АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2535/16Головуючий по 1 інстанції

Категорія : на ухвалу ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2

суддівОСОБА_3, ОСОБА_4

при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2016 року у справі за поданням Соснівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про тимчасове обмеження гр. ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України, до повного виконання ним своїх обов’язків ,-

в с т а н о в и л а :

19 липня 2016 року державний виконавець Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_8 звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_6, у зв’язку з невиконанням ним зобов’язань зі сплати заборгованості, посилаючись на те, що на виконанні у Соснівському відділі державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області знаходиться виконавчий лист № 2-2019 від 17 квітня 2000 року Соснівського районного суду м. Черкаси про стягнення аліментів з ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, на утримання дітей на користь ОСОБА_9

Боржник не вживає ніяких заходів щодо повного або часткового погашення заборгованості по аліментам, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку державного виконавця станом на повноліття дітей становить 37 619,58 грн.

Враховуючи наведене, державний виконавець просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_6 на період існування боргу.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2016 року подання державного виконавця Соснівського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_8 про тимчасове обмеження гр. ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України до повного виконання ним своїх зобов’язань задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_7 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що від сплати аліментів він не ухилявся, а так склались сімейні обставини, кошти дітям надавав, однак це не було зафіксовано та відповідно оформлено. Апелянт визнає заборгованість та має намір виплатити суми заборгованості з врахуванням його матеріального становища. Просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду від 21 липня 2016 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон..

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з‘явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи подання про тимчасове обмеження ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив з того, що боржник має невиконані грошові зобов’язання, ухиляється від виконання рішення суду про стягнення з нього заборгованості.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасово обмеження боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно п. 18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов’язання за рішенням.

Відповідно до роз’яснень Верховного Суду України, викладених у ОСОБА_9 від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов’язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об’єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У зв'язку із цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону № 606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; ненадання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 13 липня 2000 року державним виконавцем Казидуб І.Г. у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчих листів, виданих 31 травня 2000 року Соснівським районним судом м. Черкаси за рішенням суду № 2-2019 від 17 квітня 2000 року (а.с. 5).

Постановою державного виконавця Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_8 було встановлено, що рішення суду в самостійному порядку боржником не виконується, тому було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_6А (а. с.8).

Розмір заборгованості по сплаті аліментів відповідно до розрахунку державного виконавця станом на 17.06.2014 рік становить 37619,58 грн. (а.с.7). За період з часу відкриття провадження до 17.06.2014 року боржником не здійснено жодних платежів на погашення заборгованості, діти вже є повнолітніми.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 6 «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянин України може бути обмежений управі виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов’язання до виконання зобов’язань або розв’язання спору у передбачених законом випадках.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених у порядку, передбаченому ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 3771 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання.

Колегія суддів приходить до переконання про доведеність факту ухилення боржника від виконання зобов’язання.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що Соснівським відділом державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області доведено факту ухилення ОСОБА_6 від сплати боргу, а також те, що його викликали до державної виконавчої служби для сплати боргу по аліментах, а він не з’являвся, а тому подання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки апелянт лише надав докази про незначну суму сплати боргу по аліментах, має автомобіль, який він мав намір продати, щоб повернути суму заборгованості, як сам зазначав в апеляційній скарзі. Однак, дій по погашенню заборгованості за період оскарження подання , ним не вчинено, які б підтвердили, що апелянт приймав міри для виплати заборгованості по аліментах.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, а доводи апелянта носять суб’єктивний характер, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313 – 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - відхилити.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2016 року у справі за поданням Соснівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про тимчасове обмеження гр. ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України, до повного виконання ним своїх обов’язків – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , касаційному оскарженню не підлягає

Головуючий :

Судді :