений договір поруки     № 310_311/07/2006-П/Ю. Сторону поручителя в зазначених відносинах представляв перший заступник генерального директора товариства Хаценко Юрій Юрійович.

За даним договором поручитель прийняв на себе зобов’язання відповідати перед лізингодавцем за виконання ТОВ “Граніт” (“лізингоотримувач”) його зобов’язань за договорами фінансового лізингу від 04.07.06 № 310/07/2006, від 04.07.06 № 311/07/2006. Загальна сума відповідальності поручителя еквівалентна 388335,00 у.о., що за курсом Національного банку України на дату підписання договору становила 2508263,34 грн.

Позивач є юридичною особою  згідно законодавства України, має самостійний баланс, поточні рахунки в банківських установах, печатку і штамп з власним найменуванням, а також знаки для товарів і послуг (п. 2.1 статуту).

Посилання позивача на редакцію статуту товариства, затвердженого  рішенням загальних зборів учасників товариства 16.09.04 (протокол від 16.09.04 № 16), є необґрунтованим, оскільки на дату укладення спірного договору існувала інша редакція, зареєстрована відповідно до чинного законодавства.

Статут товариства в редакції, яка діяла на день укладення договору, затверджено рішенням загальних зборів учасників товариства (протокол від 17.05.06 № 6-06) та зареєстровано в Радомишльській районній державній адміністрації Житомирської області 29.05.06. Примірник даної редакції статуту був долучений до матеріалів справи. Згідно зі ст. 9 цього статуту вищим органом товариства є загальні збори його учасників. У товаристві  створюється виконавчий орган: дирекція на чолі з генеральним директором, який призначається зборами учасників строком на 3 роки (п. 9.13 ст. 9 статуту).

На підставі п. 9.14 ст. 9 статуту генеральний директор товариства діє без довіреності від імені товариства, представляє його в усіх підприємствах, установах та організаціях; користується правом розпорядження майном та коштами товариства відповідно до законодавства та цього статуту; укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки; самостійно визначає структуру управління і встановлює штати з урахуванням умов і фонду оплати праці підприємства за погодженням з найвищим органом управління, призначає та звільняє головного бухгалтера; у межах своєї компетенції  видає накази та інші акти, дає вказівки, обов’язкові для всіх підрозділів та працівників товариства; вирішує інші питання, віднесені законодавством, вищим органом управління, статутом товариства до компетенції генерального директора.

Зі змісту зазначеного пункту статуту вбачається, що у генерального директора товариства відсутні будь-які обмеження на укладання договорів, в тому числі відносно ціни (суми) договору. В даному пункті також зазначено, що генеральний директор має першого заступника, який призначається строком             на 3 роки, а також може мати ще кількох заступників.

Повноваження першого заступника генерального директора зазначені в наступному пункті статуту.

Так, в п.9.15 статуту зазначено, що перший заступник генерального директора товариства має такі ж повноваження та користується такими ж правами, що і генеральний директор товариства.

Наказом від 31.12.03 № 172 на посаду першого заступника генерального директора СТОВ “Агрокомплекс-98” призначено з 01.01.04 Хаценка Юрія Юрійовича, який і підписав спірний договір.

Відповідачем до матеріалів справи надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо інформації по Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс-98”. У витягу в  графі “прізвище, ім’я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи” зазначені Білошицький Олег Леонідович, Хаценко Юрій Юрійович.  Будь-які обмеження не значаться.  

В п. 2.1.4 договору поруки зазначено, що особа, яка підписала договір від імені поручителя, має достатні повноваження на підписання договору відповідно до чинного законодавства України та установчих документів поручителя.

Отже, з наведених вище положень статуту та інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі, можна зробити висновок, що Хаценко Юрій Юрійович мав достатньо повноважень на укладання спірного договору поруки.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, якщо від імені юридичної особи діяла посадова особа - орган юридичної особи, діє презумпція наявності повноважень у посадової особи представляти юридичну особу.

Що стосується недотримання процедури затвердження договорів, сума яких перевищує 50000 грн., то колегія суддів також не вбачає це достатньою підставою для скасування прийнятого судового рішення.

Дійсно, положеннями статуту позивача до компетенції зборів учасників товариства належить, в тому числі, затвердження договорів, сума який перевищує 50000 грн.

Аналогічне положення міститься і в п. ”і” ч. 5 ст. 41 Закону України від 19.09.91 №1576-XII “Про господарські товариства”. Так, в даному пункті зазначено, що до компетенції загальних зборів належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

До матеріалів справи додано протокол загальних зборів учасників позивача від 11.07.06, в якому учасники вирішили не затверджувати і не укладати договір поруки  № 310_311/07/2006-П/Ю, підписаний 04.07.06 першим заступником генерального директора Хаценком Юрієм Юрійовичем.  

Однак, як правильного зазначив суд першої інстанції, за своїм змістом затвердження правочину є процедурою, яка здійснюється після укладення договору, а не є такою, що передує укладенню. Отже, незатвердження договору загальними зборами учасників товариства не впливає на його чинність та не свідчить про недійсність останнього.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.08 № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”. В частині третій  п. 40 зазначено, що судам необхідно враховувати, що в пункті “і” частини п’ятої статті 41 Закону України “Про господарські товариства” до компетенції загальних зборів віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, а не їх укладення. У разі, якщо в установчих документах товариства право виконавчого органу товариства на укладення договору не обмежено, факт незатвердження договору після укладення не зумовлює його недійсності.

Отже, оскільки право першого заступника генерального директора товариства (позивача) на укладення спірного договору поруки не обмежено, факт незатвердження договору після укладення не зумовлює його недійсності.

За таких обставин, рішення від 30.04.09 у справі № 6/97 прийнято Господарським судом міста Києва у відповідності до вимог чинного законодавства з врахуванням всіх матеріалів та обставин справи, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

 

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.09 у справі  № 6/97  залишити без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс-98” – без задоволення.

2.          Матеріали справи № 6/97  повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 11.09.09 (відправлено)